Структура дисципліни

Табл.1

Форма навчання	Шифр спеці-аль­ності	Всього годин	В тому числі:				Контроль
			Лекцій	Лаб. занять	Сам. роб.	Інші види	Залік
Очна	7.090804	108	18	18	72	–	+
Заочна	7.090804	108	8	4	96	Контр. робота	+

Зміст дисципліни

"КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ"

Вступ. КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ ЯК НАУКА

Визначення клінічної біологічної хімії (біохімії) як науки. Місце клінічної біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін. Об'єкти вивчення, завдання та значення дисципліни.

1. КЛІНІЦИСТ І ЛАБОРАТОРІЯ В ДІАГНОСТИЧНОМУ ДІАЛОЗІ

1.1. Джерела і етапи діагнозу

Процес формування діагнозу. Об'єктивні методи дослідження організму пацієнта. Етапи формування діагнозу.

1.2. Лабораторія в діагностичному процесі

Організація роботи клініко-діагностичної лабораторії (КДЛ). Обладнання КДЛ. Правила санепідрежиму. Правила узяття і доставки біологічного матеріалу в лабораторію для біологічного аналізу. Джерела лабораторної інформації. Складові дисципліни "Клінічна біохімія". КДЛ загального типу та спеціалізовані. Поняття "норма".

1.3. Клінічна аналітика.

Контроль якості клінічних біохімічних досліджень

Класифікація методів дослідження за аналітичними якостями. Характеристика аналітичних параметрів.

Проведення внутрілабораторного контролю на правильність досліджень та на відтворюваність за допомогою контрольних карт. Оцінка результатів дослідження контрольного матеріалу. Міжлабораторний контроль. Метод Юдена. Уніфікація клінічних досліджень.

Література: 1) с.18-42, с.124-133.

2. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ,

ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ У МЕДИЦИНІ

Класифікація методів. Оптичні методи: фотометрія, рефрактометрія, поляриметрія. Відхилення від закону Бугера-Ламберта-Бера. Екстинкція. Правила проведення фотометрії і розрахунок результатів досліджень: за стандартними (еталонними) розчинами, калібрувальним графіком, за допомогою коефіцієнта перерахунку. Переваги та недоліки фотоелектричних методів аналізу. Розрахунок при проведенні кінетичних методів. Робота полум’яного фотометра, фотоелектроколориметрів, спектрофотометра. Застосування рефрактометра УРЛ та поляриметра.

Електрохімічні методи. рН-метрія. Робота з рН-метрами, йономірами.

Література: 1) с. 62-105, 5) с.295-350, с.645-704, с.346-348, с.352-369, с.795-798, с.454-477, с.511-524, 9) с.50-104, с.9-50, с.158-168, с.104-119, с.146-153, с.168-187, с.188-219, с.251-263.

3. Обмін речовин

3.1. Обмін білків

Загальна характеристика білків: хімічна будова, фізико-хімічні властивості, біологічні функції в організмі людини, травлення в шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Денатурація. Біосинтез білка. Небілкові азотисті компоненти крові. Залишковий та резидуальний азот крові. Загальна характеристика, методи дослідження та патологія обміну сечовини, креатину, креатиніну, сечової кислоти, індикану, амоніаку.

Білки плазми крові: функції і властивості. Загальний білок крові. Патологія білків: диспротеінемія, дефектпротеінемія, парапротеінемія.

Методи дослідження білків: електрофоретичні, імуннохімічні, хроматографічні (гель- та йонообмінна хроматографія) та хімічні (біуретова реакція, тимолова проба).

Література: 1) с.136-187, 3) с.46-134, 347-378; 4) с. 83-95, 8) с. 9-52.