Семінарське заняття 2.2. Метод класифікації (сортування)

Зміст семінарського заняття

• Тестова перевірка володіння інформацією з основних питань винесених на практичне заняття (1 можлива оцінка).

• Проведення міні-дослідження за допомогою методу класифікації

• Застосування кластерного аналізу для обробки даних психосемантичного дослідження

Питання до семінарського заняття

1. Психосемантичні можливості методу класифікації

2. Загальна процедура дослідження за методом класифікації

3. Критерії аналізу даних отриманих в ході дослідження методом класифікації

4. Можливості та обмеження класифікації як методу психосемантичних досліджень

Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомитись зі змістом основних понять (вільно володіти, вживати у відповідях): метод класифікації, метод Q-сортування, клас об’єктів, матриці подібності, кластерний аналіз, процедура кластеризації, кластер, дерево кластеризації

2. Опрацювати літературу :

Петренко В.Ф. Метод классификации // Петренко В.Ф. Психо­семантика сознания. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. – С. 49-51.	Обласна бібліотека (ч/з), бібліотека ЖДУ (абон.), електронна хрестоматія
Крылов В.Ю., Острякова Т.В. Новые методы кластерного анализа на основе психологической теории развития понятий Л.С. Выготского // Психол. журнал. – 1995. – Т16. – №1. – С. 130-137.	Бібліотека кафедри загальної та вікової психології, бібліотека ЖДУ (ч/з), електронна хрестоматія

Інструкція з аналізу та інтерпретації результатів міні-дослідження

1. частоти попарного об’єднання об’єктів у класи (n) відстань між об’єктами (1/n)

   Зібрати дослідницький матеріал. Здійснити класифікацію 10 асоціацій до поняття “студентське життя” (процедура виділення асоціативного ряду див. практичне заняття 2.1.). Запропонувати провести класифікацію ще не менше ніж 14 особам. Обмеження при класифікації – виділяти не менше трьох класів об’єктів.

2. Провести аналіз частот попарного об’єднання об’єктів у класи та підрахувати відстані між об’єктами. Скласти матрицю частот попарного об’єднання об’єктів у класи та відстаней між об’єктами. Матрицю скласти на основі опитування вашої групи (не менше 10 осіб) або на основі самостійно проведеного дослідження.

3. Реконструювати семантичне поле (на основі асоціативного кластерного аналізу). Див. Крылов В.Ю., Острякова Т.В. Новые методы кластерного анализа на основе психологической теории развития понятий Л.С. Выготского // Психологический журнал. – 1995. – Т16. – №1. – С. 130-137. Алгоритм побудови: оберіть об’єкт, який буде центром асоціативного кластеру (у Вашому випадку, поняття “студентське життя”), інші розмістіть навколо нього радіально із врахуванням відстаней.

4. Проінтерпретувати результати дослідження. Розкрити зміст поняття “студентське життя” у свідомості студентів групи. Прогнозуйте можливі причини такого сприймання поняття “студентське життя” студентами групи.

У ході аналізу та інтерпретації використовуйте дані занесені у матрицю відстаней, спирайтесь на семантичну реконструкцію класифікованих асоціацій.

Ліміт часу на виконання завдань для самостійної роботи

Ознайомлення зі змістом основних понять	0,5 години
Опрацювання теоретичних питань з плану практичного заняття	1,5 години