 
        
        - •Передмова
- •Рекомендована література
- •Розділ 1. Матриці і системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •1.1. Матриці, визначники та їх властивості
- •1.2. Види матриць. Лінійні дії над матрицями
- •1.3. Множення матриць. Обернена матриця
- •1.4. Система п лінійних алгебраїчних рівнянь з п невідомими. Матричний спосіб розв’язання систем
- •1.5. Метод Гаусса розв’язання слар
- •Розділ 2. Вектори
- •2.1. Поняття вектора. Лінійні дії над векторами
- •Лінійні дії над векторами
- •2.2. Проекція вектора на вісь
- •2.3. Декартові координати
- •2.4. Приклади геометричних застосувань декартових координат
- •2.5. Скалярний добуток векторів
- •2.6. Геометричні застосування скалярного добутку
- •2.7. Векторний добуток векторів
- •2.8. Мішаний добуток трьох векторів
1.3. Множення матриць. Обернена матриця
Означення.
Добутком
матриці А
на матрицю В
називається матриця 
 ,
у якій елемент
,
у якій елемент 
 дорівнює сумі добутків елементів і-го
рядка матриці А
на відповідні елементи k-го
стовпця матриці В.
дорівнює сумі добутків елементів і-го
рядка матриці А
на відповідні елементи k-го
стовпця матриці В.
Якщо 
 де
де
 і
і 
 де
де 
 ,
,
 то добуток
то добуток 
 де
де 
 (1.7)
				(1.7)
Для
існування добутку 
 необхідно, щоб розміри множників були
узгоджені: число
стовпців першого множника А повинно
дорівнювати числу рядків другого
множника В.
необхідно, щоб розміри множників були
узгоджені: число
стовпців першого множника А повинно
дорівнювати числу рядків другого
множника В.
Приклади.
1. Знайти добуток матриці 
 на матрицю
на матрицю 
 .
.

 .
.
Зазначимо,
що тут добуток 
 не існує через неузгодженість розмірів.
не існує через неузгодженість розмірів.
2. Знайти
добутки 
 і
і 
 ,
якщо
,
якщо 
 ,
,
 .
.
 .
.
 .
.
Бачимо,
що в даному випадку 
 .
.
Властивості множення матриць.
1. В
загальному випадку 
 ,
як це видно із наведених прикладів. Якщо
ж
,
як це видно із наведених прикладів. Якщо
ж  
 ,
то матриці А
і В
називають переставними
(комутативними).
,
то матриці А
і В
називають переставними
(комутативними).
2. (λА)·В=А·(λВ)=λ(А·В) – асоціативність відносно множення на число.
3. 
 і
і 
 – дистрибутивність відносно додавання.
– дистрибутивність відносно додавання.
4. 
 асоціативність множення матриць.
асоціативність множення матриць.
5. 
 – одинична матриця відіграє роль одиниці
при множенні на будь-яку матрицю А.
– одинична матриця відіграє роль одиниці
при множенні на будь-яку матрицю А.
6. 
 для будь-якої матриці А.
для будь-якої матриці А.
7. 
 .
.
8. Для
квадратних матриць 
 .
.
Означення.
Матриця 
 називається оберненою
до матриці А,
якщо
називається оберненою
до матриці А,
якщо 
 ,
де Е
– одинична матриця.
,
де Е
– одинична матриця.
Означення.
Квадратна матриця А
називається невиродженою,
якщо 
 ,
і виродженою,
якщо
,
і виродженою,
якщо 
 .
.
Теорема. Для того, щоб дана матриця А мала обернену, необхідно і достатньо, щоб вона була невиродженою.
Необхідність.
Нехай для матриці А
існує обернена 
 .
Тоді
.
Тоді 
 ,
а значить за властивістю 8:
,
а значить за властивістю 8:
 ,
,
отже 
 і
і 
 ,
при чому
,
при чому 
 ,
і матриця А
є невиродженою.
,
і матриця А
є невиродженою.
Достатність. Доводиться безпосередньо побудовою оберненої матриці. Процес побудови проілюструємо на прикладі квадратної матриці А третього порядку, але алгоритм залишається в силі для матриці будь-якого порядку.
Алгоритм побудови оберненої матриці.
Нехай
 .
.
Для
побудови оберненої матриці 
 потрібно:
потрібно:
1. Знайти
визначник  
 .
Якщо він не дорівнює нулю, то матриця А
невироджена і має обернену.
.
Якщо він не дорівнює нулю, то матриця А
невироджена і має обернену.
2. В
матриці А
замінити кожний елемент 
 його алгебраїчним доповненням
його алгебраїчним доповненням 
 .
Одержимо матрицю
.
Одержимо матрицю
 .
.
3.
Транспонувати матрицю 
 :
:
 .
.
4. Кожний
елемент отриманої матриці розділити
на визначник даної матриці А,
внаслідок чого й одержимо обернену
матрицю 
 :
:
 .					(1.8)
.					(1.8)
Доведемо, що це справді так. Множимо за формулою (1.7):
 тому
що
тому
що		
(формула
(1.6)). Аналогічно перевіряється рівність
 .
.
Приклад. Знайти матрицю, обернену до матриці
 .
.
- 
Знаходимо  . .
- 
Обчислюємо алгебраїчні доповнення: 
 
 
 

 
 
 

 
 
 

3. Транспонуємо матрицю з алгебраїчних доповнень:
	 .
.
4. Знаходимо обернену матрицю:
 .
.
Зробимо перевірку:


 .
.
1.4. Система п лінійних алгебраїчних рівнянь з п невідомими. Матричний спосіб розв’язання систем
Нехай
задано систему 
 лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР) з
лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР) з
 невідомими:
невідомими:
 (1.9)
					(1.9)
Означення. Система (1.9) називається сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок, і несумісною, якщо вона не має розв’язків.
Сумісність
системи означає, що існує принаймні
один набір чисел 
 ,
який при підстановці в рівняння системи
перетворює їх у вірні рівності.
,
який при підстановці в рівняння системи
перетворює їх у вірні рівності.
Запишемо коефіцієнти при невідомих з кожного рівняння системи у відповідний рядок матриці:
	 .
                                                           (1.10)
.
                                                           (1.10)
Цю матрицю називають основною матрицею системи (1.9). Розглянемо матричний запис і матричний спосіб розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь.
Нехай
задано систему 
 лінійних рівнянь з
лінійних рівнянь з 
 невідомими. Така система називається
квадратною.
В
цьому випадку матриця системи є
квадратною. Потрібні міркування проведемо
на прикладі системи трьох рівнянь з
трьома невідомими, але всі висновки
залишаються вірними для будь-якого
невідомими. Така система називається
квадратною.
В
цьому випадку матриця системи є
квадратною. Потрібні міркування проведемо
на прикладі системи трьох рівнянь з
трьома невідомими, але всі висновки
залишаються вірними для будь-якого 
 .
Отже розглянемо систему
.
Отже розглянемо систему
 (1.11)
	
  						(1.11)
Запровадимо позначення:
 ;
;
 
 ;
;
 
 .			(1.12)
.			(1.12)
Тоді, використовуючи правило множення матриць (1.7), систему (1.11) можна записати в еквівалентній матричній формі:
 (1.13)
									(1.13)
де А –матриця системи, В – задана матриця -стовпець, Х – невідома матриця -стовпець. Розв’язком рівняння (1.13) є такий вектор-стовпець Х, який обертає рівняння (1.13) у вірну рівність.
Якщо 
 ,
то існує обернена до А
матриця
,
то існує обернена до А
матриця 
 .
Помножимо рівняння (1.13) почленно зліва
на
.
Помножимо рівняння (1.13) почленно зліва
на 
 і скористаємося властивостями множення
матриць:
і скористаємося властивостями множення
матриць:
	 .
.
Отже розв’язок рівняння (1.13) дається формулою
 .							(1.14)
.							(1.14)
Ця формула особливо зручна, коли потрібно розв’язувати системи з однією і тією ж матрицею А і різними стовпцями правих частин B.
Таким чином, якщо матриця квадратної СЛАР невироджена, система має єдиний розв’язок.
Приклад. Розв’язати систему
	
Тут
	
Матрицю, обернену до матриці А, було обчислено в попередньому пункті:
 .
.
Тоді за формулою (1.14)
	 .
.
Відповідь:
х=2,5;
 у=1,5;
 

