- •Передмова
- •Рекомендована література
- •Розділ 1. Матриці і системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •1.1. Матриці, визначники та їх властивості
- •1.2. Види матриць. Лінійні дії над матрицями
- •1.3. Множення матриць. Обернена матриця
- •1.4. Система п лінійних алгебраїчних рівнянь з п невідомими. Матричний спосіб розв’язання систем
- •1.5. Метод Гаусса розв’язання слар
- •Розділ 2. Вектори
- •2.1. Поняття вектора. Лінійні дії над векторами
- •Лінійні дії над векторами
- •2.2. Проекція вектора на вісь
- •2.3. Декартові координати
- •2.4. Приклади геометричних застосувань декартових координат
- •2.5. Скалярний добуток векторів
- •2.6. Геометричні застосування скалярного добутку
- •2.7. Векторний добуток векторів
- •2.8. Мішаний добуток трьох векторів
1.2. Види матриць. Лінійні дії над матрицями
Означення. Матриця називається нульовою (нуль-матрицею), якщо всі її елементи нулі. Вона позначається О. Наприклад, нульова матриця розміром :
.
Означення. Матриця, одержана з даної матриці А заміною рядків стовпцями і навпаки (перший рядок замінюється на перший стовпець, другий – на другий і т.д.), називається транспонованою матрицею по відношенню до А і позначається . Наприклад,
нехай , тоді .
Елементи матриць А і пов’язані співвідношенням де – число рядків, а – число стовпців матриці А). Очевидно , тобто матриця А є транспонованою по відношенню до . Для квадратної матриці А має місце рівність (див. властивість 1 з п. 1.1).
Означення. Квадратна матриця називається діагональною, якщо всі її елементи, за винятком елементів головної діагоналі, дорівнюють нулю, наприклад , де .
Означення. Діагональна матриця А називається одиничною, якщо всі елементи її головної діагоналі дорівнюють одиниці. Одинична матриця позначається Е, наприклад .
Зазначимо, що .
Означення. Матриця називається трикутною, якщо всі її елементи, розташовані над або під головною чи побічною діагоналлю, дорівнюють нулю. Наприклад
, , .
Означення. Матриця називається східчастою, якщо кожен її рядок, починаючи з другого, починається з більшої кількості нульових елементів, ніж попередній. Наприклад
Означення. Дві матриці одного розміру рівні, якщо вони поелементно співпадають, тобто А = В, якщо аij=bij для будь-яких ;.
Означення. Лінійними діями над матрицями називаються додавання (і пов’язане з ним віднімання) і множення матриці на число.
Означення. Сумою двох матриць однакових розмірів називається матриця того ж розміру, елементи якої дорівнюють сумам відповідних елементів матриць-доданків. Наприклад
.
Таким чином додавання матриць виконується аналогічно додаванню числових векторів, отже має такі самі властивості, зокрема:
-
комутативність: ,
-
асоціативність: ,
-
А + О = О + А = А, де О – нуль-матриця.
Матриці А і В називаються взаємно протилежними, якщо О, де О – нуль-матриця. Матриця, протилежна матриці А, позначається і її елементи протилежні за знаком відповідним елементам матриці А.
Різницею матриць є сума матриці А і матриці, протилежної матриці В, тобто
.
Означення. Добутком матриці А на число λ називається матриця λА, елементи якої є добутками елементів матриці А на це число. Наприклад
.
Множення матриці на число має такі властивості:
1) λ(μА)=(λμ)А – асоціативність відносно числових множників;
2) (λ + μ)А=λА + μА – дистрибутивність відносно числового множника;
3) λ(А + В)= λА +λВ – дистрибутивність відносно матричного множника;
4) λ·О = О для будь-якого числа λ;
5) = О для будь-якої матриці А;
6) для будь-якої матриці А.
Зазначимо, що результати лінійних дій над матрицями даного розміру дають матриці такого ж розміру.
Приклад. Обчислити матрицю С=3А – 2В, де
, .
Згідно з означенням добутку матриці на число,
3А=, – 2В=.
Далі, 3А – 2В=3А +(– 2В)=.
Таким чином, С=.