- •Передмова
- •Рекомендована література
- •Розділ 1. Матриці і системи лінійних алгебраїчних рівнянь (слар)
- •1.1. Матриці, визначники та їх властивості
- •1.2. Види матриць. Лінійні дії над матрицями
- •1.3. Множення матриць. Обернена матриця
- •1.4. Система п лінійних алгебраїчних рівнянь з п невідомими. Матричний спосіб розв’язання систем
- •1.5. Метод Гаусса розв’язання слар
- •Розділ 2. Вектори
- •2.1. Поняття вектора. Лінійні дії над векторами
- •Лінійні дії над векторами
- •2.2. Проекція вектора на вісь
- •2.3. Декартові координати
- •2.4. Приклади геометричних застосувань декартових координат
- •2.5. Скалярний добуток векторів
- •2.6. Геометричні застосування скалярного добутку
- •2.7. Векторний добуток векторів
- •2.8. Мішаний добуток трьох векторів
1.2. Види матриць. Лінійні дії над матрицями
Означення.
Матриця називається нульовою
(нуль-матрицею), якщо всі її елементи
нулі. Вона позначається О. Наприклад,
нульова матриця розміром
:
.
Означення.
Матриця, одержана з даної матриці А
заміною рядків стовпцями і навпаки
(перший рядок замінюється на перший
стовпець, другий – на другий і т.д.),
називається транспонованою
матрицею
по відношенню до А
і позначається
.
Наприклад,
нехай
,
тоді
.
Елементи
матриць А
і
пов’язані співвідношенням
де
– число рядків, а
– число стовпців матриці А).
Очевидно
,
тобто матриця А
є транспонованою по відношенню до
.
Для квадратної матриці А
має місце рівність
(див. властивість 1 з п. 1.1).
Означення.
Квадратна
матриця називається діагональною,
якщо всі її елементи, за винятком
елементів головної діагоналі, дорівнюють
нулю, наприклад
,
де
.
Означення.
Діагональна матриця А
називається одиничною,
якщо всі елементи її головної діагоналі
дорівнюють одиниці. Одинична матриця
позначається Е,
наприклад
.
Зазначимо,
що
.
Означення. Матриця називається трикутною, якщо всі її елементи, розташовані над або під головною чи побічною діагоналлю, дорівнюють нулю. Наприклад
,
,
.
Означення. Матриця називається східчастою, якщо кожен її рядок, починаючи з другого, починається з більшої кількості нульових елементів, ніж попередній. Наприклад

Означення.
Дві
матриці одного розміру рівні, якщо вони
поелементно співпадають, тобто А
= В,
якщо
аij=bij
для
будь-яких
;
.
Означення. Лінійними діями над матрицями називаються додавання (і пов’язане з ним віднімання) і множення матриці на число.
Означення. Сумою двох матриць однакових розмірів називається матриця того ж розміру, елементи якої дорівнюють сумам відповідних елементів матриць-доданків. Наприклад
.
Таким чином додавання матриць виконується аналогічно додаванню числових векторів, отже має такі самі властивості, зокрема:
-
комутативність:
, -
асоціативність:
, -
А + О = О + А = А, де О – нуль-матриця.
Матриці
А
і В
називаються взаємно протилежними, якщо
О,
де О – нуль-матриця. Матриця, протилежна
матриці А,
позначається
і її елементи протилежні за знаком
відповідним елементам матриці А.
Різницею
матриць
є сума матриці А
і матриці, протилежної матриці В,
тобто
.
Означення. Добутком матриці А на число λ називається матриця λА, елементи якої є добутками елементів матриці А на це число. Наприклад
.
Множення матриці на число має такі властивості:
1) λ(μА)=(λμ)А – асоціативність відносно числових множників;
2) (λ + μ)А=λА + μА – дистрибутивність відносно числового множника;
3) λ(А + В)= λА +λВ – дистрибутивність відносно матричного множника;
4) λ·О = О для будь-якого числа λ;
5)
= О для будь-якої матриці А;
6)
для будь-якої матриці А.
Зазначимо,
що результати лінійних дій над матрицями
даного розміру
дають матриці такого ж розміру.
Приклад. Обчислити матрицю С=3А – 2В, де
,
.
Згідно з означенням добутку матриці на число,
3А=
,
– 2В=
.
Далі,
3А
– 2В=3А
+(– 2В)=
.
Таким
чином, С=
.
