- •/Міністерство освіти і науки україни
 - •"Організація та функціонування комп'ютерів"
 - •І. Теоретичні відомості
 - •1.1. Коротка історія розвитку комп’ютерної техніки
 - •1.2. Принципи організації комп’ютера фон-Неймана
 - •Іі. Опис архітектури навчального комп’ютера DeComp
 - •2.1. Організація навчального комп’ютера – симулятора DeComp
 - •2.2. Пульт управління навчального комп’ютера
 - •Закладка “Документація до “Навчальної еом”
 - •2.4 Закладка “Пристрій підготовки даних”
 - •2.4.1 Порядок введення інформації на перфострічку
 - •III. Вказівки до виконання лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
 - •1. Теоретична частина
 - •1.1 Загальні поняття про системи числення
 - •Позиційні системи числення, які застосовуться у комп’ютерах
 - •1.2.1 Двійкова система числення
 - •Вісімкова система числення
 - •Шістнадцяткова система числення
 - •1.3. Переведення чисел з однієї позиційної системи числення до іншої
 - •1.3.1. Переведення цілих чисел
 - •1.3.2 Переведення правильного дробу
 - •1.3.3 Особливості переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел до двійкової системи числення і навпаки
 - •Лабораторна робота № 2
 - •1. Теоретичні відомості
 - •1.2. Інструкції арифметичних операцій:
 - •1.3. Призначення Регістру Ознак
 - •1.4. Дослідження виконання інструкцій навчального комп’ютера
 - •2. Порядок виконання роботи
 - •Вимоги до звіту
 - •Лабораторна робота № 3
 - •1. Теоретичні відомості
 - •1.2. Організація програмних циклів
 - •1.3. Особливості виконання операцій зсуву
 - •2. Порядок виконання роботи:
 - •3. Вимоги до звіту.
 - •Лабораторна робота № 4
 - •1. Теоретичні відомості
 - •1.1. Загальні відомості про логічні функції
 - •1.2. Опис логічних інструкцій навчального комп’ютера
 - •1.3. Подання від’ємних чисел у комп’ютерах
 - •1.3.1. Прямий код
 - •1.3.2. Обернений код
 - •1.3.3. Доповняльний код
 - •1.3.4. Модифіковані коди
 - •2. Порядок виконання роботи:
 - •3. Вимоги до звіту
 - •Лабораторна робота № 5
 - •1. Теоретична частина.
 - •1.1. Додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
 - •1.2. Додавання двійкових чисел у модифікованому доповняльному коді
 - •1.3. Додавання двійкових чисел у модифікованому оберненому коді
 - •1.4. Переповнення розрядної сітки при додаванні у модифікованих машинних кодах
 - •1.5. Множення двійкових чисел без знаку
 - •2. Порядок роботи:
 - •3. Вимоги до звіту
 - •Лабораторна робота № 6
 - •1. Теоретична частина
 - •1.1. Подання чисел з рухомою комою
 - •1.2. Правила додавання (віднімання) двійкових чисел з рухомою комою
 - •2. Порядок роботи:
 - •3. Вимоги до звіту.
 - •Лабораторна робота № 7
 - •1. Теоретична частина
 - •1.1. Ділення двійкових чисел без знаку
 - •1.1.1. Ділення з відновленням залишку
 - •1.1.2. Ділення без відновлення залишку
 - •1.2. Множення двійкових чисел із знаком
 - •1.2.1 Множення чисел у форматі з фіксованою комою
 - •1.3. Ділення двійкових чисел у форматі з фіксованою комою.
 - •2. Порядок роботи
 - •3. Вимоги до звіту.
 - •Література.
 - •Додаток
 
1.2. Опис логічних інструкцій навчального комп’ютера
Група інструкцій, яку ми будемо досліджувати у даній роботі, присвячена логічним операціям: AND (логічне І), OR (логічне АБО), XOR (логічне Виключне-АБО) та NOT (логічне НЕ).
За винятком останньої логічної інструкції NOT, усі решта є адресними інструкціями, які виконують логічні операції над двома числами: значенням числа, що розміщене у акумуляторі та вмістом комірки пам’яті, на яку вказує 12-розрядна адреса у машинному коді інструкції, а також записують результат назад до акумулятора. Інструкція NOT є безадресною і вона заперечує (інвертує) усі розряди акумулятора із збереженням результату назад до акумулятора.
Перші 3 адресні інструкції мають такі 4-розрядні коди операцій:
AND – 0100,
OR – 0101 та
XOR – 0110.
Безадресна інструкція NOT має 6-розрядний код інструкції 0111 00.
Результати виконання логічних операцій зручно представити за допомогою такої таблиці:
- 
	
Вхідні
набори
AND ( І )
*, &, 
OR (АБО)
+, |, 
XOR
Викл. АБО
, #
Вхідні
набори
NOT (НЕ)

A = 0
B = 0
0
0
0
A = 0
1
A = 0
B = 1
0
1
1
A = 1
0
A = 1
B = 0
0
1
1
A = 1
B = 1
1
1
0
 
У поданій таблиці перші дві колонки містять 4 можливих варіанти комбінацій двох 1-розрядних чисел: 00, 01, 10 та 11. Наступні 3 стовпці зображують відповідні значення результатів виконання логічних функцій (операцій) І, АБО та Виключне-АБО над вхідними наборами. Останні два стовпці містять 2 варіанти одного 1-розрядного числа: 0 і 1, та відповідні значення функції (операції) НЕ. Зверніть увагу на позначення, які використовуються для різних логічних операцій:
І – *, & чи ;
АБО – +, | чи ;
Виключне-АБО –  чи #;
 НЕ
–
~ чи риска над значенням логічного
аргумента , наприклад 
чи 
.
Наприклад, 0 & 1 = 0; 1  0 = 1; 1  1 = 0 та ~1 = 0.
Логічну операцію І (*,&, ) називають кон’юнкцією (від англ. – conjuction – з’єднання) або логічним множенням. Дійсно, результат операції І можна отримати, якщо перемножувати вхідні 1-розрядні числа: 0 * 1 = 0 або 1 * 1 = 1. Також назва кон’юнкія (з’єднання) йде від визначення результатів логічної операції І: результат дорівнює 1 тільки у випадку, коли всі аргументи дорівнюють 1.
Логічна операція І (&) дозволяє примусово встановити в "0" (обнулити) потрібні розряди даного числа:
10101010 & 11110000 = 10100000
Логічна операція АБО (+, |, ) має назву диз’юнкція (від англ. – disjunction – роз’єднання) або логічне додавання. Диз’юнкція означає, що кожне з вхідних чисел незалежно виявляє своє значення: за визначенням результат логічної операції АБО дорівнює 1 лише тоді, коли хоча б одне (або всі) з вхідних аргументів дорівнюють 1. Правило логічного додавання тотожньо із арифметичним додаванням у 3-х випадках з 4-х: 1+1  1, хоча 1 | 1 = 1.
Логічна операція АБО ( | ) дозволяє примусово встановити в "1" потрібні розряди даного числа:
10101010 | 11110000 = 11111010
Наведені приклади практичного використання операцій І та АБО називаються створенням "маски" або фільтра.
Логічну операцію Виключне-АБО (, #) іноді ще називають сумою за модулем 2, або – додаванням за модулем 2. Дійсно, результат операції Виключне-АБО повністю співпадає з молодшим розрядом результату арифметичного додавання двох 1-розрядних чисел: 0  1 = 1 (0 + 1 = 1), хоча 1  1 = 0 (1 + 1 = 10). Виключність назви цієї логічної операції походить з її визначення: результат дорівнює 1, коли тільки одне з вхідних чисел дорівнює 1. При виконанні цієї операції над групою аргументів, результат дорівнює 1, якщо серед аргументів непарна кількість 1, якщо кількість 1 парна , то результат = 0.
Логічна
операція НЕ
є дуже проста: 
=
1,
=
0,
тобто
-
заміна
вхідного
значення на протилежне. Цю операцію ще
називають запереченням
або інвертуванням
(від англ. inversion
– перевертання).
Розглянуті
4 логічні операції вважаються найосновнішими
і найбільш розповсюдженими, хоча
насправді для двох 1-розрядних вхідних
чисел існує 
різноманітних логічних функцій.
Ще раз відзначимо надзвичайно важливу відмінність логічних операцій у порівнянні з арифметичними – порозрядність, тобто якщо взяти два N-розрядних числа, то логічна операція над ними буде виконуватись над парами відповідних розрядів цих чисел незалежно одна від одної: логічна операція над парою нульових розрядів дасть нульовий розряд результату, логічна операція над парою перших розрядів дасть 1-й розряд результату і т. д. Саме тому логічні операції не впливають на ознаку переносу C, хоча можуть змінювати ознаку нуля результату Z та ознаку знаку результату S.
