- •Методичні вказівки
- •Розглянуто на засіданні кафедри
- •За семестр студенти повинні виконати два індивідуальних завдання. Вимоги до виконання індивідуальних завдань
- •Задачі для індивідуальних завдань
- •1 Визначення вологості повітря
- •Зміна тиску, температури, густини повітря з висотою
- •Адіабатичні зміни в стані повітря
- •Повітряні течеї в атмосфері
- •Конденсація водяної пари
- •6 Водяна пара. ВИпар
- •7 Комплексна задача
- •Теоретичний матеріал з прикладами рішення задач
- •1 Початкові відомості про основні метеорологічні елементи
- •Температура повітря
- •Рішення
- •Атмосферний тиск
- •Рішення
- •Вологість повітря
- •Рішення
- •Рішення
- •1.3.1 Психрометрична формула
- •Рішення
- •1.3.2 Розподіл вологості повітря з висотою
- •Рішення
- •Основи статики атмосфери
- •2.1Рівняння стану сухого повітря
- •Рішення
- •Рішення
- •2.3 Вертикальний градієнт тиску і барична ступінь
- •2.3.4 Реальна атмосфера
- •Рішення
- •Рішення
- •Рішення
- •Основи термодинаміки атмосфери
- •Адіабатичні зміни стану повітря з насиченою парою
- •Рішення
- •Стратифікація атмосфери
- •Рішення
- •5.1 Фактори, що впливають на фазові переходи води, зв'язані з
- •Рішення
- •Рішення
- •5.2 Швидкість випару
- •Рішення
- •5.3 Конденсація. Теплота конденсації водяної пари
- •Рішення
- •Рішення
- •Рішення
- •Рішення
- •Додаток а
- •Психрометрична таблиця
- •Додаток в Величина вологоадіабатичного градієнту в залежності від температури і тиску
- •Деякі параметри води и льоду
- •Перелік посилань
Рішення
-
Знаходимо середнє значення температури:
t = (23,3 + 16,7)/ 2 = 20 0С,
-
Знаходимо середнє значення пружності водяної пари:
еср = (12,7 + 7,3) / 2 = 10,0 гПа,
-
Знаходимо середнє значення тиску:
Pср = (1030,0 + 950,0) / 2 = 990 гПа.
Тоді за формулою Лапласа, одержуємо:
z2 – z1 = (м).
Відповідь: перевищення одного пункту над іншим складає 700,8 м.
Вертикальний градієнт тиску (G) – зміна тиску при переміщенні на одиницю висоти. Його одержують з основного рівняння статики (2.6), розділивши обидві його частини на z:
,
або
, (2.12)
де G – вертикальний градієнт тиску, гПа / 100 м.
Приклад № 11
Визначити вертикальний градієнт тиску при тиску 1000 гПа і температурі 300 К на широті 45 0.
Рішення
(гПа / 100 м).
Відповідь: вертикальний градієнт тиску складає 11,4 гПа/100м.
Барична ступінь (h) – висота, на яку потрібно піднятися або опуститися, щоб тиск змінився на 1 гПа.
Барична ступінь (м/гПа) – величина, зворотна вертикальному градієнту тиску:
(1 + t). (2.13)
За значенням баричної ступіні легко приблизно визначити вертикальний градієнт тиску по формулі:
, гПа/100 м. (2.14)
Приклад № 12
На станції, висота якої 1000 м, тиск дорівнює 950 гПа, а температура 10 0С. Привести тиск до рівня моря.
Рішення
-
Визначаємо температуру на рівні моря по формулі (1.5):
-
Визначаємо середню температуру шару повітря від рівня моря до висоти 1000 м:
Tm = 273 + (16+10)/2 = 286 K
-
Визначаємо тиск повітря на рівні моря, виразивши значення Р0 з формули (2.11):
,
.
Відповідь: тиск на рівні моря складає 1070,5 гПа.
-
Основи термодинаміки атмосфери
-
Адіабатичні зміни стану повітря з насиченою парою
-
(вологоадіабатичні процеси)
Криві, що характеризують зміну температури в залежності від висоти при адіабатичному піднятті насиченого повітря, називаються вологими адіабатами.
Крива зміни стану повітря при його адіабатичному піднятті називається кривою стану.
Крива стану до рівня конденсації представляється у виді сухої адіабати (рисунок 3.1), а вище рівня конденсації— у виді вологої адіабати.
Рисунок 3.1 – Крива стану повітря
Задачі, пов'язані з розрахунком вологоадіабатичних процесів, розв'язуються за допомогою аерологічної діаграми.
Зміни температури повітря з насиченою парою при його вертикальних переміщеннях характеризуються вологоадіабатичним градієнтом γа'.
, (3.1)
де а - сухоадіабатичний градієнт, а = 10С/100 м;
р – атмосферний тиск, гПа;
С – теплота конденсації або пароутворення (Дж/кг), що обчислюється по співвідношенню:
С = (2501,0 – 2,51*ti)*103, (3.2)
де ti і Ti – температура порції повітря з насиченою парою, 0С и К, відповідно;
Е – тиск насиченої водяної пари в мб при температурі Тi;
Rв – питома газова постійна сухого повітря, рівна 287 Дж/(кг*град);
ср – питома теплоємність повітря при постійному тиску, ср = 0,24 Дж/(г*град);
Rп – питома газова постійна водяної пари, рівна 462 Дж/(кг*град).
Приклад № 13
Насичене водяною парою повітря у підніжжя гірського хребта на рівні моря має температуру 0 0С при атмосферному тиску 1000 мб. Яка буде температура цього повітря на тім же рівні, якщо він перевалить через хребет висотою 1 км.