Література

2, 5, 6, 9, 11, 13, 17, 18, 19, 21, 24, 25

Теми рефератів

Визначні особистості історії та риси їхнього характеру

Екзальтованість як показник творчої особистості

Характеристика сучасних теорій особистості

Проблема темпераменту тварин

Основні поняття і терміни: індивід, індивідуальність, людина, особистість, темперамент, флегматик, сангвінік, меланхолік, холерик; властивості темпераменту: сензитивність, реактивність, активність, ригідність, темп реакцій, екстравертивність, інтровертивність; характер, структура характеру, риси характеру, типи, акцентуацій: гіпертимний, застряглий, емотивний, педантичний, тривожний, демонстративний, циклотимний, збудливий, дистимічний, екзальтований; здібності, обдарованість, задатки, талант, геніальність, ЗАР, ЗНР.

Перше питання плану вимагає встановлення родо-видових відносин між названими поняттями. Для того, щоб правильно висвітлити дану проблему, потрібно спочатку визначити кожне з понять, а потім встановити залежність між ними. Вона може бути подана у такому вигляді:

Людина Вид

Індивід Рід

Особистість

Індивідуальність своєрідність інтелекту, почуттів,волі,темпера

менту

Рисунок 3.1 - Взаємозв`язок понять індивід–індивідуальність–людина–особистість

Темперамент розглядають як індивідуально-типологічну характеристику людини і вищих тварин, що виявляється у силі й швидкості реагування, у мірі емоційної збудливості чи врівноваженості, в специфіці пристосування до навколишнього середовища.

Відповідаючи на 2 питання, зверніть увагу на властивості темпераменту : сензитивність, реактивність, активність, темп реакцій, ригідність, екстравертивність-інтровертивність. Врахування їх при характеристиці кожного з типів темпераменту: флегматика, сангвініка, меланхоліка, холерика дозволить скласти цілісне і повне уявлення про них.

Розкриття 3 питання доцільно розпочати з історії визначення поняття “характер”. Бажано згадати внесок Теофраста в становлення поняття характеру та діяльність різних психологічних напрямків ( фізіогноміки, френології, графології, хіромантії, астрології), які намагалися пояснити це поняття по-своєму. Далі необхідно подати сучасний погляд на проблему характеру та дати визначення цьому поняттю.

Розглядаючи це питання, доцільно звернутися до структури характеру; з`ясувати систему ставлень, на основі яких визначаються риси характеру:

• ставлення до інших людей;

• ставлення до себе;

• ставлення до діяльності;

• ставлення до речей.

Для повного розуміння проблеми характеру необхідно охарактеризувати типи характеру за Леонгардом ( гіпертимного, застряглого, емотивного, педантичного, тривожного, демонстративного, циклотимного, збудливого, дистимічного, екзальтованого).

Здібності – це індивідуально-психічні властивості особистості, що забезпечують успіх у діяльності, в спілкуванні й легкість оволодіння ними. Говорячи про цю властивість особистості, необхідно звернути увагу на рівні їх розвитку: репродуктивний і творчий.

Питання вимірювання здібностей не має єдиного вирішення. Тому доцільно охарактеризувати позицію Л.С. Виготського, який вимірював здібності людини швидкістю і легкістю переходу з ЗНР у ЗАР та точку зору західно-європейських та американських вчених, які вважають коєфіцієнт IQ – рівнем розвитку здібностей.

Відповідаючи на 4 питання плану, слід визначити та охарактеризувати види здібностей (природні, загальні, спеціальні).

Підсумувати відповідь можна розповіддю про рівні сформованості здібностей: обдарованість, талант, геніальність.

Завдання для самоконтролю.

1. Як співвідносяться між собою темперамент і характер?

2. Письмово розробіть рекомендації щодо того, які посади (яку роботу) можна доручити особистостям певної акцентуації. Якої стратегії поведінки треба дотримуватись, якщо це ваш підлеглий?

3.Письмово складіть самохарактеристику, яка буде містить у собі:

• визначення специфіки протікання психічних процесів;

• тип темпераменту;

• тип акцентуації;

• рівень розвитку здібностей;

• визначення проблем стосовно саморозвитку.