- •Вступ. Поняття економіки як науки
- •Принципи економіки як науки
- •1 Взаємодія теорії та практики
- •Взаємозв’язок макро – та мікроекономіки
- •Принцип історичного реалізму
- •Методи економіки як науки
- •Тема 1 народногосподарський комплекс україни підприємство в сучасній системі господарювання
- •!!!! Галузь промисловості - це якісно однорідна сукупність підприємств різних форм власності, що поєднуються за такими схожими ознаками :
- •Особливостями публічного акціонерного товариства ( пат) є:
- •Приватні ат і тов
- •Види акцій
- •Види цін акцій
- •Тема 2 персонал підприємства
- •Середньооблікова чисельність персоналу
- •Тема 3 капітал, виробничі фонди і нематеріальні ресурси.
- •Інші необоротні матеріальні активи :
- •Загальна тенденція динаміки технологічної структури оф характеризується поступовим збільшенням їх активної частини.
- •4. Машини та обладнання:
- •Випуск продукції з 1 м² виробничої площі
- •Ступінь завантаження одиниці обладнання.
- •Коефіцієнт працюючого обладнання ( або коефіцієнт змінності )
- •Об’єкти промислової власності :
- •Об’єкти, які охороняються авторським правом і суміжними правами :
- •Інші ( нетрадиційні ) об’єкти інтелектуальної власності :
- •Розглянемо деякі об’єкти промислової власності
- •Тема 4 інвестиційні ресурси. Оборотні кошти
- •Склад капітальних вкладень:
- •Тема 5 виробництво. Якість продукції підприємства. Конкурентоспроможність.
- •1. Найважливіша умова прибутковості роботи підприємства - забезпечення виробництва замовленнями споживачів, на основі яких складаються поточні та оперативно-календарні плани підприємства.
- •Стандарти ісо 9000 прийняті більше, ніж у 30 країнах. У колишньому срср їх прийняли як державні ще у 1988 році.
- •Тема 6 виробнича потужність підприємства
- •Тема 7 форми та системи оплати праці
- •Тема 8 витрати. Собівартість. Ціна продукції
- •Види собівартості
- •Основні види ринкових цін
- •Система знижок
- •Знижки для "вірних" або престижних покупців
- •Клубні знижки.
- •Тема 9 фінансово – економічні результати діяльності підприємства
- •1. Загальний рівень рентабельності підприємства:
- •Тема 10 : регулювання, прогнозування та планування діяльності Самостійно
- •Прогнозування розвитку підприємства.
- •3. Необхідність планування виробництва. Види планування на підприємстві.
- •Основні форми планування
- •Тема 11 : організація виробничого процесу. Інфраструктура підприємства Самостійно
- •Залежно від того, який продукт є результатом виробництва, виробничі процеси підрозділяються на основні, допоміжні й обслуговуючі.
- •2. Організація виробництва охоплює всі ланки - від галузі народного господарства до робочого місця.
-
Принцип історичного реалізму
Правильний аналіз економічних процесів та явищ у будь-якій країні неможливий без урахування конкретних історичних обставин відповідного проміжку часу. Наприклад , неможливо описати просто “ стан економіки України “, бо з історичної точки зору існує декілька періодів “ економіки України “ : скіфських часів, гетьманський період, більшовицька та, нарешті, незалежна Україна.
Методи економіки як науки
-
Описовий- текстовий;
-
Метод порівняльного аналізу та графічних зображень ( графіки, діаграми тощо );
-
Гіпотетичний ( від лат. “ припущення “ ) - на прикладі уявного підприємства;
-
Індуктивний ( від лат. “ наведення, спонукання “ ) – з окремих випадків, явищ тощо виводиться загальне правило, закон…
-
Дедуктивний ( від лат. “ виведення “ ) – виходячи із загальних законів, правил, аксіом тощо, можна зробити конкретні висновки в окремому випадку, по окремій проблемі.
Тема 1 народногосподарський комплекс україни підприємство в сучасній системі господарювання
-
Сутність народногосподарського комплексу країни. Поняття галузі.
-
Поняття підприємства та етапи його створення.
-
Класифікація підприємств за різними ознаками.
4. Акціонерне товариство. Характеристика видів акцій. Дивіденд.
1. !!!! Народногосподарський комплекс України - це сукупність галузей та видів виробництва, продукція яких задовольняє потреби людей. За створенням сукупного суспільного продукту народногосподарський комплекс поділяється на сферу матеріального виробництва і нематеріальну ( невиробничу ) сферу.
Загальний поділ праці призвів до виділення у сфері матеріального виробництва таких галузей :
-
промисловість;
-
сільське господарство;
-
транспорт ( у виробничій сфері );
-
будівництво ;
-
торгівля тощо.
Невиробнича сфера - сфера, яка споживає національний дохід. До неї входять :
-
заклади державної безпеки і оборони; всі міністерства;
-
судові, юридичні і митні служби;
-
заклади охорони здоров’я та освіти;
-
банкові установи, страхові компанії тощо.
У невиробничій сфері зайнято більше третини робочої сили країни, приблизно 43 % основних фондів, біля 30 % всіх капітальних вкладень. Характерною є дуже велика питома вага жіночої праці – приблизно 70 %.
!!!! Промисловість є основною ланкою народногосподарського комплексу. Провідна роль промисловості пояснюється такими причинами :
- саме промисловість виробляє товари, які є основою добробуту народу;
- промисловість впроваджує сучасні досягнення науково-технічного прогресу в усі інші галузі;
- промисловість є основою обороноздатності країни.
!!!! Галузь промисловості - це якісно однорідна сукупність підприємств різних форм власності, що поєднуються за такими схожими ознаками :
-
сировинна база;
-
технологія та обладнання;
-
спеціально підготовлені кадри;
-
і як результат – однорідна готова продукція.
Всі галузі поділяються на ті, що відносяться до групи А – виготовлення засобів виробництва, наприклад, машинобудування і металообробка “. Продукція галузей групи А призначена в основному для виробничого споживання.
Підприємства, які виготовляють предмети споживання, відносяться до групи Б. Наприклад, целюлозно-паперова, кондитерська, легка промисловість тощо. Продукція цієї групи призначена як для особистого споживання ( одяг ), так і для виробничого ( робочий одяг ) .
Цікавим є питання про пропорційність відношення між обсягами продукції груп А і Б. Очевидно, оптимальним є співвідношення груп А і Б, приблизно 55 : 45 або ж 60 : 40. Треба мати на увазі, що продукція групи А дає технічну базу розвитку галузей групи Б. Тому частка продукції групи А повинна трохи перевищувати частку групи Б.
Всі галузі, незалежно від поділу на групи А і Б, за характером впливу на предмет праці діляться на : добувні; обробні.
За структурою затрат на:
-
трудомісткі; матеріаломісткі; фондомісткі; енерго-і паливомісткі.
За часом роботи протягом року :
-
сезонні ; несезонні.
Галузеву структуру промисловості характеризують кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі зв’язки між ними.
Структура окремої галузі визначається кількістю підприємстві, у тому числі великих, і питомою вагою продукції окремих підприємств у загальному обсязі випуску продукції галузі.
2 Суспільство здійснює безліч видів конкретної праці для того, щоб забезпечити собі достатньо комфортний рівень життєдіяльності. З цією метою люди об’єднуються у трудові колективи, організації і діють на засаді певних правил. Організації з підприємницьким характером діяльності називають підприємствами.
!!!! Підприємство – це організаційно відокремлена та економічно самостійна первинна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію, виконує роботу або надає платні послуги з метою отримання прибутку.
Основними законодавчими актами, які регулюють діяльність підприємств в Україні, є Цивільний та Господарський Кодекси України – з січня 2004 р. та низка законів. Діяльність підприємства також регулюється його статутом і колективним договором.
!!!!Статут підприємства – це зібрання обов’язкових правил, які регулюють його внутрішню діяльність, а також взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання.
!!!!Колективний договір – це угода між трудовим колективом ( в особі профспілки ) та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини ( зарплату, соціальні пільги, додаткові відпустки тощо ).
До чинників, що спонукають людей утворювати підприємства належать:
1. Прагнення людей до поліпшення свого добробуту.
2. Безробіття є джерелом кваліфікованих кадрів для підприємницької діяльності.
3. Прагнення людини до незалежності, самовираження, визнання її таланту та інше.
Технологія створення підприємства ( фірми ) незалежно від форм власності охоплює кілька етапів:
1. Оцінка особистих якостей підприємця – професіоналізм, адаптивна мобільність, комунікабельність, стресостійкість, самоповага, сміливість тощо.
2. Оцінка ідей та ринку - на основі маркетингових досліджень.
3. Техніко-економічне обґрунтування проекту – складання бізнес-плану, який веде до реалізації своєї ідеї.
4. Вибір організаційно-правової форми підприємства – правильний вибір дає змогу зменшити ризик ( партнери - за чи проти? ).
5. Державна реєстрація підприємства.
6. Організаційне оформлення фірми.
Найважливіші цілі виробничого підприємства:
• одержання прибутку;
• забезпечення споживачів продукцією згідно з ринковим попитом;
• своєчасна виплата заробітної плати;
• створення робочих місць;
• охорона довкілля;
• створення для працівників належних і безпечних умов праці;
• створення можливостей для професійного зростання.
Основні функції виробничого підприємства:
• матеріально-технічне забезпечення;
• виготовлення продукції для продажу і власної потреби;
• продаж і постачання продукції споживачеві;
• післяпродажне обслуговування продукції;
• управління та організація праці персоналу;
• підвищення якості продукції, збільшення обсягів її виробництва;
• дотримання чинних законів, державних стандартів;
• підприємницька діяльність;
• сплата податків, платежів у бюджет та інші позабюджетні фонди.
3 Крім поділу за ознакою форми власності ( далі в цьому питанні), підприємства розрізняються :
-
за економічним призначенням:
-
виробництво засобів виробництва;
-
виробництво предметів споживання;
-
виробництво продукції ВПК;
-
виробництво ідей та послуг ( консалтингові , страхові фірми, інжинірінг тощо )
за масштабами виробництва :
-
індивідуальні - серійні - масові
за ступенем спеціалізації : - спеціалізовані - універсальні - змішані
за галузями виробництва :
-
промислове - будівниче - сільськогосподарське - торгівельне тощо
за новими формами господарювання :
-
фірми - фонди - біржі - товариства
-
бюро - агенції - контори - банки тощо
за розміром персоналу :
-
малі - середні - великі.
За ознакою форм власності підприємства поділяються на :
-
Державне – засноване на загальнодержавній власності;
-
Державно-комунальне - засноване на власності комунально-адміністративних одиниць ( міста, району тощо );
-
Індивідуальне – засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці. На Заході індивідуальне підприємство називають “ одноособовим ”. Власник відповідає по зобов’язанням підприємства всім капіталом, вкладеним у підприємство, та навіть всім своїм майном, якщо воно не відокремлено від капіталу індивідуального підприємства. За умови швидкого росту та нестачі коштів на розвиток таке підприємство може перетворитися в акціонерне товариство. Прикладом такого перетворення з одноособових підприємств є відомі фірми: італійська фірма “ Оліветті “ (1960 р. ), німецька фірма “ Крупп “ ( 1968 р. ), американська фірма “ Форд “ ( 1956 р. ).
-
Приватне – засноване на власності фізичної особи з правом найму робочої сили;
-
Сімейне – засноване на власності і праці членів одної сім’ї;
-
Спільне – засноване на засадах поєднання майна різних власників, у тому числі іноземних держав;
-
Колективне – засноване на власності колективу підприємства.
В свою чергу до колективних підприємств відносять :
-
ПОВНЕ ТОВАРИСТВО – об’єднання осіб з метою здійснення підприємницької діяльності і отримання прибутку. Його учасники несуть ПОВНУ ( необмежену ) відповідальність по зобов’язанням підприємства, тобто не тільки вкладеним капіталом, а й усім своїм майном.
-
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ – відповідає перед кредиторами тільки майном підприємства, тобто вкладами у нього кожного учасника, але вимоги кредиторів не стосуються майна учасників.
-
КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО ( або товариство на довірі ) – його учасники поділяються на дві групи : а ) повні товариші – несуть повну відповідальність по зобов’язанням підприємства, тобто не тільки вкладеним капіталом, а й усім своїм майном; б ) командитисти – відповідають тільки своїм внеском у капітал товариства. Тому природно, що укладати угоди від імені товариства мають право тільки повні товариші.
-
ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ – учасники відповідають по його боргам своїми внесками у капітал підприємства, але у випадку, коли цих коштів недостатньо , кожен учасник має внести додатково суму в однаковому для всіх учасників кратному розмірі відповідно до свого первісного внеску.
-
КООПЕРАТИВ – за видами діяльності існують : виробничий, промисловий, споживчий, збутовий, постачальницький тощо. Кошти кооперативу складаються з пайових та членських внесків, прибутку від господарської діяльності. Широке розповсюдження на Заході отримали споживчі кооперативи, які з’явилися в Англії ще у кінці 18 ст.
-
МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО – створюється у будь-якій галузі народного господарства. Характерні риси МП :
-
Сприяють розширенню ринкової конкуренції;
-
Мають більшу швидкість у реагуванні на зміни кон’юнктури ринку;
-
Менше шкодять навколишньому середовищу;
-
Створюють додаткові робочі місця у галузі;
-
Сприяють розвитку невеликих міст та сіл тощо.
-
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ( АТ ) .
-
АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію, яка займалася морським страхуванням, страхуванням на випадок пожежі, здебільшого в міських поселеннях..
АТ – абсолютно самостійне підприємство, воно підпорядковується тільки загальним зборам акціонерів – вищому органу управління АТ. Але такі збори відбуваються раз на рік, а для постійного управління справами АТ збори обирають із своїх членів – акціонерів правління на чолі з головою правління. Саме правління координує діяльність АТ протягом року і до наступних щорічних зборів ( а також на вимогу держави для публікації у пресі) готує такі документи :
-
річний звіт про діяльність товариства;
-
річний баланс;
-
проект розподілу прибутку.
Мінімальний розмір статутного капіталу АТ становить 1 250 мінімальних зарплат на момент реєстрації. Акціонери відповідають перед кредиторами тільки своїми внесками у капітал товариства. Взагалі АТ бувають двох типів : закриті – їх акції розподіляються тільки серед акціонерів і не надходять у вільний продаж, та відкриті –їх акції вільно продаються та купуються на фондових біржах та поза ними.Сьогодні акціонерні товариства забезпечують 75% ВВП України. Загалом їх близько тридцяти п'яти тисяч. Третина - відкритого типу.
Але з 29 квітня 2009 року, коли набрав чинності Закон «Про акціонерні товариства», почався відлік дворічного перехідного періоду, відведеного для акціонерних товариств в Україні для впровадження ними суттєвих змін. На заміну цим АТ прийдуть нові за назвою: Публічні ( замість Відкритих) та Приватні (замість Закритих), тоді норми Закону України «Про господарські товариства» втратять чинність, а АТ із застарілою назвою залишаться без правового регулювання.