1.2.2. Транспортування проб. Супровідна документація

Упаковані в поліетиленові пробірки, пакети і мішечки матеріали розміщають у гумовому мішку, щільно зав'язують, опечатують і пересилають з посильним в лабораторію при температурі плюс 2-4°С у термін, не більший, ніж 2,5-3 год. із моменту відбору проб, використовуючи термоізоляційний контейнер і усі види транспорту (літак, вертоліт, автомобіль).

У супровідній записці-направленні повинні міститися такі дані: куди і кому направляється проба, назва матеріалу (проби); місце відбору проби; час відбору проби (місяць, число, часи, доби); підстави для відбору проб (загальні, зовнішні ознаки, результати неспецифічної індикації, поява хворих тощо); мета дослідження, посада, звання, прізвище і підпис того, хто проводив відбір проб, засіб доставки матеріалу в лабораторію; де, коли і як консервований матеріал; час доставки матеріалу в лабораторію (число, час доби); посада, звання, прізвище і підпис особи, що прийняли пробу.

Після закінчення роботи особи, які проводили відбір і транспортування проб, проходять повну санітарну обробку.

1.3. Індикація біологічних засобів бз у скороченому обсязі

Принципова схема проведення аналізу проб передбачає два етапи досліджень.

Перший етап включає:

1. Первинну обробку проб.

2. Приготування мазків і сумішей із нативного матеріалу.

3. Аналіз нативних матеріалів експрес-методами: реакція пасивної

гемаглютинації (РПГА), імунолюмінісцентна мікроскопія (DIM), імуноферментний аналіз (ІФА).

Другий етап включає:

1. Біологічне збагачення проб.

2. Посів на живильні середовища.

3. Зараження клітинних культур.

4. Зараження білих мишей.

5. Аналіз збагаченого матеріалу експрес методами (ІФМ, ІФА, РПГА).

При скороченому обсязі специфічної індикації проводиться експрес-аналіз проб із нативного матеріалу передбаченого 1-м етапом досліджень.

Повний обсяг досліджень проб проводиться в 2 етапи і передбачає виявлення і ідентифікацію збудників до виду будь-якої таксономічної належності (бактерії, віруси, рикетсії, гриби, тощо), виявлення токсинів.

Первинна обробка проб включає проведення наступних маніпуляцій:

• сортування і реєстрацію проб;

• зволоження і переведення матеріалу в рідку фазу.

Сортування і реєстрація проб. Розбір і сортування проб матеріалів, що надійшли, мають на меті визначити черговість їх дослідження.

Проби оглядають на їхню відповідність супровідному документу і розбирають по характеру матеріалу та вогнищам ураження. Одночасно перевіряють наявність відмітки про радіологічний і хімічний контроль проб. При відсутності таких відміток або при зараженні проб ОР і РР понад припустимі межі останні повертають назад в приймально-сортувальний пункт. У всіх інших випадках проби реєструють у журналі і піддають первинній обробці.

При розборі сухих матеріалів проби зволожують невеликою кількістю фізіологічного розчину, а при визначенні черговості дослідження намічають порядок усереднення проб, що значно підвищує пропускну спроможність лабораторії в умовах масового надходження проб. Середні проби складають із 3-5 однорідних матеріалів одного вогнища або з 6-8 проб від уражених людей. У першу чергу підлягають дослідженню проби повітря, а також уламки і вміст боєприпасів. Об'єднання цих проб не припускається. Якщо лабораторія проводить специфічну індикацію за скороченою схемою, то частина матеріалу проби визначають для пересилки у вищестоящу лабораторію, що забезпечує дослідження з розширеної схеми індикації.

Зволоження і переведення матеріалу в рідку фазу. Підготовка доставленого матеріалу до дослідження полягає, насамперед, у переведенні його в рідку фазу, що передбачає суспензування мікроорганізмів або токсинів, які містяться у пробі, у невеликому обсязі рідини.

З цією метою всі щільні матеріали розтирають у ступці або розчиняють із додаванням стерильного фізіологічного розчину до одержання 10-20% суспензії в обсязі 15-20 мл. Ватні (марлеві) тампони зі змивами і нерозчинні фільтри заливають 1-2 кратним обсягом фізіологічного розчину і відмивають мікрофлору енергійним струшуванням колби. З твердих уламків боєприпасів і інших подібних об'єктів роблять змиви в невеликому обсязі фізіологічного розчину.

При готуванні суспензії мікроорганізмів з різних об'єктів останні не змішують між собою, а піддають дослідженню кожний матеріал окремо.

Готування мазків (мазків-відбитків). Зі зволожених нативних матеріалів, рідких проб і приготованих суспензій готують проби для імуно-люмінісцентного аналізу за допомогою методу флюоресцуючих антитіл. Один контрольний препарат залишається після фіксації без обробки до кінця дослідження.

Мазки готують зі щільних і в'язких матеріалів шляхом відбитків, з їхньої рідини - нанесенням на скельця декількох крапель, із комах і кліщів -шляхом відбитків кишечнику й інших органів і тканин, попередньо відсепарованих від хітинового покриву.

Концентрація мікроорганізмів фізичними методами і підготовка проб до вірусологічного дослідження. У якості механічних методів збагачення матеріалу використовують центрифугування і фільтрацію. їх використовують у тому випадку, якщо обсяг отриманої рідини проби перевищує 50 мл. Відділивши частину рідини (15-20 мл), необхідної для дослідження за скороченою або розширеною схемою індикації, матеріал фільтрують через мембранні фільтри №2,3 або центрифугують при 3000 обертах у хв. протягом 15-20 хв.

Отриманий осад і матеріали, зібрані на фільтрі, використовують для приготування мазків (мазків-відбитків), а також для готування суспензії з метою посіву на поживні середовища і самі фільтри.

Надосадову рідину і фільтрат, призначені для дослідження на віруси, обробляють антибіотиками з розрахунку 500-1000 одиниць пеніциліну і 200-500 одиниць стрептоміцину на 1 мл рідини, після чого вони є вихідними матеріалом для зараження лабораторних тварин і культур клітин.

В теперішній час для специфічної індикації БЗ використовують три методи:

1. реакцію пасивної гемаглютинації (РПГА);

2. метод імунолюмінісцентної мікроскопії. (ІЛМ);

3. метод імуноферментного аналізу (ІФА).

Питання :

1. Визначення надзвичайних ситуацій і катастроф.

2. Класифікація катастроф.

3. Визначення військової епідеміології, її розділи і задачі.

4. Особливості надзвичайної ситуації при застосуванні імовірним супротивником ЗМУ.

5. Чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій.

6. Визначення епідеміологічного методу і епідеміологічної діагностики.

7. Розділи епідеміологічної діагностики.

8. Напрямки оперативного епідеміологічного аналізу.

9. Схема ретроспективного епідеміологічного аналізу.