МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

„УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ З ЕПІДЕМІОЛОГІЄЮ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для практичних занять студентів

4 курсу стоматологічного факультету

з епідеміології

ПОЛТАВА 2010

Тема 1: Епідемічний процес та його рушійні сили. Класифікація інфекційних хвороб. Напрямки боротьби з інфекційними хворобами та їх профілактика.

1.Актуальність теми.

Інтенсивне поширення багатьох інфекційних хвороб потребує вивчення закономірностей епідемічного процесу, який виникає і поширюється в конкретних умовах життя суспільства. Сучасні умови життя людини потребують чіткої орієнтації лікарів на особливості перебігу епідемічного процесу, знання основних законів епідеміології і загальних напрямків боротьби та профілактики інфекційних хвороб.

2.Навчальні цілі заняття:

Ознайомитись, мати уявлення про історію епідеміології, предмет і об’єкт епідеміології (а-І);

Знати, засвоїти зміст епідеміологічного методу дослідження, фактори, закономірності і прояви епідемічного процесу (а-ІІ)

Опанувати навичками визначення проявами епідемічного процесу ( спорадична, епідемічна захворюваність) (а-ІІІ)

Розвивати творчі здібності в процесі експериментального та теоретичного дослідження проблемних питань (а-ІV)

3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи:

Спрямовані на формування епідеміологічного типу мислення у лікарів медичного профілю. Широке використання тестового матеріалу сприяє розвитку гнучкого, критичного, прогностичного мислення майбутніх фахівців. 3.1. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні дисципліни: мікробіологія 2.Наступні дисципліни інфекційні хвороби	Властивості збудників інфекційних хвороб. Основні симптоми, патогенез, лабораторна діагностика і лікування інфекційних хвороб	Аналізувати результати мікробіологічних досліджень, узагальнювати їх Використовувати епідеміологічний метод досліджень, проводити аналіз інфекційної захворюваності

3.2. Зміст теми заняття:

Епідеміологія – це наука, яка вивчає причини виникнення й розповсюдження інфекційних хвороб і розробляє заходи боротьби з ними та профілактики.

Основні завдання епідеміології:

1. Визначення медичної й соціально-економічної значущості інфекційних хвороб та їхнє місце в структурі захворюваності населення.

2. Вивчення закономірностей розповсюдження інфекційних хвороб за часом (по роках, місяцях тощо), за територіями та серед різних груп населення (вікових, статевих, побутових, професійних, етнічних та ін.).

3. Виявлення причин і умов, що визначають даний характер поширення інфекційної хвороби.

4. Розробка рекомендацій щодо профілактики й боротьби з даною інфекційною хворобою.

Епідеміологічний метод дослідження є основним у епідеміології й дозволяє виявити закономірності розповсюдження захворювань у часі, територіально та серед різних груп населення. Отже, він дозволяє сконцентрувати профілактичні заходи в певний проміжок часу, що передує підйому захворюваності на території, де ймовірність її виникнення найвища й на таких групах населення, що мають найвищий ризик захворювання. Відома цілком обґрунтована думка, що епідеміологія є діагностичною дисципліною суспільної охорони здоров’я.