Постконтактна профілактика віл-інфекції (витяг із наказу №580 від 12.12.2003 р.

“Про удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД”)

Основні положення

Постконтактна профілактика (ПКП) - це короткостроковий курс антиретровірусних препаратів для зниження ймовірності розвитку ВІЛ-інфекції після контакту з біологічними рідинами, пов’язаного з ризиком інфікування ВІЛ (що відбулося на робочому місці, під час статевих зносин або від уколу голкою). Для медичних працівників ПКП має бути включена в комплексний універсальний перелік заходів щодо запобігання інфікуванню медичних працівників на робочому місці.

Ризик небезпечного контакту з ВІЛ при уколі голкою та в інших ситуаціях є в багатьох медичних установах, що недостатньо забезпечені захисними засобами, особливо якщо поширеність ВІЛ-інфекції серед пацієнтів, які відвідують ці установи, висока. ПКП спрямована на зниження частоти випадків професійного інфікування ВІЛ у медичних працівників та підвищення їхньої мотивації при обслуговуванні ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

ПКП також проводиться особам, які укололися (чи були уколоті) голкою не на робочому місці (наприклад, споживачам внутрішньовенних наркотиків за випадкового контакту з ВІЛ; жертвам сексуального насильства та ін.).

Універсальні запобіжні заходи

У медичних установах ПКП має бути однією зі складових цілісного підходу до профілактики інфікування на робочому місці збудниками, що передаються з кров’ю. Необхідно, щоб цей підхід ґрунтувався на застосуванні універсальних запобіжних заходів. Універсальні запобіжні заходи – це заходи інфекційного контролю, що знижують ризик передачі інфекційних збудників між пацієнтами і медичними працівниками через контакт із кров’ю й іншими біологічними рідинами. Виконання універсальних запобіжних заходів передбачає обережне ставлення до будь-якого контакту з кров’ю та іншими біологічними рідинами, а також уживання відповідних заходів захисту.

До контактів, пов’язаних із ризиком інфікування ВІЛ на робочому місці (чи небезпечним контактом), належать ушкодження шкіри інструментом, що міг бути інфікований (наприклад, укол голкою чи поріз гострим інструментом); контакт слизових оболонок або ушкоджених шкірних покривів із тканинами, кров’ю й іншими біологічними рідинами; тривалий (кілька хвилин і більше) або широкий контакт неушкодженої шкіри з тканинами, кров’ю й іншими біологічними рідинами.

Кров та інші біологічні рідини, що становлять собою джерело інфекції.

Необхідно дотримуватися універсальних запобіжних заходів при контакті на робочому місці з кров’ю й іншими біологічними рідинами, в тому числі:

• спермою;

• вагінальними виділеннями;

• будь-якими рідинами з домішкою крові;

• культурами або середовищами, що містять ВІЛ, при контакті з якими були зареєстровані випадки інфікування ВІЛ;

• синовіальною, цереброспінальною, плевральною, перитонеальною, перикардіальною, амніотичною рідинами, для яких ступінь їхньої небезпеки щодо передачі ВІЛ поки що не встановлено.

Універсальні запобіжні заходи не стосуються калових мас, виділень із носа, мокротиння, поту, слизу, сечі, блювотних масс, слини (за винятком стоматологічних маніпуляцій, під час яких до слини часто домішується кров).

Усі медичні установи і всі особи, що підлягають ризику інфікування на робочому місці, повинні дотримуватися таких рекомендацій:

1. Намагайтеся не піддаватися небезпеці інфікування збудниками, що передаються з кров’ю, уникаючи:

• випадкових травм інфікованими голками або іншими гострими інструментами;

• контакту слизової ротової порожнини, очей чи носа, ушкоджених ділянок шкіри (порізи, подряпини, дерматит, вугрі) з інфікованою кров’ю й іншими біологічними рідинами;

• доторкнувшись до забрудненої інфікованим матеріалом поверхні, торкатися ділянки ушкодженої шкіри чи слизових оболонок очей, носа або рота.

2. Необхідно дотримуватися техніки безпеки під час виконання професійних обов’язків, у тому числі використовувати на робочому місці різні засоби захисту:

• використовувати засоби, за допомогою яких можна ізолювати предмети, забруднені кров’ю (наприклад, використовувати міцні герметичні контейнери для гострих інструментів, що розміщуються поруч із місцем їхнього використання і вчасно замінюються, щоб не допустити їхнього переповнення), чи унеможливити контакт із ними під час маніпуляцій (наприклад, використовувати безпечні голки і безголкові системи для внутрішньовенних інфузій);

• удосконалити правила техніки безпеки для медичних працівників (наприклад, заборонити надягати ковпачки на використані голки, згинати чи ламати їх, робити ще що-небудь із використаними голками);

• використовувати індивідуальні засоби захисту, у тому числі рукавички, непромокальні халати, засоби захисту обличчя й очей (захисні екрани, окуляри).