Рекомендована література

Основна

• Беляков В.Д. Эпидемиология / В.Д. Беляков, Р.Х. Яфаев. – М.:Медицина, 1989. – 416 с.

• Епідеміологія ; за ред. Синяка К.М. – К.:Здоров’я, 1993. – 464 с.

• Ющук Н.Д. Эпидемиология /Н.Д. Ющук. – М.:Медицина, 1993.–336 с.

• Инфекционные болезни и эпидемиология: [учебник] / В.И.Покровский, С.Г.Пак, Н.И.Брико, Б.К.Данилкин. – 2-е изд. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 816 с.

• Учайкин В.Ф. Вакцинопрофилактика. Настоящее и будущее / В.Ф. Учайкин, О.В. Шамшева. – М.:ГЕОТАР-МЕД, 2001. – 400 с.

• Наказ МОЗ України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» №48 від 03.02.06.

Тема 6: Осередок інфекційної хвороби і заходи щодо його ліквідації.

1.Актуальність теми.

Епідеміологічне обстеження є одним з основних моментів у комплексі протиепідемічних заходів, що проводяться в осередку інфекційного захворювання. Провідна роль в епідеміологічному обстеженні належить епідеміологу. Однак не менш важливою є роль терапевтів, педіатрів і інфекціоністів. Вони першими виявляють інфекційного хворого і, відповідно - епідемічний осередок. Дана тема присвячена методиці, змісту і задачам епідеміологічного дослідження в осередку інфекційної хвороби.

2.Навчальні цілі заняття:

Ознайомитись, мати уявлення про особливості епідеміологічного обстеження епідемічних осередків та спалахів; значення раннього виявлення інфекційних хворих (а-І);

Знати, засвоїти обов'язки лікаря при виявленні хворого на особливо небезпечну інфекційну хворобу; основні напрямки профілактичної та протиепідемічної роботи лікувально-профілактичних закладів (а-ІІ).

Опанувати навичками проведення епідеміологічного обстеження осередків інфекційних хвороб; заповнення екстреного повідомлення про інфекційне захворювання і карти епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання; призначення первинних протиепідемічних заходів в осередку

(а-ІІІ)

Розвивати творчі здібності в процесі експериментального та теоретичного дослідження проблемних питань (а-ІV)

3.Цілі розвитку особистості:

Спрямовані на формування епідеміологічного типу мислення у лікарів медичного профілю. Широке використання тестового матеріалу сприяє розвитку гнучкого, критичного, прогностичного мислення майбутніх фахівців. 4.Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні дисципліни: мікробіологія 2.Наступні дисципліни інфекційні хвороби 3.Внутрішньопредметна інтеграція: профілактика інфекційних захворювань, дезінфекція	Загальні характеристики збудників інфекційних хвороб. Клінічні прояви, лабораторну діагностику інфекційних захворювань Організація протиепідемічних заходів, дезінфекції в осередках,	Аналізувати результати мікробіологічних досліджень, узагальнювати їх Проводити ізоляцію джерел інфекції Проводити ізоляцію джерел інфекції, призначати первинні протиепідемічні заходи в осередках

5.Зміст теми заняття:

Осередок інфекційної хвороби – це місце джерела збудника інфекції разом із навколишньою територією, в межах якої за відповідного механізму передачі можуть поширюватися збудники серед сприйнятливого населення.

Отже, осередком інфекційної хвороби при антропонозах може бути місце постійного або тимчасового перебування людей – квартира, кімната в гуртожитку, дитячий дошкільний заклад, школа та ін. При зоонозних інфекціях осередком вважається територія, де знаходиться джерело збудника інфекції – домашні або дикі тварини, птахи тощо.

Територіальні межі осередку інфекційної хвороби залежать від механізму передачі інфекції та активності провідних чинників передачі. Так, при кишкових інфекціях осередок інфекційної хвороби може бути обмежений квартирою або групою дитячого садка при передачі збудника через побутові предмети, а може поширюватися на весь населений пункт чи його частину за реалізаціїї водного шляху. За аліментарного шляху передачі осередок обмежується колом осіб, які об’єднані загальним джерелом харчування (їдальня, кафе, родинний осередок, молочна кухня тощо).

Осередки інфекцій дихальних шляхів характеризуються порівняно невеликою територією, в межах якої може реалізовуватись аерозольний механізм передачі (1-3 м), що зазвичай відповідає кімнаті або квартирі, де знаходиться хворий, і його місцем навчання або роботи. При кров’яних інфекціях територія осередку обумовлена відстаню польоту або переміщення членистоногих (так, малярійний комар може долати відстань до 3 км). При інфекціях зовнішніх покривів (короста, мікози шкіри) територія осередку обмежується, як правило, місцем проживання джерела інфекції. При інфекціях із парентеральним та статевим шляхами передачі (ВІЛ-інфекція, гепатити В, С, Д тощо) осередок інфекційної хвороби не має звичайних територіальних меж і охоплює коло статевих партнерів, реципієнтів крові або органів, групу наркоманів, тобто осіб, які пов’язані між собою статевими відносинами чи парентеральними втручаннями.

Крім просторових меж кожний осередок інфекційної хвороби має певні обмеження в часі. Навіть після ізоляції джерела збудника інфекції осередок зберігає епідеміологічну небезпеку, оскільки особи, які спілкувалися з хворим (контактні особи) можуть під час першого відвідування осередку епідеміологом знаходитись у інкубаційному періоді хвороби і стати джерелом нових захворювань невдовзі. Тому більшість осередків інфекційних захворювань потребують повторних відвідувань епідеміолога, тобто епідеміологічного нагляду. А тривалість існування осередку обмежується терміном максимального інкубаційного періоду.