
- •Тема 1: Епідемічний процес та його рушійні сили. Класифікація інфекційних хвороб. Напрямки боротьби з інфекційними хворобами та їх профілактика.
- •1.Актуальність теми.
- •1.1. Епідемічний процес
- •У формуванні епідемічного процесу є певні закономірності. Вони були обґрунтовані л.В.Громашевським як основний закон епідеміології:
- •1.2. Джерело збудника інфекції
- •1.3. Механізм, фактори та шляхи передачі інфекції
- •Аспіраційний механізм
- •Фекально-оральний механізм
- •Трансмісивний механізм
- •Контактний механізм
- •Парентеральний механізм
- •Вертикальний механізм
- •1.4.Сприйнятливе населення – третя ланка епідемічного процесу
- •1.5. Рушійні сили епідемічного процесу
- •1.6. Прояви епідемічного процесу
- •Рекомендована література:
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •3.5. Матеріали для самоконтролю :
- •Тема 2: Людина та тварини як джерело збудників інфекцій і заходи щодо їх знешкодження.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •2.1. Облік і реєстрація інфекційних хвороб
- •2.2. Ізоляція хворих і носіїв
- •2.3. Носійство та протиепідемічні заходи щодо носіїв
- •Тема 3: Дезінфекція та стерилізація. Режими обробки медичного інструментарію.
- •1.Актуальність теми.
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •3.1. Види і методи дезінфекції
- •Осередкова дезінфекція
- •Профілактична дезінфекція
- •Методи дезінфекції
- •3.2. Характеристика основних груп дезінфікуючих засобів (за діючою речовиною)
- •3.3. Режими обробки медичного інструментарію
- •Контроль якості стерилізації
- •3.4. Особливості обробки стоматологічного інструментарію Обробка індивідуальних стоматологічних наборів та іншого інструментарію й обладнання загального призначення
- •Рекомендована література
- •Тема 4: Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в приміщеннях стоматологічної клініки.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в приміщеннях стоматологічної клініки
- •Тема 5: Імунопрофілактика
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •1. Загальні основи вакцинопрофілактики
- •2. Класифікація й характеристика основних вакцин Класифікація вакцинних препаратів
- •Характеристика живих вакцин
- •Характеристика інактивованих вакцин
- •Вакцинація проти туберкульозу
- •Вакцинація проти гепатиту в
- •Вакцинація проти поліомієліту
- •Вакцинація проти дифтерії
- •Вакцинація проти кашлюку
- •Вакцинація проти кору
- •Вакцинація проти епідемічного паротиту
- •Вакцинація проти краснухи
- •Вакцинація проти гемофільної інфекції
- •3. Порядок проведення профілактичних щеплень в Україні
- •Календар профілактичних щеплень в Україні Щеплення за віком
- •Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •4. Організація і проведення профілактичних щеплень
- •Рекомендована література
- •Тема 6: Осередок інфекційної хвороби і заходи щодо його ліквідації.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •5.1. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційної хвороби
- •5.2. Профілактична та протиепідемічна робота поліклініки
- •5.3. Протиепідемічні заходи в осередку
- •5.4. Протиепідемічні заходи в осередках окремих інфекцій Холера
- •Вірусний гепатит а
- •Черевний тиф
- •Шигельоз
- •Менінгококова інфекція
- •Дифтерія
- •Краснуха
- •Вірусна паротитна хвороба
- •Вітряна віспа
- •Скарлатина
- •Грип та інші грві
- •Рекомендована література
- •Тема 7: Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •Журнал обліку виробничого травматизму, пов’язаного з ризиком інфікування
- •Форма журналу аварій
- •Тести для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8: Епідеміологія і профілактика гепатитів в і с та віл-інфекції.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •8.1. Характеристика віл-інфекції
- •8.2.Заходи в осередку віл-інфекції
- •Постконтактна профілактика віл-інфекції (витяг із наказу №580 від 12.12.2003 р.
- •Основні положення
- •Універсальні запобіжні заходи
- •Постконтактна профілактика
- •9.1. Гепатит в
- •Інтерпретація результатів виявлення серологічних і молекулярно-біологічних маркерів при різних формах вгв
- •9.2. Гепатит с
- •Інтерпретація результатів виявлення серологічних і молекулярно-біологічних маркерів при різних формах вгс
- •9.3. Заходи в осередку вірусних гепатитів із парентеральним механізмом передачі
- •9.4. Профілактика вірусних гепатитів із парентеральним механізмом передачі
- •Тема 9: Організація протиепідемічних заходів серед військ і населення при надзвичайних ситуаціях та особливо небезпечних інфекціях.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •1.1. Бактеріологічна розвідка
- •1.2. Специфічна індикація
- •1.2.1. Методи відбору проб із метою індикації бз
- •1.2.2. Транспортування проб. Супровідна документація
- •1.3. Індикація біологічних засобів бз у скороченому обсязі
- •Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
Вакцинація проти епідемічного паротиту
Епідемічний паротит (вірусна паротитна хвороба) – це гостра вірусна хвороба з аерозольним механізмом передачі, яка супроводжується інтоксикацією та ураженням залозистих органів (переважно слинних залоз) і нервової системи.
Хворіють переважно діти, хлопчики в 1,5 рази частіше, ніж дівчатка. Вважають, що 25% чоловічого безпліддя обумовлено саме перенесеним епідемічним паротитом. Вакцинопрофілактика - ефективний засіб зниження захворюваності на епідемічний паротит, що дозволило віднести його до інфекцій, керованих засобами вакцинопрофілактики. Европейське регіональне бюро ВООЗ поставило завдання зменшити захворюваність на епідемічний паротит у регіоні до 2010 р. до рівня 1 на 100000 і менше.
Характеристика вакцинних препаратів
1.Жива паротитна культуральна суха вакцина (ЖПВ) (Росія) – виготовлена з вакцинного штаму Л-3 вірусу паротиту. Препарат містить незначні домішки гентаміцину сульфату і білок сироватки великої рогатої худоби. Розчинена вакцина має вигляд прозорої рожевої рідини. Форма випуску: ампули по 1, 2 і 5 щеплювальних доз. Вакцина зберігається при температурі +2-8 ºС.
2.”Пріорикс” – асоційована вакцина проти кору, краснухи і паротиту, це ліофілізований комбінований препарат атенуйованих вакцинних штамів трьох вірусів.
Схема вакцинації. Згідно з календарем щеплень вакцинацію проводять у 12 місяців і 6 років. Хлопчикам, які не хворіли на епідемічний паротит, у 15 років проводять ревакцинацію.
ЖПВ уводять підшкірно під лопатку або внутрішньом’язово в ділянку плеча. Введення ЖПВ може одночасно поєднуватися з щепленнями живою протикоровою та протикраснушними вакцинами, а також з АКДП, ОПВ і вакциною проти гепатиту В в різні ділянки тіла.
Формування стійкого імунітету спостерігається в 95-98% щеплених.
Післявакцинальні реакції та ускладнення: після щеплення ЖПВ майже не зустрічаються.
Протипоказання до вакцинації (див. протипоказання до щеплення ЖКВ).
Постконтактна профілактика. У випадку контакту з хворим на епідемічний паротит рекомендується введення ЖПВ у перші 3 дні (72 год.) після контакту особам, які не хворіли на епідемічний паротит і не були щеплені. Вакцинація показана дітям від 12 міс., а також підліткам і дорослим до 35 років. Уведення імуноглобуліну не гарантує запобігання захворюванню.
Вакцинація проти краснухи
Краснуха – гостра вірусна інфекція з аерозольним механізмом передачі, що має перебіг із генералізованою лімфаденопатією та дрібноплямистою екзантемою. Особливо небезпечне захворювання жінок під час вагітності, що майже в 100% випадків призводить до інфікування плода. Виділяють постнатальну (набуту) і антенатальну (вроджену) краснуху. Антенатальна краснуха проявляється вродженими вадами серця, глухотою, сліпотою, розумовою відсталістю та ураженнями інших органів.
Європейське регіональне бюро ВООЗ поставило завдання зниження частоти синдрому вродженої краснухи до рівня 0,01 на 1000 пологів живою дитиною. Згідно з рекомендаціями ВООЗ необхідно охопити щепленнями не менше 95 % дітей у 12 міс. і 6 років для створення захисного рівня імунітету.
В Україні завдання зниження захворюваності на краснуху й ліквідація вродженої краснухи проводяться одночасно зі стратегією ліквідації кору.
Характеристика вакцинних препаратів
1. Жива краснушна вакцина – атенуйована, ліофілізована, виготовляється із вакцинного штаму вірусу краснухи, який культивується на диплоїдних клітинах людини.
2. “Рудивакс «Авентис Пастер» (Франція) – жива краснушна вакцина із атенуйованого штаму вірусу краснухи. Містить незначну кількість неоміцину.
3. “Ервевакс «Глаксо СмитКляйн»-«Биомед» (Росія) – жива краснушна вакцина, за складом аналогічна “Рудивакс”.
4. “Приорикс «Глаксо СмитКляйн» (Англія) – асоційована вакцина проти кору, краснухи і паротиту; ліофілізований комбінований препарат атенуйованих вакцинних штамів вірусів.
Усі вакцини зберігаються при температурі +2-8 ºС.
Схема вакцинації. Згідно з календарем щеплень вакцинацію проводять у 12 місяців і 6 років. Дівчатам, які не хворіли на краснуху, в 15 років проводять ревакцинацію.
Вакцину вводять одноразово підшкірно під лопатку або внутрішньом’язово в ділянку плеча, щеплення може поєднуватися з уведенням інших вакцин. Формування стійкого імунітету спостерігається в 95-98% щеплених.
Післявакцинальні реакції та ускладнення: зустрічаються рідко. Після щеплення проти краснухи жінкам необхідно запобігати вагітності протягом 3 міс.
Протипоказання до вакцинації: первинний імунодефицит, алергія до аміноглікозидів, вагітність.
Постконтактна профілактика. У випадку контакту з хворим на краснуху рекомендується введення краснушної вакцини в перші 3 дні (72 год.) після контакту особам, які не хворіли на краснуху і не були щеплені, крім вагітних. Вакцинація показана дітям від 12 міс., а також підліткам і дорослим до 35 років. Вагітним, які були в контакті з хворим на краснуху, рекомендується провести серологічне дослідження методом РПГА або ІФА. Якщо антитіла класу IgG виявляються, вагітна вважається серопозитивною і не потребує введення вакцини, а вагітність може бути збережена. За умов відсутності специфічних протикраснушних антитіл у перші 10 днів після контакту з хворим, проводиться їх повторне дослідження через 2-3 тижні. Якщо виявляється поява протикраснушних антитіл на другому дослідженні, ситуація розцінюється як сероконверсія, і в такому випадку рекомендується переривання вагітності.
Уведення імуноглобуліну під час вагітності не застосовують, однак його вводять у разі відмови жінки від переривання вагітності.