
- •Тема 1: Епідемічний процес та його рушійні сили. Класифікація інфекційних хвороб. Напрямки боротьби з інфекційними хворобами та їх профілактика.
- •1.Актуальність теми.
- •1.1. Епідемічний процес
- •У формуванні епідемічного процесу є певні закономірності. Вони були обґрунтовані л.В.Громашевським як основний закон епідеміології:
- •1.2. Джерело збудника інфекції
- •1.3. Механізм, фактори та шляхи передачі інфекції
- •Аспіраційний механізм
- •Фекально-оральний механізм
- •Трансмісивний механізм
- •Контактний механізм
- •Парентеральний механізм
- •Вертикальний механізм
- •1.4.Сприйнятливе населення – третя ланка епідемічного процесу
- •1.5. Рушійні сили епідемічного процесу
- •1.6. Прояви епідемічного процесу
- •Рекомендована література:
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •3.5. Матеріали для самоконтролю :
- •Тема 2: Людина та тварини як джерело збудників інфекцій і заходи щодо їх знешкодження.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •2.1. Облік і реєстрація інфекційних хвороб
- •2.2. Ізоляція хворих і носіїв
- •2.3. Носійство та протиепідемічні заходи щодо носіїв
- •Тема 3: Дезінфекція та стерилізація. Режими обробки медичного інструментарію.
- •1.Актуальність теми.
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •3.1. Види і методи дезінфекції
- •Осередкова дезінфекція
- •Профілактична дезінфекція
- •Методи дезінфекції
- •3.2. Характеристика основних груп дезінфікуючих засобів (за діючою речовиною)
- •3.3. Режими обробки медичного інструментарію
- •Контроль якості стерилізації
- •3.4. Особливості обробки стоматологічного інструментарію Обробка індивідуальних стоматологічних наборів та іншого інструментарію й обладнання загального призначення
- •Рекомендована література
- •Тема 4: Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в приміщеннях стоматологічної клініки.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в приміщеннях стоматологічної клініки
- •Тема 5: Імунопрофілактика
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •1. Загальні основи вакцинопрофілактики
- •2. Класифікація й характеристика основних вакцин Класифікація вакцинних препаратів
- •Характеристика живих вакцин
- •Характеристика інактивованих вакцин
- •Вакцинація проти туберкульозу
- •Вакцинація проти гепатиту в
- •Вакцинація проти поліомієліту
- •Вакцинація проти дифтерії
- •Вакцинація проти кашлюку
- •Вакцинація проти кору
- •Вакцинація проти епідемічного паротиту
- •Вакцинація проти краснухи
- •Вакцинація проти гемофільної інфекції
- •3. Порядок проведення профілактичних щеплень в Україні
- •Календар профілактичних щеплень в Україні Щеплення за віком
- •Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •4. Організація і проведення профілактичних щеплень
- •Рекомендована література
- •Тема 6: Осередок інфекційної хвороби і заходи щодо його ліквідації.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •5.1. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційної хвороби
- •5.2. Профілактична та протиепідемічна робота поліклініки
- •5.3. Протиепідемічні заходи в осередку
- •5.4. Протиепідемічні заходи в осередках окремих інфекцій Холера
- •Вірусний гепатит а
- •Черевний тиф
- •Шигельоз
- •Менінгококова інфекція
- •Дифтерія
- •Краснуха
- •Вірусна паротитна хвороба
- •Вітряна віспа
- •Скарлатина
- •Грип та інші грві
- •Рекомендована література
- •Тема 7: Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •Журнал обліку виробничого травматизму, пов’язаного з ризиком інфікування
- •Форма журналу аварій
- •Тести для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8: Епідеміологія і профілактика гепатитів в і с та віл-інфекції.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •8.1. Характеристика віл-інфекції
- •8.2.Заходи в осередку віл-інфекції
- •Постконтактна профілактика віл-інфекції (витяг із наказу №580 від 12.12.2003 р.
- •Основні положення
- •Універсальні запобіжні заходи
- •Постконтактна профілактика
- •9.1. Гепатит в
- •Інтерпретація результатів виявлення серологічних і молекулярно-біологічних маркерів при різних формах вгв
- •9.2. Гепатит с
- •Інтерпретація результатів виявлення серологічних і молекулярно-біологічних маркерів при різних формах вгс
- •9.3. Заходи в осередку вірусних гепатитів із парентеральним механізмом передачі
- •9.4. Профілактика вірусних гепатитів із парентеральним механізмом передачі
- •Тема 9: Організація протиепідемічних заходів серед військ і населення при надзвичайних ситуаціях та особливо небезпечних інфекціях.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •1.1. Бактеріологічна розвідка
- •1.2. Специфічна індикація
- •1.2.1. Методи відбору проб із метою індикації бз
- •1.2.2. Транспортування проб. Супровідна документація
- •1.3. Індикація біологічних засобів бз у скороченому обсязі
- •Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
3.2. Характеристика основних груп дезінфікуючих засобів (за діючою речовиною)
І. Галоїдовмісні засоби (хлоровмісні – хлорантоїн, дезактин; йодовмісні, бромовмісні та ін.). Активно діючими речовинами цієї групи є хлор, йод, бром. Так, йод входить у ряд шкірних антисептиків, дозволених для обробки ін'єкційного й операційного полів. Хлоровмісні засоби широко використовуються в лікарняно-профілактичних закладах, для знезаражування води в басейнах, у закладах громадського харчування тощо. Вони мають широкий спектр антимікробної дії (бактерицидні, туберкулоцидні, віруліцидні, фунгіцидні, спороцидні властивості). До переваг хлоровмісних препаратів належать швидкість дії і відносно низька вартість. Однак вони агресивні щодо конструкційних металів, токсичні, подразнюють слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, здатні утворювати екологічно небезпечні сполуки та викликати корозію металів.
ІІ. Пероксиданти (“Дезоксон-О”, “Дисмозон-Пур”,"Одоксон” та ін.). Містять у своєму складі активний кисень, перекис водню, пероксисполуки, озон. Більшість засобів мають широкий спектр антимікробної дії. Пероксиданти екологічно безпечні, прості у використанні. Однак можуть мати корозійну дію, низьку стійкість, що обмежує термін придатності препаратів, високу подразнювальну дію на слизові оболонки та органи дихання.
ІІІ. Альдегідовмісні засоби (“Лізоформін-3000”, “Септодор Форте”, “Дескотон Форте” та ін.). Містять такі активні речовини як формальдегід, глутаровий альдегід, ортофталевий альдегід, альдегід бурштинової кислоти. Вони мають широкий спектр антимікробної дії: бактерицидні, туберкулоцидні, віруліцидні, фунгіцидні, спороцидні властивості. Альдегідовмісні засоби мають багатоцільове призначення в лікарняно-профілактичних закладах, майже не викликають корозії металів, виявляють ефективність за наявності органічних сполук. Недоліками препаратів цієї групи можна вважати здатність фіксувати органічні забруднення (кров, слиз, гній та ін.), що вимагає попереднього відмивання виробів медичного призначення. Також альдегідовмісні засоби подразнюють шкіру та слизові оболонки.
ІV. Поверхнево-активні речовини (ПАР). До цієї групи належать четвертинні амонієві сполуки (“ЧАС – Дезефект”, “Деконекс 51 ДР”, “Септодор” та ін.), що мають антимікробну дію, аміни й амфолітні поверхневі речовини. Характерною властивістю цих сполук є те, що вони мають мийу дію, не мають запаху, не викликають корозії металів. Однак ПАР демонструють вузький спектр антивірусної дії, відсутність туберкулоцидної та спороцидної. За наявності органічних субстратів їхня антимікробна дія знижується. Вони змінюють проникність оболонки мікробної клітини, тому широко використовуються в композиційних засобах разом з іншими дезінфікуючими речовинами.
V. Гуанідиновмісні засоби (“Вітасепт”, “Гембар” та ін.) У цю групу дезінфікуючих засобів входять препарати, активно діючими речовинами яких є полігексаметиленгуанідину фосфат, полігексаметиленгуанідину гідрохлорид, хлоргексидину біглюконат та ін. Гуанідиновмісні засоби здатні утворювати на оброблених поверхнях плівки, що забезпечує тривалу залишкову бактерицидну дію. Недоліками препаратів є вузький спектр антимікробної активності та утворення стійкої плівки на поверхнях, що обробляються.
VI. Спиртовмісні засоби (“Аеродезин 2000”, “Бацилол АФ”, “Деконекс Соларсепт” та ін.). Група представлена дезінфікуючими засобами, що містять спирти: етанол, пропанол-1, пропанол-2, 2-етиленгексанол, н-пропанол, феноксипропанол, а також композиційні засоби на їхній основі в сполученні з іншими діючими речовинами. Дезінфікуючі засоби цієї групи мають широкий спектр антимікробної дії: бактерицидні, туберкулоцидні, віруліцидні властивості, але не володіють спороцидною дією. Препарати екологічно безпечні, не залишають плям і осаду після випаровування. Однак спиртовмісні препарати швидко випаровуються, що призводить до зниження концентрації, а також можуть інактивуватися органічними забрудненнями.
VII. Композиційні препарати. Це найчисленніша група препаратів (“Деконекс 50 ФФ”, “Корзолекс плюс”, “Лізоформін спеціаль”, “Септодор Форте” та ін). Комбінація препаратів із двох або більше груп дозволяє розширити спектр антимікробної дії засобу, забезпечує одночасно мийні властивості. Тому композиційні препарати широко застосовуються для поєднаної обробки медичного інструментарію: одночасної дезінфекції та передстерилізаційного очищення.