- •Тема 1: Епідемічний процес та його рушійні сили. Класифікація інфекційних хвороб. Напрямки боротьби з інфекційними хворобами та їх профілактика.
- •1.Актуальність теми.
- •1.1. Епідемічний процес
- •У формуванні епідемічного процесу є певні закономірності. Вони були обґрунтовані л.В.Громашевським як основний закон епідеміології:
- •1.2. Джерело збудника інфекції
- •1.3. Механізм, фактори та шляхи передачі інфекції
- •Аспіраційний механізм
- •Фекально-оральний механізм
- •Трансмісивний механізм
- •Контактний механізм
- •Парентеральний механізм
- •Вертикальний механізм
- •1.4.Сприйнятливе населення – третя ланка епідемічного процесу
- •1.5. Рушійні сили епідемічного процесу
- •1.6. Прояви епідемічного процесу
- •Рекомендована література:
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •3.5. Матеріали для самоконтролю :
- •Тема 2: Людина та тварини як джерело збудників інфекцій і заходи щодо їх знешкодження.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •2.1. Облік і реєстрація інфекційних хвороб
- •2.2. Ізоляція хворих і носіїв
- •2.3. Носійство та протиепідемічні заходи щодо носіїв
- •Тема 3: Дезінфекція та стерилізація. Режими обробки медичного інструментарію.
- •1.Актуальність теми.
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •3.1. Види і методи дезінфекції
- •Осередкова дезінфекція
- •Профілактична дезінфекція
- •Методи дезінфекції
- •3.2. Характеристика основних груп дезінфікуючих засобів (за діючою речовиною)
- •3.3. Режими обробки медичного інструментарію
- •Контроль якості стерилізації
- •3.4. Особливості обробки стоматологічного інструментарію Обробка індивідуальних стоматологічних наборів та іншого інструментарію й обладнання загального призначення
- •Рекомендована література
- •Тема 4: Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в приміщеннях стоматологічної клініки.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в приміщеннях стоматологічної клініки
- •Тема 5: Імунопрофілактика
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •1. Загальні основи вакцинопрофілактики
- •2. Класифікація й характеристика основних вакцин Класифікація вакцинних препаратів
- •Характеристика живих вакцин
- •Характеристика інактивованих вакцин
- •Вакцинація проти туберкульозу
- •Вакцинація проти гепатиту в
- •Вакцинація проти поліомієліту
- •Вакцинація проти дифтерії
- •Вакцинація проти кашлюку
- •Вакцинація проти кору
- •Вакцинація проти епідемічного паротиту
- •Вакцинація проти краснухи
- •Вакцинація проти гемофільної інфекції
- •3. Порядок проведення профілактичних щеплень в Україні
- •Календар профілактичних щеплень в Україні Щеплення за віком
- •Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень
- •4. Організація і проведення профілактичних щеплень
- •Рекомендована література
- •Тема 6: Осередок інфекційної хвороби і заходи щодо його ліквідації.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •5.1. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційної хвороби
- •5.2. Профілактична та протиепідемічна робота поліклініки
- •5.3. Протиепідемічні заходи в осередку
- •5.4. Протиепідемічні заходи в осередках окремих інфекцій Холера
- •Вірусний гепатит а
- •Черевний тиф
- •Шигельоз
- •Менінгококова інфекція
- •Дифтерія
- •Краснуха
- •Вірусна паротитна хвороба
- •Вітряна віспа
- •Скарлатина
- •Грип та інші грві
- •Рекомендована література
- •Тема 7: Внутрішньолікарняні інфекції та їх профілактика.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •Журнал обліку виробничого травматизму, пов’язаного з ризиком інфікування
- •Форма журналу аварій
- •Тести для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8: Епідеміологія і профілактика гепатитів в і с та віл-інфекції.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •8.1. Характеристика віл-інфекції
- •8.2.Заходи в осередку віл-інфекції
- •Постконтактна профілактика віл-інфекції (витяг із наказу №580 від 12.12.2003 р.
- •Основні положення
- •Універсальні запобіжні заходи
- •Постконтактна профілактика
- •9.1. Гепатит в
- •Інтерпретація результатів виявлення серологічних і молекулярно-біологічних маркерів при різних формах вгв
- •9.2. Гепатит с
- •Інтерпретація результатів виявлення серологічних і молекулярно-біологічних маркерів при різних формах вгс
- •9.3. Заходи в осередку вірусних гепатитів із парентеральним механізмом передачі
- •9.4. Профілактика вірусних гепатитів із парентеральним механізмом передачі
- •Тема 9: Організація протиепідемічних заходів серед військ і населення при надзвичайних ситуаціях та особливо небезпечних інфекціях.
- •1.Актуальність теми.
- •2.Навчальні цілі заняття:
- •4.Міждисциплінарна інтеграція.
- •1.1. Бактеріологічна розвідка
- •1.2. Специфічна індикація
- •1.2.1. Методи відбору проб із метою індикації бз
- •1.2.2. Транспортування проб. Супровідна документація
- •1.3. Індикація біологічних засобів бз у скороченому обсязі
- •Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
3.1. Види і методи дезінфекції
Дезінфекція (знезаражування) – це комплекс заходів, спрямований на знищення або видалення збудників інфекційних хвороб у навколишньому середовищі. Основною метою дезінфекційних засобів є розрив механізму передачі збудника шляхом знезараження можливих факторів передачі. Дезінфекція широко застосовується в комплексі профілактичних і протиепідемічних заходів.
Розрізняють такі дезінфекційні заходи:
-
Власне дезінфекція - знищення патогенних мікроорганізмів на об'єктах навколишнього середовища.
-
Дезінсекція - знищення членистоногих-переносників.
-
Дератизація - винищування гризунів.
-
Стерилізація - повне знищення на об'єктах навколишнього середовища мікроорганізмів та їхніх спор.
Окремо виділяють такі види дезінфекції:
а) осередкова дезінфекція - проводиться у вогнищі інфекційного захворювання, тобто там, де знаходиться або був інфекційний хворий, наприклад, у квартирі або інфекційному відділенні;
б) профілактична дезінфекція - це знезаражування об'єктів, на яких передбачається наявність патогенних збудників, без виявленого джерела інфекції (наприклад, дезінфекція питної води, продуктів харчування, дезінфекційні заходи в місцях громадського користування - туалетах, перукарнях, вокзалах, готелях і т.п.)
Осередкова дезінфекція
Осередкова дезінфекція поділяється на поточну і завершальну.
1. Поточна дезінфекція проводиться в присутності джерела інфекції (хворого, носія) і спрямована на знищення збудників негайно після їхнього виведення з організму. Так, в оточенні хворого виконують постійне знезаражування екскрементів, блювотних мас, мокроти, перев'язувального матеріалу та інших об'єктів, на яких можуть знаходитися мікрооргнанізми. Поточну дезінфекцію проводять протягом усього періоду, поки хворий або носій є джерелом інфекції, тобто до закінчення періоду заразності.
Поточна дезінфекція проводиться медичними працівниками в інфекційних стаціонарах при госпіталізації хворих. Якщо ізоляція інфекційних хворих проводиться вдома, поточна дезінфекція виконується родичами пацієнта. Дезінфекцію вважають своєчасною, якщо її починають виконувати не пізніше 3 год. із моменту виявлення хворого.
Найбільше значення поточна дезінфекція має при кишкових інфекціях, тому що їх збудники періодично виділяються з організму з екскрементами, легко доступними знезаражуванню. Дезінфікують також предмети користування хворого, посуд, санітарно-технічне устаткування, білизну пацієнта тощо.
При інфекціях дихальних шляхів поточна дезінфекція має менше значення, однак вона дає можливість знизити кількість збудників у повітрі. Використовують провітрювання, УФО повітря, вологу обробку поверхонь із використанням дезінфікуючих засобів, дезінфекцію харкотиння та ін.
Для проведення поточної дезінфекції вдома застосовують найпростіші методи знезаражування:
- вологе прибирання приміщення з використанням мийних засобів;
- кип'ятіння посуду в 2% розчині соди протягом 15 хв.;
- кип'ятіння білизни в 2% розчині мийного засобу перед пранням;
-знезаражування екскрементів (при кишкових інфекціях) протягом 1 год. дезінфікуючими розчинами
2. Заключна дезінфекція проводиться в епідемічному осередку після видалення з нього джерела інфекції (в квартирі - після госпіталізації, в інфекційному відділенні - після виписки або смерті хворого). Мета завершальної дезінфекції - знищити збудників, що залишилися в приміщенні, де перебував хворий. Напротивагу поточній дезінфекції проводиться одноразово.
Знезаражуванню підлягають приміщення, екскременти, блювотні маси, білизна, предмети побуту й інші об'єкти, що могли бути контаміновані.
Заключна дезінфекція має найбільше значення в осередках інфекцій, при яких збудники тривалий час перебувають у навколишньому середовищі. Обсяг і строки проведення осередкової дезінфекції, вибір об'єктів, що підлягають дезінфекції, та засоби для її проведення залежать від властивостей збудника інфекційного захворювання, санітарного стану осередку й регламентовані нормативними документами.
Висока стійкість збудників у навколишньому середовищі потребує високого рівня дезінфекції. Тому до її проведення залучають співробітників дезінфекційної служби (наприклад, при чумі, холері, черевному тифі, хворобі Бриля, Ку-лихоманці, сальмонельозі, туберкульозі, орнітозі, дифтерії, грибкових захворюваннях волосся, нігтів, шкіри та ін.). У осередках вірусного гепатиту А, поліомієліту, дизентерії, ротавірусної інфекції, гострих кишкових інфекцій невстановленої етіології завершальну дезінфекцію можуть проводити співробітники лікувальних і дитячих установ, населення за згодою епідеміологів.