- •Кафедра суспільних дисциплін з. В. Гіптерс
- •6.030508 «Фінанси і кредит»,
- •6.030509 «Облік і аудит», 6.030502 «Економічна кібернетика»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,
- •Тематичний план модуля «Психологія та педагогіка»
- •Тема 1. Природа психіки і предмет психологІчної науки
- •Тема 2. Мозок і психіка
- •Тема 3. Емоційно-вольова xаpaktepиcтика людини
- •Тема 4. Пам’ять
- •Тема 5. Пізнавальні процеси
- •Тема 6. Особистість та її індивідуально-психологічні особливості
- •Тема 7. Поняття «я – концепції» та її вплив на життєдіяльність людини
- •Тема 8. Періодизація психічного розвитку особистості
- •Тема 9. ДіяльніСть та її психологічна структура
- •Тема 10. Особистість у спілкуванні
- •Тема 11. Конфлікти і шляхи їх розв’язання
- •Основними ознаками конфлікту як психологічного феномену є:
- •Конкретними засобами вирішення конфлікту можуть бути:
- •Тема 12. Психологія менеджменту
- •Тема 13. Педагогіка як наука: витоки і сучасність
- •Тема 14. Економічна освіта молоді в галичині на початку хх століття
- •Тема 15. Дидактика як галузь педагогіки
- •Тема 16. Педагогічні методи навчання
- •Тема 17. Теорія виховання
- •Тема 18. Національно-патріотичне виховання
- •Тема 19. Естетична соціалізація особистості
- •Тема 20. Виховання і віра
- •Тема 21. Виховання і свобода людини
- •Тема 22. Система ціннісних орієнтацій у вихованні
- •Тема 23. Вища освіта України і Болонський процес
- •Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України
- •Плани семінарських занять
- •Кількість годин: 2
- •Кількість годин: 2
- •Тема: Особистість. Структура особистості. Кількість годин: 2 План
- •Тема: Діяльність як форма активності особистості. Кількість годин: 2
- •Тема: Спілкування та міжособистісні стосунки. Педагогічне спілкування. Кількість годин: 2
- •Тема: Освіта в культурі людства. Сучасні освітні тенденції. Кількість годин: 2
- •Тема: Навчання та виховання – шляхи розвитку особистості. Кількість годин: 2
- •Тема: Управління та самоуправління навчальною діяльністю. Кількість годин: 2
- •Самостійна робота студентів. Завдання та методичні вказівки щодо її виконання
- •Тема 1. Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки. Психологія та педагогіка як науки.
- •Тема 4. Рівні вияву психіки: свідомий та несвідомий.
- •Тема 5. Особистість. Структура особистості.
- •Тема 6. Розвиток особистості та «я-концепція».
- •Тема 7. Діяльність як форма активності особистості.
- •Тема 8. Спілкування та міжособистісні стосунки. Педагогічне спілкування.
- •Тема 9. Освіта в культурі людства. Сучасні освітні тенденції.
- •Тема 10. Навчання та виховання – шляхи розвитку особистості.
- •Тема 11. Управління та самоуправління навчальною діяльністю.
- •Індивідуальна робота студентів Завдання та методичні вказівки щодо її виконання Індивідуальна робота № 1
- •Тема 1. Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки. Психологія та педагогіка як науки.
- •Індивідуальна а робота № 6
- •Тема 6. Розвиток особистості та «я-концепція».
- •Тема 7. Діяльність як форма активності особистості. Підготуйтесь до співбесіди з питань:
- •Індивідуальна а робота № 8
- •Тема 8. Спілкування та міжособистісні стосунки. Педагогічне спілкування.
- •Індивідуальна а робота № 9 Тема 9. Освіта в культурі людства.
- •Перелік питань до пмк
- •Список рекомендованої літератури Перелік основної літератури
- •Перелік додаткової літератури
- •Критерії оцінювання знань студентів з модуля «Психологія та педагогіка» за новою шкалою, адаптованою до естs та шкали Блума
Тема 16. Педагогічні методи навчання
Метод (від грец. – шлях дослідження, спосіб пізнання істини) – спосіб пізнання істини та її відтворення в мисленні.
Методи навчання — це способи співпраці викладача і студента, в результаті яких студент одержує знання, вміння, навички, під впливом яких формується світогляд, морально-етичні якості особистості.
Метод навчання визначає, що і як саме роблять студенти (учні) з навчальним матеріалом, які властивості і зв’язки між об’єктами розкривають вони. Метод є центральною ланкою детермінації процесу навчання зовнішніми обставинами.
У методі навчання можна виділити змістову і формальну сторони.
З м і с т о в а сторона має такі компоненти:
1) зміст (різні моделі, аналогії, алгоритми, які допомагають засвоїти сутність навчальних предметів);
2) розумові, передусім мислительні дії, потрібні для засвоєння змісту навчальних предметів і додаткового змісту (загальнологічні дії, а також дії, що розкривають принцип побудови навчального процесу);
3) співвідношення між цілями навчання, з одного боку, і прямими і непрямими його продуктами, з іншого.
Ф о р м а л ь н а сторона методу навчання характеризується співвідношенням активності викладача і слухачів, характером поєднання колективних та індивідуальних форм навчальної роботи, співвідношенням зорової та слухової інформації у поданні навчального матеріалу, кількістю і складністю завдань, які стоять перед слухачами, мірою допомоги, що надається їм.
Кожен метод навчання має свою структуру, тобто складається із малих частинок, які називаються прийомами.
Прийом навчання – сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу. Так, у методі навчальної бесіди прийомами є відповіді-запитання.
У практичній роботі сучасної школи створена і постійно удосконалюється система методів навчання. Найбільш розроблені традиційні методи навчання, які класифікують за джерелами знань. У залежності від того, що є джерелом знань, ці методи поділяються на III групи:
І. Словесні (вербальні), джерело знань – слово.
II. Наочні, джерело знань – наочність.
III. Практичні, джерело знань – практичні дії.
Група словесних методів включає такі різновиди: 1) пояснення; 2) розповідь; 3) лекція; 4) інструктаж (вступний, поточний, заключний); 5) навчальна бесіда; 6) самостійне опрацювання; 7) робота з книгою.
Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший. Методи навчання поділяють на загальні (можуть використовуватися в процесі навчання будь-яких навчальних предметів) і спеціальні (застосовуються для викладання окремих предметів, але не можуть бути використані при викладанні інших предметів).
Деякі вчені відкидають традиційну класифікацію методів і вважають, що для юнацького віку (учнів училищ, студентів вузів) важлива перевага розумового пошуку істини. Відповідно до цього виділяють такі методи навчання:
1) аналітичний: відбувається розчленування цілого на частини;
2) синтетичний: практичне поєднання частин, компонентів, елементів в єдине ціле у мислительній діяльності людини;
3) аналітико-синтетичний: одноразове поєднання цілого і компонентного, одиничного і загального;
4) індуктивний: пізнання від одиничного до загального;
5) дедуктивний: пізнання від загального до одиничного;
6) індуктивно-дедуктивний: поєднання одиничного і загального;
7) порівняння: співставлення фактів, доказів, засобів;
8) аналогії: логічні й асоціативні між фактами і явищами;
9) класифікації: групування фактів, явищ.
Поєднання цих двох класифікацій дає нам бінарну систему методів навчання. У практиці вищої школи сьогодні активно використовується такий практичний метод навчання, як вправи.
Вправи — багаторазове повторення певних дій або видів діяльності для їх засвоєння, яке опирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коректуванням. Вправи відповідно поділяються на такі види: а) підготовчі; б) вступні; в) пробні; г) тренувальні; д) творчі; с) контрольні.
У вищих навчальних закладах виділяють лабораторні, практичні і дослідні роботи. До практичних методів навчання слід віднести і графічні роботи. У них зорове сприймання поєднується з моторною пам’яттю студентів.
Сучасний вуз немислимий без комп’ютера, як засобу навчання. За допомогою комп’ютера реалізується програмове і проблемне навчання, а також його можна використати як засіб навчального моделювання науково-технічних об’єктів і процесів. Спілкування з комп’ютером сприяє розвитку інтелектуального, духовного і морального потенціалу студентів.
Педагогічні методи навчання у сучасній національній школі передбачають використання дослідницьких засобів для всебічного розвитку і формування особистості.