2.2 Аналітичне значення фінансової звітності

Фінансова звітність підприємства – це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (квартал, рік). Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та упередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством.

Основними вимогами до фінансової звітності є [21, с.132]:

• реальність;

• ясність;

• своєчасність;

• єдність методики звітних показників;

• порівняність звітних показників з минулими.

Терміни, що використовується у Положенні (П(С)БУ) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» мають таке значення.

Активи – ресурси контрольовані підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи = Зобов'язання + Власний капітал

Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітність – це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Витрати - це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що проводить до зменшення власного капіталу.

Доходи – це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, що призводять до зростання власного капіталу.

Звіт про власний капітал – це звіт, якій відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітнього періоду.

Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітньому періоді.

Зобов'язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Користувачі звітності – це фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Стаття – це елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, устновленим Положенням (стандартом).

Значення фінансової звітності полягає в тому, що вона є інформаційною базою фінансового аналізу [19]. Фінансовий аналіз в свою чергу проводиться з метою отримання відповіді на питання, наскільки добре працює дане підприємство, для чого:

1)виявляється ступінь збалансованості між рухом матеріальних і фінансових ресурсів, оцінюються потоки власного і позикового капіталу в процесі економічного кругообігу, націленого на отримання прибутку, підвищення фінансової стійкості підприємства тощо;

2)оцінюється правильність використання грошових коштів для підтримки ефективної структури капіталу;

3)контролюється оптимальність складання фінансових потоків організації, доцільність здійснення тих чи інших витрат тощо.

Призначення фінансової звітності, яка досліджується за допомогою різних прийомів, що використовуються у фінансовому аналізі, полягає передусім у тому, щоб допомогти її користувачам виробити кваліфікаційні висновки і прийняти відповідні рішення, спрямовані на поліпшення фінансового стану підприємства.

По даній роботі ми будемо орієнтуватися на зовнішний фінансовий аналіз, інформаційною основою якого служить фінансова звітність підприємства, що згідно з вимогами статті 11 Закона про бухгалтерський облік у теперішній час включає:

• «Баланс» (форма № 1);

• «Звіт про фінансові результати» (форма № 2);

• «Звіт про рух грошових коштів» (форма № 3);

• «Звіт про власний капітал» ( форма № 4);

• Примітки до звітів.