Для характеристики парку устаткування, що належить підприємству, звичайно використовують три показники: об’єм, структурний показник і показник ефективності.

Показник об^,єму відображає кількісну сторону в загальній характеристиці існуючого на підприємстві парку устаткування. Він може бути виражений через кількість штук одиниць, а також через загальну масу і вартість устаткування. В окремих випадках кількісна оцінка парку машин може бути виражена їх сумарною продуктивністю, вантажопідйомністю, потужністю й ін.

Призначення структурного показника полягає в тому, щоб дати характеристику парку устаткування за визначеною заданою ознакою. Такими ознаками можуть бути: зріст кожної його одиниці, технологічні можливості окремих одиниць і парку устаткування в цілому, типорозміри і технічні параметри машин. На підставі ознаки зросту складається план реновації техніки на підприємстві, у відповідності до технологічних ознак підприємство формує номенклатуру продукції, що випускається, ознака технічних параметрів машин дає можливість планувати обсяги выпуску продукції протягом визначеного часу.

Для одержання характеристик ефективності, які вказують на зміну стану парку устаткування з часом, використовують зокрема таку низку коефіцієнтів:

– коефіцієнти фізичного і морального зносу, які визначаються для окремих одиниць, груп машин і парку в цілому;

– коефіцієнт відновлення парку;

– коефіцієнт охоплення парку ремонтом: капітальним і поточним чи одним з них;

– коефіцієнт завантаження устаткування, який може бути виражений, наприклад, через коефіцієнт змінності.

На ефективність використання устаткування суттєво впливають показники енергоспоживання та використання установлених потужностей.

Недовикористання установлених потужностей, як і перевитрата енергії, що споживається, призводить до прямих збитків, які має підприємство у процесі своєї діяльності. Типовим прикладом є недовикористання вантажопідйомних кранів за їх проектною вантажопідйомністю, недовантаження за установленою потужністю унікальних механообробних верстатів та ін.

Зменшення витрат, що пов^’язані з енергоспоживанням, можна досягти, впроваджуючи, зокрема, такі заходи:

– зменшення питомих витрат пального і електричної енергії на одну одиницю працюючого устаткування;

– зменшення витрат у системах постачання енергії та перетворюючих установках;

• підвищення коефіцієнтів корисної дії машин і агрегатів.

3. . Знос парку обладнання та його відновлення

Основні фонди підприємства з часом зазнають фізичного та морального зносу. Це відбивається на показниках виробничої діяльності підприємства унаслідок зниження рівня надійності та погіршення параметрів машин, збільшення часу простоїв устаткування в ремонтах, підвищення собівартості продукції.

Підприємства вимушено мають регулярні витрати, що пов^’язано з необхідністю підтримувати його на належному рівні надійності та справності.

Витрати підприємства для відновленням діючого устаткування, проведення технічних обслуговувань та поточних ремонтів складаються з наступних основних статей: 1) заробітної плати персоналу, що зайнятий у сфері обслуговування і ремонту техніки; 2) вартості енергоресурсів, що використовуються для ремонтно-еэксплуатаційних потреб; 3) вартості матеріалів, в тому числі мастил, промивальних рідин й ін.; 4) вартості запасних частин і вартості відновлення зношених деталей; 5) інших не передбачених в попередніх статтях витрат.

До названого переліку статей не входить вартість капітальних ремонтів устаткування. Для їх проведення виділяють кошти цільового призначення у вигляді амортизаційних відкоштовувань, що накладаються на собівартість віготовлюваної продукції. Унаслідок такої форми фінансування капітальних ремонтів система економічної діяльності підприємства передбачає безперервну планову роботу щодо відновлення (реновації) основних фондів.

Поділення ремонтів машин на поточні і капітальні визначається не тільки обсягами відновлювальних робіт, а ще економічною доцільністю в загальній діяльності підприємства. Система дозволяє:

– планомірно і регулярно відновлювати основні фонди підприємства, так як даний процес надійно підтримується необхідним фінансуванням;

– підтримувати зацікавленність ремонтних служб у проведенні капітальних ремонтно-відновлювальних робіт, оскільки витрати на капітальні ремонти заздалегідь закладаються у смету і стимулюють роботу працівників цієї сфери;