Якщо всі перевірки позитивні, то стан механізму за всіма трьома класами підтверджено як позитивний..
Уведемо позначення:
Rji – задане значення результату перевірки ji для віднесення об'єкта до класу кi (за наведеним прикладом швидкість піднімання вантажу дорівнює паспортній);
Rju – фактично одержаний результат перевірки ji, де u – будь-яке значення перевірки (фактично одержане значення швидкості піднімання вантажу).
Умова належності технічного стану об'єкта до класу кi за заданим результатом перевірки:
Rju = Rji.
Схема перевірки за класами стану об'єкта дана у вигляді рисунка 4.10.
j – перевірки
-
11, 21,…К1
12 , 22 …К2
13 , 23…К3
к1
к2
к3
Рис. 4.10. Схема відповідності ji -перевірок класам стану об’єкта
Одиниці в чарунках таблиці відповідають такому результату перевірки, який відповідає задовільному стану об’єкта за даним класом.
Система діагностування є перелік тих дій, які потрібно виконати для діагностування техніки на основі розглянутих методологічних положень.
До порядку побудови системи входить наступне (рис.4.11):
1) аналіз об'єкта діагностування і зображення його формалізованою моделлю для цілей даного виду діагностики;
2) створення моделі діагностичних ознак для технічних параметрів, які підлягають діагностуванню;
3) вибір математичної моделі для формування, обробки і зберігання показників діагностичних ознак;
4) вибір алгоритму діагностування;
5) вибір комплекту технічних засобів діагностування.
Загальна блок-схема процесу створення системи діагностування наведена на рисунку 4.11. Нижче розглянуті окремі блоки системи.
1) Об'єкт діагностування
Об'єкт діагностування може бути поданий в залежності від цілей технічної діагностики структурною, кінематичною чи конструктивною схемою (для загально параметричної діагностики), однорівневою або багаторівневою ієрархічною моделлю (для детальної діагностики).
Рис. 4.11. Блок-схема створення системи технічної діагностики
З формалізованою моделлю об'єкта пов'язується глибина діагностичного пошуку і побудова математичної моделі обробки діагностичних даних.
2) Модель діагностичних ознак
Найчастіше модель діагностичних ознак являє собою їх обґрунтований перелік. Безумовно, що перед тим, як складати модель діагностичних ознак, повинен бути складений перелік технічних параметрів об’єкта, які підлягають діагностуванню. Важливим моментом в обгрунтуванні моделі є перевірка відповідності кожної діагностичної ознаки технічному параметру, який вона відбиває.
Вибрана для включення до моделі діагностична ознака повинна відповідати перш за все двом умовам:
- стабільності у відношенні до її параметра;
- інформативності.
Якщо ознака не задовольняє цим двом умовам, вона не є складовою моделі, тобто не включається до переліку.
Стабільність ознаки означає безперервність її появи при зміні параметра. Стабільність оцінюють методом регресійного аналізу на основі експериментальних або статистичних даних, які одержують при вимірюванні технічного параметра і одночасному вимірюванні відповідної йому діагностичної ознаки. При цьому обчислюють коефіцієнт лінійної кореляції у вигляді
,
де DX – відхилення одержаних значень технічного параметра;
DE – відхилення одержаних значень діагностичної ознаки,
;
,
де Xi – поточні значення параметра;
Ei – поточні значення ознаки;
і
–
середні арифметичні величини;
sX і sE – середні квадратичні відхилення.
Якщо
значення коефіцієнта
кореляції
,
то між технічним параметром і його
діагностичною ознакою існує зв’язок.
Інформативність діагностичної ознаки є показником того, що, будучи відображенням зміни даного технічного параметра, вона несе на собі вагому інформацію про зміну останнього.
Ймовірність знаходження об’єкта в даному технічному стані називають ентропією системи. У розв’язаннях задачі інформативності діагностичної ознаки використовують величину ймовірності знаходження об’єкта в даному технічному стані при врахуванні даної діагностичної ознаки і при її не врахуванні.
Повна ентропія системи до її діагностування при призначеній низці технічних параметрів
,
де Pj – ймовірність зміни кожного з m параметрів.
Повна ентропія системи після її діагностування за одним технічним параметром, що перевіряється,
.
Інформативність i-ї діагностичної ознаки, а також технічного параметра, про зміну технічного стану об’єкта:
.
При H(X)=H1(X) інформативність ознаки нульова. Повнота оцінки стану об'єкта за i-ю діагностичною ознакою в загальному випадку визначається за формулою
Як видно з наведених формул, вирішення питання про інформативність тієї чи іншої діагностичної ознаки пов'язане з накопиченням необхідного об'єму статистичної інформації, яка має бути одержана неодноразовими вимірами технічного параметра та його діагностичної ознаки.