Пошкодження є дефект, що виникає при використанні об'єкта.

Формалізована модель об'єкта - результат його схематизації для цілей діагностики. Модель відрізняється від креслень, конструктивних, кінематичних, принципових й інших схем тим, що найкращим чином відповідає вирішенню задач одержання діагностичних даних об’єкта.

Модель дефектів є узагальненою низкою можливих порушень у конструкції або в роботі машини, які змінюють її технічний стан.

Технічний засіб діагностування – прилад або інший технічний пристрій, призначений для реєстрації діагностичної ознаки і її кількісної оцінки.

Метод діагностування є спосіб пошуку явища для виявлення дефекту, його вимірювання і обробки одержаних результатів.

Алгоритм діагностування є загальний порядок виконання операцій при діагностуванні аж до обробки даних і отримання кінцевого результату.

Системою технічного діагностування називають сукупність формалізованої моделі, методів і технічних засобів виявлення дефектів, а також алгоритму діагностування об’єкта.

Похибка діагностування є ймовірність того, що в результаті застосування системи буде знайдено той технічний стан, в якому дійсно знаходиться об'єкт на даний час.

4.2. Технічні параметри машин. Загальнопараметрична і детальна

діагностика

Технічний параметр, як наведено вище, оцінює властивості машини, приладу, взагалі якого-небудь технічного виробу. Поділити всі технічні параметри для машини можна на зовнішні та внутрішні.

Зовнішній параметр відбиває показник виробу із зовні, тобто якість, що проявляється виробом у навколишньому середовищі. Сюди віднесемо його масу, геометричні розміри, швидкість, потужність, зусилля та ін. Для машин й інших технічних виробів зовнішні параметри заносять до їх паспортів. Ці параметри називають загальними паспортними характеристиками виробу.

Внутрішній параметр відбиває якість виробу з середини, дає характеристику його внутрішніх можливостей, перш за все, міцності, довговічності, надійності, безпечності в роботі. Внутрішні параметри розкриваються фізико-механічними властивостями матеріалів деталей виробу, коефіцієнтами запасу міцності, стійкості, показниками геометричної форми, допустимого зносу й ін. Внутрішні параметри за своїм призначенням, як бачимо, більш стосуються деталей машини.

За аналогією з технічними параметрами технічну діагностику машин також поділяють на загальнопараметричну і детальну.

Як для загальнопараметричної, так і для детальної діагностики побудова систем діагностування здійснюється за одними й тими самими правилами. Однією з основних операцій є зазначення діагностичної ознаки параметра – процесу, що супроводжує зміну технічного параметра, вимірювання ознаки, обробка одержаних результатів.

Діагностичні ознаки загальнопараметричної діагностики

Маса, час і переміщення, якщо через них виражаються зовнішні параметри технічного виробу при діагностуванні, оцінюються цими ж ознаками. Вони не можуть виявлятися через інші ознаки, оскільки є основними фізичними величинами. Усі фізичні процеси в реальному світі протікають у вигляді руху мас у просторі і в часі. Інші зовнішні параметри виражаються фізичними величинами, похідними від основних. Лінійні і кутові швидкості, а також прискорення, визначаються переміщеннями і часом. Тому ознакою зміни даних параметрів може бути одна зі складових або обидві одночасно. Наприклад, діагностичними ознаками зміни параметра потужності будуть зусилля і швидкість, роботи – зусилля і переміщення, продуктивності – маса і час і т.д.

Діагностичні ознаки детальної діагностики

У детальній діагностиці, як наголошувалося вище, розглядаються технічні параметри, які характеризують властивості деталей. Не виняток, що діагностичними ознаками тут можуть бути застосовані також ознаки загальнопараметричної діагностики. Наприклад, зусилля, швидкості, маси характеризують процеси, що відбуваються при взаємодії елементів у механізмах і вузлах машин. Проте визначальними в детальній діагностиці є характеристики, що відображають несучу здатність деталей, їх міцність.

Міцність деталі, окрім умов навантаження, прямо залежить від геометричних розмірів несучого перерізу і фізико-механічних властивостей матеріалу. Сюди може бути додана форма перерізу, оскільки від неї залежить концентрація руйнуючих напружень і умови навантаження.

Геометричні розміри і форма перерізу можуть бути змінені при роботі деталі в результаті наступних процесів: зношення, корозії, пластичної деформації. Разом з цим геометричні розміри і форма перерізу зазнають зміни при ремонтах у процесі зварювання або механічної дії на деталь. Природним чином міцність перетину залежить від нещільності матеріалу, яка може утворитися як при виготовленні деталі, так і при її роботі.

Фізико-механічні властивості матеріалів деталей змінюються з часом у результаті процесу, який відносять до старіння. Після довгострокових безперервних хімічних процесів матеріал втрачає ударну в'язкість, пластичність, межу міцності, тимчасовий опір. Разом з цим у матеріалі при дії знакозмінних навантажень накопичуються втомні пошкодження, тобто йде процес втоми, який знижує циклічну міцність деталі.

Руйнування багатьох деталей, особливо це стосується елементів металевих конструкцій, пов'язане зі втратою їх стійкості під навантаженням. Зниження стійкості може настати в результаті об'ємної або місцевої деформації конструкції, зміни її просторової форми.

Усі процеси, що супроводжують зниження параметрів міцності і несучої здатності конструкцій машини, називаємо діагностичними ознаками детальної діагностики. Таким чином, до моделі діагностичних ознак детальної діагностики включаємо: зношування, корозію, втому, зміну властивостей матеріалів, зміну просторової форми конструкції, місцеві деформації, поразку конструктивних елементів зварюванням, нещільність матеріалу в перерізі деталі. До цієї моделі можуть бути зроблені доповнення залежно від особливостей конструкції та умов експлуатації тієї чи іншої машини.

4.3. Вимірювальні перетворювачі і прилади

Перетворювач є устрій, на вхід якого подається будь-яка фізична величина, а на виході утворюється електричний або іншого виду сигнал. Існують як електричні, так і механічні, гідравлічні, пневматичні та інші перетворювачі. Найбільш практичними і тому найбільш поширеними є перетворювачі з електричними вихідними сигналами. Перетворювач звичайно називають датчиком, маючи на увазі, що він дає сигнал про зміну вимірюваної фізичної величини, тобто зміну параметра. За принципом дії датчики поділяються на механічні, електричні, світові, звукові і термічні.

Сигнал, одержаний від датчика, відображають, запам'ятовують і реєструють прилади. Техніка вимірювання потребує, щоб прилад був оснащений власне перетворювачем, мережами зв’язку, підсилювачами, пристроями для відображення на шкалі чи на іншому реєстраторі вихідного сигналу перетворювача. Шкала градуюється за заданим функціональним зв'язком між фізичною величиною вимірюваного параметра і величиною сигналу діагностичної ознаки цього параметра. Наприклад, на терезах шкала відбиває силу ваги як сигнал діагностичної ознаки, а градуйована в одиницях вимірюваної маси.

4.4. Вимірювання технічних параметрів і діагностичних ознак

загальнопараметричної діагностики