Тема 6. Конфлікти в різних сферах взаємодії людей

Міжособистісний конфлікт. Ситуаційний підхід до міжособистісних конфліктів у теорії М.Дойча. Механізм виникнення конфлікту в теорії трансактного аналізу Е.Берна. Типові конфліктогени в міжособистісній взаємодії. Причинні фактори конфліктів у типології В.Лінкольна. Сфери прояву міжособистісних конфліктів і їхня специфіка. Особливості субординаційних конфліктів. Конфлікт в економічній сфері. Конфліктогенність у сфері економіки: джерела і причини. Конфлікти в сфері політики. Розподіл влади і панування в суспільстві між політичними елітами як предмет політичного конфлікту. Конфлікти між галузями влади. Конфлікти між владою різного рівня. Політичний екстремізм. Радикальні форми реалізації і розв’язання політичних конфліктів. Соціальний вибух. Політичний (державний) переворот. Типологія переворотів: революційний, контрреволюційний, "палацевий", етнічний, кримінальний. Форми перевороту: народне повстання; військовий переворот; "переворот зверху"; інтервенція. Політичний компроміс. Конфлікти в сфері міжнаціональних взаємин. Етнічні спільності як суб’єкти конфліктів. Типологія міжнаціональних конфліктів. Етнополітичні конфлікти. Причини етнополітичних конфліктів. Фази етнічного (міжнаціонального) конфлікту. Специфіка, стратегії і методи врегулювання конфліктів у сфері міжнаціональних взаємин. Міжнародні конфлікти. Причини виникнення міжнародних конфліктів. Типи міжнародних конфліктів. Динаміка протікання й основні фази міжнародних конфліктів. Війна і технологічний прогрес. Міждержавні і громадянські війни. Феномен "інформаційної війни".

Тема 7. Організаційні конфлікти

М. Фоллет і Е. Мейо як засновники «виробничої конфліктології». Унітарна, радикальна і плюралістична концепції пояснення природи конфліктів в організації. Типологія й особливості протікання міжгрупових організаційних конфліктів. Структурні конфлікти. Залежність конфліктів в організації від етапу її життєвого циклу. Діагностична модель організаційного конфлікту Л. Грінхелга. Трудові конфлікти в організації як різновид соціальних конфліктів. Трудові відносини як об'єкт трудових конфліктів в організації. Індивідуальні і колективні трудові конфлікти. Форми організованої боротьби працівників у захисті своїх прав і інтересів. Використання актів цивільної непокори в рамках трудових конфліктів. Інноваційні конфлікти і їхня специфіка. Форми суперечливих інтересів, викликаних впровадженням інновацій в організації. Основні причини, що викликають інноваційні конфлікти. Ділові і міжособистісні типи інноваційних конфліктів. Роль конфліктів для розвитку і функціонування організації.

Тема 8. Керування конфліктами

Прогнозування конфліктних ситуацій і конфліктів. Попередження причин конфлікту. Методи підтримки і розвитку співробітництва. Основні принципи керування конфліктами. Керування конфліктом як аналіз структури даного конфлікту (виділення суб'єктів, причин, об'єкта конфлікту і т.д.); визначення стадії, на якій знаходиться конфлікт; прогнозування подальшого розвитку конфлікту і розробка і застосування методів його розв’язання. Роль посередника (медіатора), який вирішує задачі керування конфліктом. Втручання в конфлікт. Стратегічні і тактичні методи керування конфліктом. Ймовірні моделі поводження і специфічні дії конфліктуючих сторін. Організаційний, соціально–психологічний, комунікативний і інформаційний способи запобігання конфлікту. Розв’язання конфлікту: стратегії, способи і прийоми. Помилки переговорного процесу: організаційні, поведінкові, комунікативні. Основні принципи ведення ефективної дискусії: правило вислуховування, правило рівності, процедурне правило, правило безоцінних суджень, правило подолання тупиків (А.К. Зайцев). Стилі ведення переговорів. Метод принципових переговорів Гарвардської школи. 4-Кроковий метод досягнення згоди Д.Дена: вимоги, спрямованість, специфіка. Техніки переговорного процесу. Втручання в конфлікт з боку третіх осіб. Консультація, фасилітація, арбітраж, третейський суд, спостереження як способи втручання в конфлікт: границі використання, специфіка. Поняття медіації. Фактори вибору форми посередництва в конфлікті. Контрактні (офіційні) і спонтанні (неофіційні) медіатори. Поняття “третя сторона у врегулюванні конфлікту”, “посередництво”, надання “добрих послуг”, “спостереження за ходом переговорів”, “арбітраж”. Основні задачі і засоби впливу третьої сторони. Принципи медіації. Функції медіатора. Тактики взаємодії медіатора з опонентами. Різноманіття видів посередництва. Примусові міри з боку посередника при врегулюванні конфліктів. Переговори як наукова і практична проблема. Основні етапи і тенденції в розвитку досліджень по переговорам. Структура і функції переговорів. Переговорні стратегії (торг, спільний з партнером процес ухвалення рішення). Тактичні прийоми на переговорах. Стилі ведення переговорів. Національні стилі ведення переговорів. Методологічні підходи до їхнього дослідження. Особливі випадки у веденні переговорів: багатобічні переговори, переговори на вищому рівні. Переговори в умовах нерівності сил. Завершення конфлікту як заключний етап керування. Розв’язання як форма повного завершення конфлікту. Передумови розв’язання конфлікту. Можливі форми завершення конфлікту. Структурні методи завершення конфлікту: технологія суперординарних цілей, зміна ресурсів конфліктуючих сторін, зміна структурних факторів, використання координаційних механізмів, систем винагороди і заохочення. Компроміс і консенсус. Інтегративне рішення – сучасний спосіб розв’язання конфлікту. Типи інтегративних рішень (Дж. Рубін і ін.). Технологія вироблення інтегративного рішення - генератор альтернатив (Х. Корнеліус, Ш. Фейр). Основні способи попередження і керування соціальними конфліктами.