Навчальна програма

Тема 1. Методологічні основи конфліктології

Конфліктологія як наука: її предмет, об'єкт, методи дослідження, цілі, задачі, значення в суспільстві. Складність визначення поняття "конфлікт". Наукове розуміння конфлікту і його «метафоричні» значення. Конфліктологія як дисципліна, що спирається на теоретичні надбання різних наук: історії, філософії, соціології, психології, антропології, політології, біології, економіки, менеджменту й інших. Конфліктологія як «наука про конфлікти» – закони і закономірності їх виникнення, розвитку і розв’язання. Конфліктологія як наука про принципи, методи, прийоми конструктивного регулювання (керування) конфліктами. Дискусія про зміст терміна «конфлікт». Ознаки конфлікту і його проблемне поле. Поняття біполярності та амбівалентності. Поняття «боротьби» як елемента (компонента) конфлікту. Необхідність наявності суб'єкта (суб'єктів) як носіїв конфлікту. «Зіткнення» як «ядро» конфлікту. Традиція філософського розуміння протиріч і їхнього розвитку. Конфлікт як джерело суспільного прогресу. Об'єктивна діалектика як методологія теорії конфлікту. Теорія діяльності як методологічна основа соціальної конфліктології. Системи потреб, інтересів, цілей, мотивів і інших суб'єктивних явищ як найважливіші елементи соціального конфлікту в теорії діяльності. Об'єктивні (предметні) умови конфліктів і їх суб'єктивні складові. Сучасна конфліктологія: актуальні теоретико-методологічні і практичні проблеми. Конфліктологія в системі наук: міждисциплінарні зв'язки.

Тема 2. Загальна теорія конфлікту

Поняття конфлікту. Джерела і причини виникнення конфлікту. Позитивні і деструктивні функції конфлікту. Предмет і об'єкт конфлікту. Учасники конфлікту: прямі, непрямі, посередники. Семантичне поле для опису конфлікту (дихотомія, дилема, боротьба, зіткнення, ворожнеча, суперництво і т.д. – згода, дружба, консенсус і т.д.). Необхідні і достатні умови конфлікту. Поняття «нульової суми» конфліктної взаємодії. Причини конфліктів: класичний монопричинний і сучасний мультипричинний підходи. Поняття об'єктивних і суб'єктивних причин. Просторові, тимчасові і соціальні границі конфлікту як конкретні умови, що змінюються, його протікання. Функціональність конфлікту: призначення конфлікту, залежність між конфліктом і іншими сторонами індивідуального і громадського життя, вплив конфлікту на поводження, самопочуття, уявлення і розвиток індивідів і груп. Поняття конструктивних і деструктивних функцій конфлікту: багатоаспектність проблеми. Значення конфлікту в індивідуальному і громадському житті. Сигнально-інформаційна, профілактична, інтегративна, інноваційна, мобілізаційна, інструментальна й інша функції конфлікту. Проблема явних і латентних функцій по Р. Мертону. Структура конфлікту. Об'єкт конфлікту як певна цінність (духовна або матеріальна). Реалістичний і нереалістичний об'єкт конфлікту. Проблема латентного об'єкта. Предмет конфлікту як зона розбіжностей. Учасники конфлікту: їхньої позиції, ролі, статуси, ранги, потенціали. Суб'єктивні характеристики сторін конфлікту: потреби, мотиви, домагання, інтереси, позиції, образи конфліктної ситуації. Форми адекватного і неадекватного відображення конфліктної ситуації учасниками конфлікту.

Класифікація конфліктів: проблема вибору основ, значення для керування конфліктом. Проблема типології конфліктів. Можливі класифікації конфліктів. Внутрішньоособистісний конфлікт. Міжособистісний конфлікт. Конфлікт у малих соціальних групах. Конфлікт у великих соціальних групах. Політичний конфлікт. Міжнародний конфлікт. Критерії класифікації конфліктів: а) за сферою дії (соціальний, економічний, політичний, культурний і т.п.); б) за характером суб’єктності (внутрішньоособистісний, міжособистісний, міжгруповий, міжетнічний, міжрегіональний, міждержавний і т.п.); в) за ступенем напруженості (слабкий, середній, сильний); г) за способом або характером протікання (пасивний, активний); ж) за формою прояву (гострота конфлікту, тривалість, латентні і відкриті); з) за способами розв’язання і наслідками (конструктивні і деструктивні). Типологія конфліктів за суспільно-політичними, соціально-економічними, морально-психологічними ознаками. Класові і національно-етнічні конфлікти. Екологічні конфлікти. Глобальні, регіональні і локальні конфлікти. Види міжнародних конфліктів. Форми масових конфліктів: міждержавні і громадянські війни, революції, бунти, заколоти, погроми, путчі, підвищена міграція населення, демонстрації, саботаж, загальнонаціональні і галузеві страйки. Емоційний і раціональний фактор у конфлікті. Психологічні характеристики особистості, що впливають на розвиток і перебіг конфліктів. Типи конфліктних особистостей. Типове поводження в конфліктній ситуації. Однобічні і спільні дії сторін у конфлікті. Характеристика основних стилів поводження: конфронтація, уникнення, пристосування, компроміс, співробітництво. Проблема ідентичності і конфлікт. Комунікації як джерело конфлікту.