- •Вступ мета й завдання дисципліни
- •Вимоги до знань і умінь студентів Внаслідок вивчення дисципліни
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Навчально-тематичний план
- •Навчальна програма Тема 1. Загальні засади педагогіки
- •Тема 2. Історичний нарис розвитку педагогічної науки
- •Тема 3. Теорія виховання
- •Тема 4. Основи дидактики
- •Тема 5. Школознавство
- •Тема 6. Педагогічне спілкування
- •Плани семінарських занять
- •Семінарське заняття № 1
- •Тема: Предмет і завдання сучасної педагогіки.
- •Основні педагогічні категорії
- •Семінарське заняття № 2 Тема: Історичний нарис розвитку педагогічної науки
- •Семінарське заняття № 3 Тема: Теорія виховання
- •Семінарське заняття № 4 Тема: Основи дидактики
- •Семінарське заняття № 5 Тема: Школознавство
- •Семінарське заняття № 5 Тема: Педагогічне спілкування
- •Література: 175-188, 196-198, 211-219 2, 412-475; 8, 296-302; 22, 45-46, 25, 5- 28; 45; 48; 50.
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять та самостійної роботи
- •Орієнтовні питання для підготовки до екзамену
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
Критерії оцінювання знань студентів
Контроль формування знань та вмінь студентів із дисципліни „Педагогіка” здійснюється в формах поточного, проміжного та підсумкового контролів.
Поточний контроль у переважній більшості орієнтований на оцінку активності роботи студентів на семінарських заняттях. Він базується на аналізі якості підготовлених студентом доповідей, доповнень до них та запитань, які виникають у нього під час висвітлення питань, винесених на обговорення, а також на оцінці рівня виконання письмових завдань для фронтального (в навчальній аудиторії) та самостійного виконання (написання рефератів).
Проміжний контроль здійснюється після вивчення окремих тем в усній (колоквіум) та письмовій (контрольна робота) формах.
Формою підсумкового контролю засвоєння курсу є екзамен.
В основі оцінювання знань студентів із курсу „Педагогіка” передбачаються наступні якісні характеристики:
-
ґрунтовність та широта знань із дисципліни вивчення, в обсязі, передбаченому цією навчальною програмою;
-
рівень свободи використання набутих знань, з метою аргументації власної точки зору на предмет обговорення;
-
прагнення студента до цілісного та всебічного розкриття питання, намагання творчого синтезу різних точок зору на предмет обговорення;
-
самостійність та комплексність мислення студента, його намагання використовувати набуте знання для аналізу практичних ситуацій.
При визначенні досягнень студентів у вивченні курсу аналізу підлягають:
-
характеристики їхньої відповіді, яка може бути елементарною, фрагментарною, неповною, повною, логічна, доказовою, обґрунтованою, творчою;
-
якість знань, їхня правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
-
ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок;
-
рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
-
досвід творчої діяльності (вміння виявляти та ставити проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми).
З урахуванням зазначених критеріїв передбачаються наступні рівні оцінювання:
„Відмінно” – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; він вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
„Добре” – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Його відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.
„Задовільно” – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
„Незадовільно” – відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу, якщо він це намагається зробити, елементарна, фрагментарна, зумовлена лише початковими уявленнями про предмет вивчення.
