
- •Розділ 1 Множини, відношення
- •Тема 1. Елементи теорії множин і відношень
- •1. Зміст та задачі дискретної математики
- •2. Поняття множини. Способи задання множини.
- •3. Відношення між множинами. Діаграми Ейлера-Венна.
- •4. Операції над множинами
- •4. Властивості операцій над множинами
- •5. Декартовий добуток множин
- •Бінарні відношення. Властивості бінарних відношень.
- •7. Властивості бінарних відношень
- •8. Відношення еквівалентності. Фактор-множина.
- •9. Відношення порядку
- •Тема 2. Елементи комбінаторики
- •1. Поняття комбінаторної задачі
- •2. Правило суми. Принцип включення і виключення.
- •3. Правило добутку
- •4. Перестановки без повторень: означення, обчислення, приклади.
- •5. Розміщення без повторень: означення, обчислення, приклади.
- •6. Комбінації без повторень: означення, обчислення, приклади. Властивості числа комбінацій.
- •Властивості числа комбінацій
- •7. Перестановки з повтореннями: означення, обчислення, приклади.
- •8. Розміщення з повтореннями: означення, обчислення, приклади.
- •9. Число елементів булеана скінченної множини.
- •10. Комбінації з повтореннями: означення, обчислення, приклади.
4. Властивості операцій над множинами
Операції
над множинами, як і операції над числами,
мають певні властивості. Ці властивості
виражаються сукупністю тотожностей
незалежно від конкретного змісту множин,
що входять у них, і є підмножинами деякого
універсуму
.
Для
будь-яких підмножин деякого універсуму
справедливі наступні тотожності:
1.
|
1*.
|
2.
асоціативність
|
2*. |
3.
|
3*.
|
закони де Моргана |
|
4.
|
4*.
|
5.
|
|
закони ідемпотентності |
|
6.
|
6*.
|
властивості
|
|
7.
|
7*.
|
8.
|
8*.
|
9.
|
|
10.
|
|
11.
|
|
Приклад. Перевірити справедливість співвідношення для множин
за допомогою властивостей операцій над множинами:
Розв’язання.
Властивість
10;
Властивість
4;
Властивість
2;
Властивість
1;
Властивості
2, 3;
Властивість
8;
Властивості
7*,
1 ;
Властивість
6;
Властивість
10
.
5. Декартовий добуток множин
Означення.
Послідовність
з
елементів, розташованих в певному
порядку називається набором
(вектором, кортежем) довжини
.
Позначається через
.
Елементи набору називаються його
компонентами
(координатами).
Набір
довжини 2 називається упорядкованою
парою,
довжини 3 – упорядкованою трійкою,…,
довжини
– упорядкованою
-кою.
Означення. Два набори називаються рівними, якщо рівні їх довжини і відповідні елементи збігаються:
=
і
,
,
…,
Означення.
Декартовим
добутком
множин
і
називається множина
,
яка складається з усіх пар
таких, що
:
=
;
.
Означення.
Декартовим
добутком
множин
множин
називається множина
,
яка складається з усіх наборів
таких, що
:
У випадку
застосування операції декартового
добутку до
однакових множин
зручно записувати
.
Такий декартовий добуток називають
-м
степенем множини
.
=
– декартовий квадрат множини
.
Приклад
.
Знайти
і зобразити в ПДСК множину
,
якщо
,
;
Розв’язання.
;
6.
– арні відношення на множинах (множині).
Бінарні відношення. Властивості бінарних відношень.
Означення.
Довільна
підмножина
називається n-арним
відношенням на множинах
.
Кажуть, що
знаходяться у відношенні
(або зв’язані відношенням
),
якщо набір
.
При
маємо бінарне
відношення на множинах
і
:
.
Якщо
два елементи
знаходяться у відношенні
,
то записуємо
.
Якщо ж два елементи
не зв’язані відношенням
,
то записуємо
,
або
.
Приклад
1.
Нехай
.
Визначимо на цій множині відношення
:
.
Явний запис відношення має вигляд:
.
Відношення
можна подати графічно. Графічні
представлення відношень мають властивість
наочності (при невеликих
)
і можливі в наступних формах:
1.
Графіки.
В декартовій системі координат на осях
(ось абсцис відповідає області визначення
,
ось ординат - області значень
)
відмічаються точки, які являють собою
елементи множин
і
,
на яких визначено відношення
.
Потім відмічаються точки з координатами
,
в яких
,
.
Наприклад, графік відношення з прикладу 1 має такий вигляд:
2.
Стрілкова схема. Будується
графічна діаграма у вигляді множин
точок (вузлів), які являють собою елементи
множин
і
.
Потім з’єднуються стрілками пари точок,
які входять у відношення
.
Стрілкова схема для приклада 1 має вигляд: