Класифікація валют

Залежно від валютних коштів	Національна
	Іноземна
	Колективна
Залежно від режиму використання	Конвертована повно
	Конвертована частково
	Неконвертована
Залежно від форми і методів використання	Валюта платежу
	Валюта клірингу
	Валюта ціни
	Валюта операцій
	Валюта кредиту
	Валюта векселя

Крім того розрізняють категорії:

• Валюта експортера;

• Валюта імпортера;

• Міжнародна торгова валюта;

• Міжнародна резервна валюта.

8.2. Валютний курс

Міжнародні розрахунки неможливі без обміну валюти однієї країни на валюту іншої країни. Цей обмін здійснюється за визначеним співвідношенням, що носить назву валютного курсу.

Валютний курс – це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовуються для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій; вартісна категорія, яка властива товарному виробництву і виражає виробничі відносини між товаровиробниками та світовим ринком.

Тому завжди ключовою проблемою зовнішньоекономічної діяльності стає валютний курс тобто ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у валюті іншої країни або у міжнародних розрахункових одиницях (СПЗ, євро).

Стан валютного курсу залежить від:

• Співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку у кожному конкретному випадку;

• Стану платіжного балансу держави;

• Різниці процентних ставок у різних країнах;

• Ступеня довіри до даної національної валюти на світових валютних ринках;

• Міждержавної й соціальної стабільності держави, напряму її зовнішньополітичного курсу, міжнародного авторитету.

Види валютних курсів:

• Офіційний (фіксований);

• Ринковий (гнучкий);

• Змішаний.

Функції валютного курсу:

• Спосіб порівняння цінових структур і результатів виробництва окремих країн;

• Засіб інтернаціоналізації грошових відносин;

• Інструмент порівняння вартостей (цін) національного і світового ринку;

• Спосіб перерозподілу національного продукту між країнами, що здійснюють зовнішньоекономічні зв’язки.

В період золотомонетного стандарту в обігу знаходились монети з відповідних металів. При цьому, якщо країнами використовувались монети виготовлені з одного металу, то співвідношення валют встановлювалось завдяки порівнянню ваги металу. Таке співвідношення вагової кількості металу називалось монетним паритетом.

Сьогодні вартісну основу величини валютного курсу будь-якої національної валюти визначає паритет купівельної спроможності або валютний паритет.

Купівельна спроможність валюти – це сукупність товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю.

Паритет купівельної спроможності означає співвідношення купівельної сили валюти. Він визначається на основі порівняння рівня цін споживчого кошика і співвідношення витрат виробництва однієї країни відносної іншої.

,

де Р – паритет купівельної спроможності валюти даної країни;

S ₁ – купівельна спроможність валюти даної країни за відповідний період;

S ₀ – купівельна спроможність валюти тієї країни, відносно якої здійснюється порівняння.

Встановлення курсу називається котируванням валюти. Розрізняють:

• Пряме котирування;

• Непряме котирування;

• Крос-курси;

• „Форвард” – курси;

• Спот-курс.

Правильне визначення валютного курсу відіграє вирішальну роль у забезпеченні еквівалентності і взаємної вигоди у відносинах економічних суб’єктів різних країн. Суттєво впливати на валютний курс здатні:

• Співвідношення попиту і пропозиції ринку;

• Стан платіжного балансу;

• Рівень інфляції;

• Різниці процентних ставок у різних країнах;

• Ступень довіри до національної валюти на світових валютних ринках;

• Міждержавна та соціальна стабільність держави, напрям її зовнішньополітичного курсу та міжнародного авторитету.

Найбільш точно валютний курс визначається на підставі порівняння вартості стандартного споживчого кошику товарів та послуг на національних ринках країн, валюта яких порівнюється. Проте, національні та економічні особливості країн не дозволяють сформувати абсолютно однакові споживчі кошики. Тому, найбільш точним методом визначення валютного курсу є ринковий, який полягає у визначенні попиту й пропозиції на ту чи іншу валюту. Валютний курс, встановлений ринковим шляхом є вільно-плаваючим. В противагу йому фіксований курс визначається розрахунковим шляхом. У країнах, які застосовують офіційно фіксований курс. Завжди існує й комерційний валютний курс, який не співпадає з фіксованим.

Змішаний курс досить часто використовується державами в яких ще не повністю сформовані ринкові відносини. Сутність такого курсу полягає в тому, що рівень валютного курсу встановляється на ринку, проте цей ринок є регульованим.