Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник ГіК повний.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
01.11.2018
Размер:
1.68 Mб
Скачать

Практична частина Приклад

1. Припустімо, що кожна гривня, необхідна для покупки товарів і послуг, обертається чотири рази на рік. Номінальний ВВП становить 2 000 млн. грн.

Дані, наведені в таблиці, дають уявлення про попит на гроші з боку активів за різних ставок відсотка.

Ставка відсотка, %

Обсяг попиту на гроші з боку активів, млн. грн.

Загальний попит на

гроші, млн. грн.

16

20

14

40

12

60

10

80

8

100

6

120

Визначити обсяг загального попиту на гроші й заповнити таблицю.

Розв’язання

Кількість грошей в обігу визначається за допомогою рівняння кількісної теорії грошей:

,

де М – кількість грошей в обігу, V – швидкість обігу грошей, Р рівень цін, Q – обсяг випуску.

Використовуючи формулу, отримаємо: . Якщо, тоді млн. грн.

Відповідь: 500 млн. грн.

Ставка відсотка, %

Обсяг попиту на гроші з боку активів, млн. грн.

Загальний попит на

гроші, млн. грн.

16

20

520

14

40

540

12

60

560

10

80

580

8

100

600

6

120

620

2. Держава викупила у комерційних банків облігації на суму 250 млрд. євро. Норма обов’язкових резервів – 15%.

Визначити, як і на скільки може змінитися рівень цін, якщо реальний обсяг виробленого продукту зріс на 5%, швидкість обігу грошей не змінилася, а спочатку в обігу перебувало 10 000 млрд. євро.

Розв’язання

Оскільки держава викупила облігації, то надлишкові резерви комерційних банків зросли на 250 млрд. євро.

У результаті кредитної емісії банки можуть створити:

,

де надлишкові резерви комерційних банків; – грошовий (депозитний) мультиплікатор () ( – норма обов’язкового резервування).

Тоді, скориставшись формулою 1, отримаємо:

млрд. євро.

Таким чином, грошова маса зросла на: .

Тепер скористаємося формулою Фішера:

,

де М – кількість грошей в обігу, V – швидкість обігу грошей, Р рівень цін, Q – обсяг випуску.

Індексом «0» будемо позначати відповідний показник у початковому періоді, а індексом «1» – у кінцевому періоді.

З умов завдання і попередніх розрахунків маємо: ; ; ; , де х невідомий темп зростання цін.

Тоді, підставивши дані у формулу 2 отримаємо:

.

Звідси: .

Отже, ціни можуть зрости на 11,1%. Підкреслимо, що це максимальна величина, на яку можуть збільшитися ціни. Насправді ця величина може бути й меншою.

Відповідь: 11,1%.