Передмова

Конституція України передбачає, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, а охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Екологічне майбутнє нашого народу має ґрунтуватися на трьох складових: по-перше — на розвинутій системі екологічного права; по-друге — на ефективній системі адміністративного контролю та регулювання; по-третє — на екологічній культурі, яка має формуватися на базі загальної екологічної освіти.

Специфіка екологічної освіти та екологічного виховання полягає в тому, що вони повинні базуватись на принципі “випереджуючого відображення”, а також у формуванні такого світоглядного становлення до цілісної системи “суспільство-природа”, яке базується на діяльній участі особистості в її розвитку.

Серед особливостей еколого-правової освіти слід відмітити наступні:

- кінцевою метою еколого-правової освіти є формування екологічної свідомості і громадянської позиції, а не тільки оволодіння певною сукупністю знань і вмінь;

- носієм екологічної свідомості, який детермінує вчинки, є все населення країни, в ідеалі – планети, а не тільки певні групи людей;

- комплексний характер екологічної освіти і правового виховання означає його реалізацію шляхом застосування норм чинного законодавства.

Кожен майбутній працівник, молодий спеціаліст, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Практичне відображення екологічних процесів тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування, яке базується на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях.

Тому, в процесі підготовки майбутніх працівників системи МНС, основними завданнями екологічного права є формування у них знань щодо:

- основних екологічних прав та свобод громадян і їх гарантій;

- правових форм охорони і захисту екологічних прав та свобод людини;

- особливостей правового регулювання окремих видів природокористування;

- правових норм, що визначають порядок використання об’єктів навколишнього природного середовища та їх охорону, містять вимоги екологічної безпеки;

- основних форм діяльності компетентних органів держави щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Навчальний посібник „Екологічне право” дає змогу курсантам, студентам та слухачам розширити знання про навколишнє природне середовище, як об’єкт правової охорони та процеси природокористування і забезпечення екологічної безпеки.. Навчальний посібник включає Загальну та Особливу частини.

Основу Загальної частини становлять теми, в яких висвітлюються питання предмета, джерел та системи цієї самостійної галузі права, розкриваються екологічні права та обов’язки громадян, розглядаються особливості права власності на природні ресурси та права природокористування, правового забезпечення екологічної безпеки, системи органів і функцій управління природокористуванням та охороною довкілля, механізм юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

До складу Особливої частини включені теми, присвячені висвітленню особливостей, притаманних окремим видам права природокористування, відтворення природних ресурсів та охорони довкілля.

Вивчення екологічного права є важливою складовою професійної підготовки працівника системи МНС, оскільки практика застосування еколого-правових норм у різних сферах суспільного життя висуває багато проблем, які ускладнюються специфікою екологічних правовідносин, недосконалим правовим регулюванням та іншими факторами.