- •Системи керування електроприводами методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •Правила безпеки при складанні схеми і виконанні робіт
- •Правила виконання робіт
- •Перелік лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 Дослідження схеми керування електродвигуном постійного струму паралельного збудження при пуску в функції часу
- •Програма роботи
- •1. Теоретичні пояснення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 Дослідження схеми керування пуском в функції часу асинхронного двигуна з фазним ротором
- •Програма роботи
- •1. Теоретичні пояснення
- •Методичні вказівки
- •Пуск та зупинка двигуна
- •1. Теоретичні пояснення
- •Теоретичні пояснення
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження схеми керування електроприводом з керуванням на безконтактній апаратурі.
- •Теоретичні пояснення
- •Лабораторна робота №6. Дослідження роботи однофазного тиристорного перетворювача.
- •Теоретичні пояснення
- •Опис установки
- •Система тиристорного фазового керування
- •Проведення роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №8. Дослідження замкнутої системи електроприводу в системі тп-д.
- •Теоретичні пояснення
- •Програма роботи
- •Підготовка до роботи
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні пояснення
- •Характеристики установки
- •Для малих кутів розбіжності
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №10 Програмне керування електроприводам Принцип роботи схеми
- •3.3 Приєднання джерел живлення та цифрових входів
- •3.3.1. Вхідні кола змінної напруги
- •3.3.2 Підключення вихідних кіл easy
- •3.4 Основи програмування.
- •3.4.1. Меню програмованого реле
- •3.4.2 Функціональне реле
- •Техніка безпеки при роботах в лабораторії
Проведення роботи
1. Зібрати установку для випробування однофазного випрямляча та підключити необхідні контролюючі прилади.
2. Поставити ручку потенціометра R4 в крайнє положення і міняючи кут повороту фіксуємо показники приладів.
3. . Знімаємо зовнішні характеристики при зміні напруги керування на тиристор.
Таблиця 6.1 – Дослідні дані
|
Кут повороту |
Р |
U |
І |
Графік зміни в часі |
|
|
Вт |
В |
А |
Напруги |
Керуючого сигналу |
|
|
|
|
|
|
|
|
18
Контрольні запитання
-
Будова та принцип дії тиристорів.
-
Схеми тиристорних перетворювачів.
-
Функціональна схема управління тиристорними перетворювачами.
-
Призначення блоків тиристорного перетворювача.
-
Принцип роботи блоків.
Лабораторна робота № 7
Дослідження роботи частотного перетворювача.
Мета: Засвоїти принцип роботи частотного перетворювача типу Artivar – 11,
та вивчити особливості його програмування.
Теоретичні пояснення
Система "перетворювач частоти з інвертором напруги – асинхронний двигун" ПЧІН-АД показана на рисунку 7.1. Перетворювач частоти складається з некерованого випростувача В, на виході якого є постійна напруга Ud1. Цю напругу прикладають до контуру з тиристорним періодичним комутатором ТПК постійного струму та зворотним діодом D. На виході цього контуру отримуємо імпульсне регульовану напругу. Конденсатор С виконує функцію фільтра і одночасно відділяє тиристорний комутатор ТПК від інвертора ІН з примусовою комутацією. Інвертор напруги ІН циклічно, з частотою перемикань fc, подає напругу Ud на вихідні затискачі, до яких ввімкнений асинхронний двигун АД. Під дією такої напруги в асинхронній машині протікає трифазний струм, який створює обертове магнітне поле. Синхронна швидкість, а також, швидкість обертання вала двигуна є пропорційні частоті перемикань інвертора fc.
У режимі двигуна напруга Ud і струм Id спрямовані однаково. Струм Id пропорційний активній складовій струму статора (Id ~ IA cos φ1). У генераторному режимі напрям струму змінюється на протилежний, а гальмівна енергія розсіюється на резисторі RH. Рекуперація енергії в такій схемі неможлива, оскільки немає зворотного випростувача.
Темп зміни значення f3 обмежується інтегратором l задавача інтенсивності. Пристрій 2 визначає амплітуду і полярність заданої напруги Ud3. Регулятор напруги 3 порівнює значення заданої Ud3 з дійсним значенням напруги Ud і видає сигнал на пристрій 4 відкривання тиристорів комутатора ТПК з метою стабілізації напруги Ud
на заданому рівні. Значення заданої напруги Ud3 подається через функціональний генератор 5 на вхід перетворювача напруга-частота 6, а далі розподільником імпульсів 7 формується частота інвертора напруги ІН так, щоб потік в двигуні, незалежно від навантаження, залишався постійним. Нижче частоти статора fc < 3Гц точне вимірювання значення напруги ускладнене, що значно зменшує діапазон зміни швидкості обертання двигуна.
Кутова швидкість двигуна регулюється зміною напруги Ud і відповідною їй зміною частоти напруги статора fc. Залежно від знака сигналу, поданого з пристрою 2 на розподільник імпульсів 7, останній формує систему сигналів керування так, що коли струм Іс досягне максимального значення Іmах, напруга і відповідна частота напруги статора зменшаться внаслідок дії регулятора струму 8 (обмеження за струмом). Це зменшення відбувається до моменту досягнення двигуном стабільної роботи при допустимому струмі ІC. Завдяки цьому виключається стопоріння двигуна і забезпечена робота з номінальним моментом. Зі зменшенням навантаження швидкість двигуна відновлюється до встановленого значення. Струм І,mах вибирається з умови допущення короткотривалого (близько 5-10 с) перевантаження перетворювача частоти в межах 1.1-2.0 значення номінального струму Idн. При зміні навантаження в таких межах компенсація зміни
19
швидкості обертання двигуна відбувається зміною частоти за допомогою блока 9, який називають компенсатором ковзання.

Рисунок 7.1 - Система ПЧІН-АД
Механічні характеристики такого приводу показані на рисунку 7.2. Максимальна швидкість обертання двигуна визначається максимальною вихідною частотою інвертора. Для стандартних асинхронних двигунів максимальна частота приймається в межах 100-150 Гц. Тому двигуни номінальної частоти 50 Гц можуть працювати з ослабленим потоком в діапазоні 1: 2–3. На рисунку 1.6 показано граничні параметри приводу для fmin = 100 Гц.

Рисунок 7 .2 – Механічні характеристики АД зі схеми рисунку 7.1
