Опис установки
Перетворення змінного струму в струм постійного напрямку з регульованою середньою випрямленою напругою виконується тиристорами VD1 та VD2 з автоматичною подачею керуючих імпульсів напруги на його керуючі електроди.
Керуючі імпульси напруги формуються керуючим пристроєм, в який входить трансформатор Тр з вторинною обмоткою, що навантажена випрямлячем. Зміною величини опору R4 можна регулювати фазу імпульсів напруги, які, пройшовши діод і мікросхему, поступають у вигляді напівхвиль напруги на транзистор VТ1, де підсилюються і в подальшому викликають в колі короткочасні імпульси струму. В результаті цього на транзистор VТ2 через діод Д11 поступають однополярні керуючі імпульси, на імпульсний трансформатор, а потім через обмежуючі діоди Д12 та Д13 на керуючий електрод тиристора.
В колі із сторони постійного струму передбачений вимірювальний прилад, що визначає діючу напругу. Однопроменевий осцилограф ОЕ з двоканальним комутатором КЕ дозволяє спостерігати на екрані осцилографа криві u0=ψ3(ωt) і uу=ψ2(ωt), за якими можна визначити величину кута відкривання тиристора.
Навантаження створюється двигуном постійного струму та сигнальною лампочкою HL через резистор R12.
Система тиристорного фазового керування
Система працює по вертикальному принципу із синусоїдальною опорною напругою і формує імпульси керування тиристорами.
Канал керування складений із наступних вузлів: блока живлення БП, генератора опорної напруги ГОН, нуль-органа НО і формувача імпульсів ФІ. Блок живлення зібраний із трансформатора ТР1 220/24, діодного моста зібраного на діодах D1D4, фільтра зібраного на
17
конденсаторах С1 і С2, паралельного стабілізатора зібраного на резисторах R5, R6 і стабілітронах D5, D6.
В якості нуль-органа використана схема на операційному підсилювачі А1, що представляє собою підсилювач постійного струму, виконаний на інтегральній мікросхемі, що має два входи і один вихід, не рахуючи виводів підключення живлення. Важливим достоїнством ОУ в порівнянні з транзисторними схемами підсилювачів являється те, що вхідні струми ОУ дуже малі (10-15 – 10-8 А), а коефіцієнт підсилення складає 104 – 105. В схемі НО ОУ підсилює різницю напруг Uу–Uон до максимального значення вихідної напруги, яка знімається з резистора R7 і далі перетворюється в короткочасний імпульс, який через С6 і D9 подається на ФІ, зібраний на транзисторах VT1 і VT2. Формувач імпульсів. Нуль-орган має вихідний сингал малої потужності і довільної форми.
Тому отримання відкриваючих імпульсів , що потребує тривалості і форми, гальванічної розв’язки із силовим колом керуючого випрямляча. При подачі з нуль-органа імпульсу напруги Uвих НО діодами D9 і D10 подається сигнал потрібної форми і полярності, який подається на складений транзистор, зібраний на VT1 і VT2 як навантаження в колекторному колі якого стоїть імпульсний трансформатор ТІ1. Для захисту колектор-емітерного переходу від зворотної напруги, що створюється ЕРС самоіндукції обмотки ТІ1 в коло включений діод D11. Із вторинної обмотки імпульсного трансформатора ТІ1 через діоди D12 і D13 подаються керуючі імпульси на тиристори VD1 і VD2.
Рисунок 6.5 - Схема керування