Повна і зведена система лишків. Функція Ейлера
У кожному
класі
лишків за модулем m
можна знайти найменший
невід‘ємний лишок – остачу
від ділення
на
:
де
і абсолютно
найменший лишок – лишок,
який за абсолютною величиною менший
від всіх абсолютних величин лишків
класу
.
Наприклад,
у класі
за модулем
![]()
![]()
найменшим
невід‘ємним лишком є число
(яке задовольняє нерівності
),
а абсолютно найменшим лишком є число
-4,
бо його абсолютна величина менша від
абсолютних величин всіх інших лишків
даного класу.
Означення
5. Система
лишків, утворена з m чисел, узятих по
одному з кожного класу, називається
повною системою лишків за модулем
.
Скорочено
повну систему лишків позначають ПСЛ.
При
повними системами лишків є, наприклад,
такі системи чисел:
![]()
![]()
![]()
Перша
складається з найменших невід‘ємних
лишків усіх класів, друга система – з
абсолютно найменших лишків, третя – з
довільних 9 чисел, узятих по одному з
кожного класу:
Теорема
5.
Якщо
,
довільне ціле число,
– пробігає
за модулем
,
то й лінійна форма
також пробігає
за модулем
.
Доведення. Нехай система чисел
(6)
утворює ПСЛ за модулем m. Числа попарно не конгруентні. Але тоді й числа
![]()
утворюють
ПСЛ. Справді, цих чисел
,
і
вони попарно не конгруентні між собою.
Якби
![]()
то на
підставі властивостей 3 і 8 (лекція 1)
звідси випливало б, що
,
а це неправильно. Теорему доведено.
Означення
6.
Найбільшим
спільним дільником класу
називається
найбільший спільний дільник чисел
і
.
Якщо
,
то
називається
взаємно простим з модулем
.
Означення 7. Система лишків, узятих по одному з кожного класу, взаємно простого з модулем, називається зведеною системою лишків.
Скорочено позначається така система ЗСЛ.
Приклад.
.
Відповідно
до цього класи
взаємно прості з модулем m=8.
Означення
8.
Функцією
Ейлера
називається функція, визначена на
множині натуральних чисел; значення
є кількість невід‘ємних чисел, менших
за
і взаємно простих з
.
Легко
встановити, що
,
так як числа 1, 3, 5, 7 взаємно прості з 8 і
менші 8.
і т. д.
Очевидно,
число
дорівнює
кількості чисел, які утворюють ЗСЛ за
модулем m.
Теорема
6.
Якщо
,
пробігає ЗСЛ
за
модулем
,
то лінійна форма
також пробігає ЗСЛ
за
модулем
.
Доведення. Нехай числа
(7)
утворюють
зведену систему лишків за модулем
.
Всі
взаємно прості з числом
.
Крім того, всі ці числа попарно не
конгруентні між собою за модулем
:
![]()
Але тоді і числа
(8)
де
,
утворюють
ЗСЛ за модулем
.
Дійсно, всіх чисел в (8)
і
всі вони взаємно прості з числом
:
якщо
і
то
Крім того, числа
не конгруентні між собою за модулем
.
Якби
то за властивістю 8 (лекція 1) звідси
випливало б, що
а це суперечність. Отже, (8) являє собою
ЗСЛ за модулем
.
Теорему
доведено.
Властивості функції Ейлера
В
лекції 4
модуля 1 було
введене поняття числових
функцій , які визначені для всіх
натуральних значень аргументу; було
розглянуто деякі числові функції.
У теорії
чисел використовують ряд спеціальних
функцій, які дають важливу арифметичну
характеристику цілих чисел. Однією з
таких функцій є
(читається „ант’є від х”),
яка задана на множині всіх дійсних
чисел;
– це найбільше ціле число, менше за
.
За
допомогою функції
можна, наприклад, вказати степінь, з
яким у канонічний розклад числа n!
входить простий множник
.
Цей степінь дорівнюватиме такому
натуральному числу:

Наприклад.
Якщо n=7,
то просте число 2 в канонічний розклад
числа
входить в степені 4, бо:

Число
3 входить у степені
,
а числа 4, 5 і 6 у степені 1, бо
,

.
Отже, число 7! В канонічному вигляді
можна записати так:
.
Серед числових функцій особливу роль відіграють мультиплікативні функції.
Означення
9. Числова
функція
,
визначена на множині натуральних чисел,
називається мультиплікативною, якщо
для кожного
і для будь-яких взаємно простих натуральних
чисел
і
(9)
Мультиплікативні функції мають такі властивості:
1)
Якщо
-
мультиплікативна функція, то
![]()
2)
Якщо
-
мультиплікативна функція і числа
попарно взаємно прості, то
(10)
3) Добуток мультиплікативних функцій є мультиплікативна функція.
