- •1 Розробка методики розрахунку безтрансформаторного блока живлення
- •1.2 Схема випрямляча з помноження напруги
- •1.3 Схема з помноженням напруги в 3 рази
- •1.4 Схеми з багаторазовим помноженням напруги.
- •1.5 Розрахунок базових елементів за даними параметрами
- •1.6 Вибір числа каскадів множення і типу діоді
- •1.7 Розрахунок фільтра. Визначаємо ємності конденсаторів
- •2 Розрахунок та схемотехнічне моделювання базових схем за даними параметрами
- •2.1 Методика розрахунку підсилювача на біполярному транзисторі Завдання: Розрахувати схему підсилювального каскаду із загальним емітером за наступними початковими даними:
- •IКmax iКmax,
- •2.2 Методика розрахунку одновібратора
- •2.3 Приклад розрахунку автоколивального мультивібратора
- •2.4 Приклад розрахунку генератора напруги, що лінійно змінюється
- •2.4 Розрахунок симетричного тригера
1.7 Розрахунок фільтра. Визначаємо ємності конденсаторів
Номінальна напруга конденсаторів
Коефіцієнт пульсації напруги на вході фільтра
Для отримання заданого Кп.віх = 0,3% потрібно фільтр з коефіцієнтом згладжування q = Кп.вх / Кп.вих = 6 / 0, 3 = 20. Для нашого прикладу (q <25; I0 = 20 мА) вибираємо однозвенний RС-фільтр. RфCф = 3 * 103q = 3 * 103 * 20 = 60 * 103 Ом * мкФ. Вибираємо опір Rф з умови допустимого падіння напруги на фільтрі
При цьому маємо:
Вибираємо конденсатор з номінальною напругою Uc≥1.2Uно=1,2*340=408 В
2 Розрахунок та схемотехнічне моделювання базових схем за даними параметрами
2.1 Методика розрахунку підсилювача на біполярному транзисторі Завдання: Розрахувати схему підсилювального каскаду із загальним емітером за наступними початковими даними:
-
коефіцієнт підсилення по напрузі KU=55,
-
напруга на навантаженні Uн=15 В,
-
опір навантаження Rн=1500 Ом,
-
нижня fн=70 Гц і верхня fв=20002,5 Гц – граничні частоти.
1. Виходячи з умов отримання максимального коефіцієнта корисної дії підсилювального каскаду приймаємо величину опору в ланцюзі колектора RК рівною опору навантаження
RК = Rн=1,5*103.Ом
2. Знаходимо амплітудне значення колекторної напруги
=5,477В
3. Розраховуємо струм спокою колектора
4. Визначаємо величину мінімальної напруги джерела живлення
Eж min = (3,1..3,8) UК max.=17,527В
Вибираємо найближче значення Eж з ряду стандартних величин (4,5; 5,0; 9,0; 12,0; 15,0; 24,0; 27,0; 36,0; 48,0) так, щоб виконувалася умова
Eж Eж min.
Eж=24 В
5. Обчислюємо значення максимального струму колектора
= .
6. Знаходимо потужність на навантаженні
Вт
7. Проводимо оцінку потужності, що розсіюється на колекторі транзистора
Вт
8. Користуючись довідником, вибираємо тип біполярного транзистора. Як критерій вибору використовуємо наступні співвідношення:
PКmax
(1,1…1,2) Eж,
IКmax iКmax,
h21Э min КU,
1,3fВ,
де, PКmax – максимально допустима потужність, що розсіюється на колекторному переході транзистора; – максимально допустима постійна напруга колектор – емітер; IКmax – максимально допустимий постійний струм колектора; h21Э min – мінімальне значення статичного коефіцієнта передачі біполярного транзистора в режимі малого сигналу в схемі із загальним емітером; fгр – гранична частота коефіцієнта передачі струму в схемі із загальною базою. Користуючись довідником, вибирали тип біполярного транзистора: КТ361Г.
9. Розраховуємо опір резистора в ланцюзі емітера
RЭ =
Вибираємо найближче значення із номінального ряду резисторів Rэ=270 Ом
10. Визначаємо значення струму спокою бази транзистора
А
11. Розраховуємо опори резистивного дільника, для чого вибираємо струм дільника Iд, що протікає по опорах RБ1 і RБ2.
Iд = (5…7) IБп=6,69*10-4 А
Знаходимо напругу спокою бази
UБп = UЭп + UЭ=2,9 В
де, UЭ – падіння напруги на емітерному переході UЭ = 0,45…0,6 В UЭп – падіння напруги в ланцюзі емітера
UЭп = RЭ=2,4 В
Визначаємо величини опорів
RБ2 = Ом;
RБ1 = – RБ2=3,585*104Ом
Вибираємо найближче значення із номінального ряду резисторів R Б2=3,9 кОм, R Б1=33 кОм
12. Розраховуємо коефіцієнт підсилення каскаду
КU = h21Эmin
де, RKн – опір каскаду за змінним струмом
Ом.
Вибираємо найближче значення із номінального ряду резисторів RКн=820 Ом
Якщо обчислене значення коефіцієнта підсилення буде менше заданого, слід підібрати транзистор з більшим коефіцієнтом передачі за струмом h21Эmin. Можна також в невеликих межах збільшити величину опору RК.
13. Знаходимо значення ємностей розділових конденсаторів, мкФ
мкФ.
Вибираємо найближче значення із номінального ряду конденсаторів =8,2 мкФ
14. Обчислюємо значення ємності шунтуючого конденсатора в ланцюзі емітера, мкФ
мкФ
Вибираємо найближче значення із номінального ряду конденсаторів=39 мкФ
15. Визначаємо потужність, споживану каскадом від джерела живлення
=0,209 Вт
16. Обчислюємо коефіцієнт корисної дії каскаду
Рисунок 2.1- Моделювання підсилювача на біполярному транзисторі
З АЧХ на рис.2.1 видно, що пропускна здатність схеми підсилювача на біполярному транзисторі від 1 кГц до 100 кГц.