
- •50. Функція контролю на фірмі.
- •48. Функція планування на фірмі.
- •1. Інвестиційна стратегія як функція управління.
- •7. Методи оцінки інвестиційних рішень.
- •12. Зміст техніко-економічного обгрунтування інвестиційних проектів.
- •13. Місто техніко-економічного обгрунтування в інвестиційному проекті.
- •35. Індикативне планування інвестиційної діяльності.
- •36. Бізнес-планування інвестиційних проектів.
- •38. Способи реалізації інвестиційних проектів.
- •27. Фінансові ресурси та інструменти їх залучення до інвестування.
- •25. Леверідж: сутність, типи та розрахунок.
- •42. Моніторинг реалізації інвестиційних проектів.
- •16. Сутність та особливості реінжинірингового бізнес-проектування.
- •32. Макроекономічне регулювання відносин учасників проектів.
- •19. Особливості ціноутворення в будівництві.
- •14. Цілі, завдання та типи інвестиційного проектування.
- •23. Вартість та структура капіталу.
- •24. Норма доходу, її типи та розрахунок.
- •4. Сутність та особливості інвестиційних ризиків.
- •30. "Проектне фінансування".
- •22. Інвесторська кошторисна документація та її автоматизування.
- •40. Організація офертно-тендерних відносин.
- •29. Фінансування інвестиційних проектів.
- •33. Теоретичні моделі ринкового регулювання.
- •28. Фінансові ресурси на Україні.
- •34. Державне регулювання інвестиційної діяльності на Україні та в інших країнах.
- •41. Ресурсне забезпечення будівельного виробництва.
- •10. Оцінка вартості об*єктів нерухомості.
- •6. Інвестиційні ризики на Україні.
- •15. Основні положення щодо проектування підприємств, будівель та споруд.
27. Фінансові ресурси та інструменти їх залучення до інвестування.
Фінансові ресурси — це грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і спрямовуються на розвиток підприємницької діяльності, утримання об'єктів невиробничої сфери, на споживання і створення резервів.
Частина фінансових ресурсів, що йде на фінансування предметів та засобів праці, робочої сили та інших елементів виробництва, складає капітал підприємства у грошовій формі.
Капітал – сукупна вартість товарів, майна, інших активів, що використовуються для одержання прибутку.
Інвестований капітал — це кошти, які вкладаються в оборот і приносять прибуток інвестору, тобто лише ті кошти, які «роблять гроші» (на основі яких формується новостворена вартість).
Капітал може бути підприємницьким і позичковим. Підприємницький капітал — це вкладення шляхом прямих чи портфельних інвестицій у будь-який проект з метою отримання прибутку чи прав управління або того і того разом. Позичковий капітал — це грошові кошти, що передаються у борг на умовах повернення та платності. Позичковий капітал надає підприємцю кредитор у тимчасове користування з метою одержання позичкового процента.
Початковий підприємницький капітал формує статутний капітал (фонд) — основні та оборотні кошти. Статутний капітал — це сума внесків (паїв) засновників підприємства (компанії) не тільки у формі грошових активів, але й інших матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів, прав користування природними ресурсами, майном тощо.
Головними джерелами інвестиційних ресурсів є: чистий прибуток, мобілізація внутрішніх ресурсів, амортизаційні відрахування, пайові внески, страхові внески до Пенсійного фонду, кошти від розміщення власних цінних паперів і реалізації цінних паперів інших емітентів, кредиторська заборгованість, кредити і позички, спонсорство, державні субсидії.
Прибуток — це фінансовий ресурс, який використовується як на споживання, так і на нагромадження.
Чистий прибуток — це частина прибутку, яка залишається у підприємства після сплати податків і можливих штрафів (фінансових санкцій). Підприємець самостійно визначає напрями використання чистого прибутку, якщо інше не передбачено статутом.
Амортизація — найважливіше джерело фінансових ресурсів. Амортизаційні відрахування формуються в результаті перенесення вартості основних фондів на вартість продукту й у сукупності становлять амортизаційний фонд.
Кредиторська заборгованість — це стійке джерело фінансових ресурсів, яке постійно знаходиться у розпорядженні підприємства. Воно прирівнюється до власних коштів. Це, передусім, заборгованість постачальникам за відвантажені товари, термін оплати яких ще не наступив. До кредиторської заборгованості належать також перехідна заборгованість бюджету, заборгованість за відрахуваннями у позабюджетні фонди.
Для отримання необхідних фінансових ресурсів підприємство може збільшити капітал шляхом емісії акцій або використати позичкові кошти, випустивши для цього облігації або інші боргові зобов'язання.