28. Фінансові ресурси на Україні.

Структурна перебудова народного господарства України передбачає першочерговий розвиток фінансово-кредитної системи, спрямований на забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів окремих підприємств. Актуальність вивчення завдання фінансування підприємства викликана ще й відсутністю централізованого ресурсного забезпечення.

Для розв’язання проблем формування й використання фінансових ресурсів потрібна виважена, довгострокова стратегія держави щодо розвитку підприємства та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралась на інтереси основних суб’єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв’язанні основних соціально-економічних проблем у країні. Економічно обґрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшення доходності підприємств.

Отже, функціонування ринкової економічної системи в Україні можливе за умови зростання ефективності використання фінансових ресурсів. У сучасних умовах фінанси підприємств є складовою фінансової системи держави. Використовувані ресурси, формуючи ресурсний потенціал окремого підприємства, є часткою ресурсного потенціалу народного господарства в цілому чи окремих його галузей. Отже, ресурсне забезпечення окремих підприємств залежить від ресурсного насичення країни в цілому

В умовах адміністративної економіки елементами фінансової системи вважають децентралізовані фінанси (фінанси окремих підприємств чи їх об’єднань) та централізовані фінанси (ресурси держави). У ринкових умовах до фінансової системи доцільно включати ресурси недержавної кредитно-банківської системи і фінансових ринків. Відповідно до вказаних елементів можна визначають основні напрямки фінансової реформи в Україні: економічне обґрунтування структури державного бюджету; розвиток банківської системи, небанківських фінансових посередників та фінансових ринків; державне регулювання фінансових розрахунків окремих підприємств і кризи платежів.

Витратна форма фінансових ресурсів на противагу дохідної, яка формується виключно за допомогою податків, різнорідніша. Серед її компонентів, з огляду на функціональну класифікацію бюджетних витрат, можна виділити: видатки на придбання товарів та послуг; соціальні трансфертні платежі домогосподарствам; державні інвестиції; державні кредити, субсидії та поточні трансферти підприємствам; заробітна плата працівників і службовців державного сектора економіки тощо.

34. Державне регулювання інвестиційної діяльності на Україні та в інших країнах.

Держане регулювання інвестиційної діяльності – є важливим завданням в аспекті реформування національної економіки.

Формами державного регулювання інвестиційної діяльності є: визначення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування, податкове регулювання інвестиційної діяльності, регулювання інвестиційної діяльності через надання фінансової допомоги інвесторам, проведення відповідної кредитної та амортизаційної політики, регулювання участі інвесторів у приватизації, регулювання форм і умов фінансового інвестування, експертиза інвестиційних проектів у процесі державних інвестиційних програм, забезпечення захисту інвестицій, регламентування умов вивозу капіталу для здійснення інвестицій за кордоном.

Регулюванням інвестиційної діяльності можна назвати процес взаємодії функцій, об’єктів, управлінських рішень, а також методів регулювання, який спрямований на поліпшення результатів інвестування та на інвестиційний процес.

о законодавчих актів, за допомогою яких здійснюється регулювання інвестиційної діяльності слід віднести такі Закони України, як “Про інвестиційну діяльність” , “Про режим іноземного інвестування” тощо. Крім того, діють низка указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, які формують політику державного регулювання інвестиційної діяльності в нашій країні.

Взагалі державне регулювання у сфері інвестування здійснюється з урахуванням низки економічних чинників, які вміщують елементи формування джерел інвестицій, формування умов здійснення інвестування та стимулювання залучення інвестиційних ресурсів в економіку країни.

На даний час економічна ситуація в Україні характеризується окремими позитивними тенденціями в динаміці основних соціально-економічних показників, у тому числі й щодо залучення прямих іноземних інвестицій.

Стійка тенденція до збільшення інвестицій засвідчує інтерес до України іноземних інвесторів, тому найважливішим завданням держави на даному етапі є забезпечення сприятливих умов залучення і впровадженням в економіку країни інвестиційних ресурсів через удосконалення правової бази, створення ефективних механізмів стимулювання інвесторів та усунення адміністративних перешкод у їхній діяльності завдяки поліпшенню інвестиційного клімату.

Необхідно відмітити, що умови і результати інвестиційної діяльності, інвестиційний процес регулюються безперервно. Перевага об’єкта регулювання інвестиційної діяльності залежить від рівня економічного розвитку країни, від характеру економічних проблем, від важливості їх розв’язку. У міру їх розв’язання, а також під впливом зміни кон’юнктури пріоритетність об’єктів регулювання теж змінюється.

Перехід України до нової форми економічних відносин, що ґрунтується на ринкових методах, зумовлює необхідність вирішення нових завдань, пов’язаних з економічним розвитком регіонів та економіки країни. Пряма підтримка державного рівня та інтенсивності інвестиційних процесів в економіці є, на наш погляд, вирішальною умовою структурної перебудови. Саме вона приносить конкретні результати у вигляді досягнення й підтримки стабільних темпів економічного зростання країни.