14. Цілі, завдання та типи інвестиційного проектування.

Найголовнішою складовою управління проектом є інвестиційне проектування.

Інвестиційне проектування - це розробка комплексу технічної документації, яка містить техніко-економічне обґрунтування (креслення, пояснювальні записки, бізнес-план та інші необхідні документи) проектів. Це надзвичайно важливий і відповідальний етап в інвестиційному процесі, бо розробка проекту, або проектування є одним з найважливіших ланцюжків з ланки здійснення капітального будівництва, що пов'язує науку з виробництвом. Від якості технологічного обґрунтування та рівня проектних рішень залежить ефективність інвестицій, кошторисна вартість будівництва об'єкта інвестування та строки його здійснення.

Весь процес проектування можна розподілити на три етапи:

1) передпроектні роботи, до яких входять збір і підготовка вихідних даних та проведення наукових досліджень, необхідних для розробки проектів;

2) вишукування, переважно, пов'язані з передплановими роботами, вибором та відведенням території піл будівництво;

3) проектування об'єктів.

Проекти прийнято розділяти на тактичні і стратегічні. До останніх належать проекти, що передбачають зміну форми власності (створення орендного підприємства, акціонерного товариства, приватного підприємства, спільного підприємства і т.д.) або кардинальну зміну характеру виробництва (випуск нової продукції, перехід до цілком автоматизованого виробництва і т.п.). Тактичні проекти звичайно пов'язані зі зміною обсягів продукції, що випускається, підвищенням якості продукції, модернізацією устаткування.

Типи класифікації інвестиційних проектів:

1-й тип класифікації інвестиційних проектів - розбивка проектів на великі, середні і дрібні. Великі проекти носять стратегічний характер, являють собою принципово нові об'єкти і мають вартість більш 2-х млн. доларів. Джерелом інвестиції для реалізації дрібних і середніх проектів виступають амортизаційні відрахування від основного капіталу фірми (корпорації). Великі ж проекти, складаючи 20% загального числа проектів "забирають" до 80% усіх фінансових ресурсів фірми. Такі проекти затверджуються на рівні керівництва фірми і реалізуються протягом 3-4х років, а середні й дрібні проекти затверджуються на рівні підрозділів фірми.

До другого типу відносяться проекти з затвердженими фондами (затвердженим фінансуванням), що знаходяться на тій чи іншій стадії будівництва, але не закінчені. Проекти з незатвердженим фінансуванням підрозділяють на:

а) залежні від самої корпорації (рішення про інвестування приймається керівництвом корпорації);

б) залежні від споживача (фінансування відкривається лише в тому випадку, коли корпорація на торгах виграє контракт на постачання продукції).

Третій тип класифікації інвестиційних проектів сполучає розбивку капітальних вкладень на класи з принципом диференціювання норми прибутку усередині кожного класу.

23. Вартість та структура капіталу.

Капітал – це вартість, авансована у виробництво з метою одержання додаткової вартості, це вартість, що завдячуючи експлуатації, створює і приносить додаткову вартість.

Форм капіталу багато, тому, що він постійно змінює свою форму. Капітал виступає то у формі певної суми грошей, то у формі засобів виробництва, то у формі засобів існування найманих робітників, то у формі готової продукції на складі, то, врешті у формі товарів, готових на продаж у яку б форму капітал не прибирався, він завжди є засобом експлуатації, засобом виробництва його власником додаткової вартості.

Серед основних харектеристик, які формують економічну сутність капіталу, слід виділити такі: об’єкт економічного управління; об’єкт власності та розпорядження; об’єкт купівлі-продажу; джерело доходу; фактор виробництва; накопичена цінність; носій фактора ліквідності та ризику; інвестиційний ресурс.

Капітал підприємства формуєтьсяв в процесі як створення підприємства так і його функціонування, тобто (в процесі здійснення фінансово-господарській діяльності).

Серед теоретичних основ управління формуванням капіталу однією з базових є теорія його структури. Поняття “структура капіталу” носить дискусійний характер і тому потребує чіткого визначення. Всі зарубіжні та вітчизняні економісти характеризують це поняття як відношення власного та позичкового капіталу підприємства. Разом з тим, деякі економісти при розгляді як власного, так і позичкового капіталу підприємства, вкладають в нього різний зміст. На сучасному етапі значна кількість економістів дотримуються думки, що в понятті ”структура капіталу” необхідно розглядати всі види як власного, так і позичкового капіталу підприємства.

Власний капітал – це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його забов’язань. Головна мета функціонування капіталу – це його рух. Протягом поточної діяльності підприємства форма його капіталу постійно змінюється.

Позичковий капітал — грошовий капітал який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процентів від позики.

Структура капіталу відіграє провідну роль у формуванні ринкової вартості підприємства. Цей зв’язок опосередковується показником середньозваженої вартості капіталу. Тому концепцію структури капіталу доцільно досліджувати разом з концепцією вартості капіталу та концепцією ринкової вартості підприємства

Однією із важливих передумов ефективного управління капіталом підприємства є оцінка його вартості. Вартість капіталу – це ціна, яку підприємство платить за його залучення з різних джерел. Концепція такої оцінки виходить із того, що капітал має відповідну вартість, яка формує рівень операційних та інвестиційних витрат підприємства. Ця концепція є однією з базових у системі управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому вона не зводиться тільки до визначення ціни капіталу, який залучається, а визначається цілий ряд напрямів господарської діяльності підприємства в цілому.

Основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства. 1. Вартість капіталу підприємства є мірою прибутковості операційної діяльності.

2. Показник вартості капіталу використовується як критерій у процесі здійснення реального інвестування.

3. Вартість капіталу підприємства є базовим показником формування ефективності фінансового інвестування.

4. Показник вартості капіталу підприємства виступає критерієм прийняття управлінських рішень щодо використання оренди (лізінгу) чи придбання у власність виробничих основних засобів. Якщо вартість використання (обслуговування) фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства, застосування цього напряму щодо формування виробничих основних засобів є для підприємства невигідним.

5. Показник вартості капіталу в розрізі окремих його елементів використовується у процесі управління структурою цього капіталу на основі механізму фінансового левериджу.