68

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

“ Написання дипломної (магістерської)

роботи з психології ”

для студентів спеціальності «Психологія»

всіх форм навчання

2000

Укладач: Походенко С.В., кандидат психологічних наук, зав. кафедрой психології ЗНТУ

Рецензент: Шевченко Н.Ф.,доктор психологічних наук, зав. кафедрой педагогіки та психології ЗНУ

Відповідальний за випуск:

Затверджено

на засіданні кафедри психології

Протокол № 7 від 06.03.2008 р.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА……………………………………………………..с.4

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ

ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ………………….с.7

Розділ II. ПЛАНУВАНННЯ ТА РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ

ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ…………………с.12

2.1. Загальна схема дослідження………………………………..с.12

2.2. Вивчення стану проблеми, літературний огляд…………..с.13

2.3. Проблема, об’єкт та предмет дослідження………………...с.16

2.4. Цілі і завдання дослідження………………………………...с.17

2.5. Планування дослідження…………………………………...с.18

2.4. Визначення вибірки емпіричного дослідження…………..с.21

Розділ III. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ…………….с.24

3.1.Написання вступу...................................................................с.25

3.2.Перший розділ........……………….........................................с.30

3.3.Другий розділ..........................................................................с.32

3.4.Третій розділ............................................................................с.34

3.5.Висновки..................................................................................с.35

3.6.Бібліографія.............................................................................с.35

3.7.Додатки....................................................................................с.36

Розділ IY. СТРАТЕГІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………...............с.37

4.1.Пояснювальна стратегія.........................................................с.37

4.2.Стратегія повторного дослідження.......................................с.38

4.3.Стратегія зіставлення..............................................................с.39

4.4.Формуюча стратегія. ..............................................................с.45

4.5.Біографічна стратегія..............................................................с.56

Розділ Y. ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ РОБІТ……………………с.57

ДОДАТКИ……………………………………………………….с.63

Додаток А. Зразок титульного аркушу………………………...с.63

Додаток В. Зразок оформлення реферату……………………..с.64

Додаток D. Зразок рецензії……………………………………...с.65

Список використаних джерел…………………………………..с.66

ПЕРЕДМОВА

Дипломна (магістерська) робота — це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Дипломна робота, яка під керівництвом викладача виконується студентами самостійно, має показати вміння студентів організовувати і планувати роботу, рівень оволодіння основами теоретичних знань і методами експериментального дослідження.

Дипломна (магістерська) робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. Дипломна робота иоже бути поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань. Основне завдання дипломної (магістерської) роботи - виявити вміння студентів застосовувати теоретичні знання на практиці, вміння ставити пізнавальні задачі і їх вирішувати. Виконуючи дипломні (магістерські) роботи, студенти вчаться правил проведення наукового дослідження та правил оформлення його результатів.

До дипломних (магістерських) робіт висуваються такі основні вимоги:

• актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;

• вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

• чітка характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором досліджень;

• узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли і захистили виробничу практику (стаціонар), подали в установлений термін дипломну роботу і позитивні відгуки на неї.

Дипломна робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження. Студенту надається право вибирати тему дипломної роботи з числа визначених випускними кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

Магістерська дисертація – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Керівництво дипломними та магістерськими роботами здійснюється, як правило, кваліфікованими викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами.

Тематика дипломних та магістерських робіт щорічно коригується з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Отже дипломна робота - це, перш за все, робота і до того ж складна. Ці рекомендації допоможуть вам справитися з нею з честю, ї хоча вам прийдеться витратити деякий час на ознайомлення з цією брошурою, він з надлишком буде компенсований тим інтелектуальним задоволенням, яке ви обов'язково відчуєте під час методично-вивіреного і перевіреного досвідом багатьох людей процесу наукового дослідження. Ви зможете уникнути численних помилок, яких допускає людина, котра не озброєна елементарними знаннями з методики наукової роботи. Вам не загрожуватиме і гнітюче відчуття власної неповноцінності, яке з'являється, коли після тривалих зусиль (або й нетривалих) ви усвідомлюєте, що ваша праця нікуди не годиться. І навпаки, добре виконана дипломна (магістерська) робота, як і будь-яка робота, дає людині відчуття власної гідності, яке є не лише мотивом особистісного росту, а й забезпечує загальний психологічний комфорт. Тому не буде перебільшенням сказати, що написати добру роботу набагато легше, ніж погану.

Дані методичні рекомендації розраховані на студентів-психологів, але можуть бути використані і студентами інших факультетів, які виконують дипломні або магістерські роботи.

Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

Дипломна робота повинна бути виконана й оформлена з додержанням вимог, які висуваються до наукових робіт. Обсяг кваліфікаційної роботи бакалавра має становити 60-80 сторінок, дипломної роботи - 80-100 сторінок, магістерської роботи 100-120 сторінок, список використаної літератури містити що найменше 40-50 джерел.

Текст дипломної роботи набирається на комп'ютері на одному звороті сторінки аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм). Абзацний відступ - 5 знаків (1,25), міжрядковий інтервал - 1,5 (до 30 рядків на сторінці). Шрифт Times New Roman, 14 кегель. Сторінку обмежуються полями: ліве -30 мм, верхнє та нижнє - 20 мм, праве -10 мм. Відстань між заголовками, текстом, формулами, таблицями та рисунками однакова по всій роботі (Enter).

Робота починається з Титульного аркуша (див Додаток А), який виконується за формою. Він є першою сторінкою дипломної роботи, яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерується, далі номер проставляють у правому верхньому куті сторінки, починаючи зі вступу і до кінця роботи. За титульним аркушем розташовують послідовно Завдання (див додаток Б), Реферат (див. Додаток В), Зміст (див Додаток Г), Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, Вступ, Розділи в порядку подання, Висновки, Перелік посилань, Додатки. Всі структурні елементи починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів - після закінчення попереднього. Заголовки структурних частин дипломної роботи: друкуються великими літерами по центру тексту. (Наприклад: ЗМІСТ, ВСТУП).

Нумерувати сторінки, розділи, підрозділи, пункти, підпункти, рисунки, таблиці, формули потрібно арабськими цифрами без позначки "№".

Ілюстрації (креслення, схеми, графіки, діаграми, карти) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються, або на наступній сторінці і нумерувати послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених в додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, наприклад: Рисунок 3.2 (другий рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу. Розміщувати підпис таблиці слід зверху над таблицею з абзацу.

У разі якщо частина таблиці переходить на іншу сторінку, слово "Таблиця" і номер вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження табл." з зазначенням її номера, наприклад: "Продовження табл. 2.1".

Формули в дипломній роботі розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Формули (якщо їх більше ніж одна) нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Номер формули вказують на рівні формули у круглих дужках у крайньому правому положенні рядка, наприклад: (2.3), тобто третя формула другого розділу.

При написанні дипломної роботи обов'язкове посилання на запозичену з наукових, літературних та статистичних джерел інформацію, що дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей та точність цитування. Такі посилання на джерела позначаються відповідним порядковим номером зі списку використаних джерел у квадратних дужках (наприклад: "...у працях [1; 3; 7;]" або "...автор у праці [9] ...")

Перелік посилань складається в порядку згадування джерел у тексті. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту.

Додатки є структурною частиною дипломної роботи, їх розміщують у порядку появи посилань на них у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Угорі по центру сторінки друкуються з великої літери Додаток А, далі розміщують по центру назву додатка. Додатки слід позначати великими літерами української абетки.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: Рисунок Д 1.2 (другий рисунок першого розділу додатка Д).

Приклад оформлення монографії, підручника тощо:

1. Основи психології Підручник /За загал. ред. О.В. Киричука, В.А.Роменця - К.: Либідь, 1995.-632с.

Приклад оформлення статті з журналу:

1. Моляко В.А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности //Вопр. Психол., 1994. №5 - С.86-95.

Приклад оформлення формули:

Стандартне квадратичне відхилення розраховують за формулою (1.1):

(1.1)

2. де Д_Р – реальний рівень розумового розвитку;

3. Д₀ - очікуваний рівень розвитку;

4. P_t – ймовірність досягнення.

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 1.2. Залежність розвитку синдрому вигоряння від інструментальних цінностей (результати кореляційного аналізу)

		Акуратність	Гарні манери	Високі запити	Життєрадісність	Дисциплінованість	Незалежність	Неприйнятність недоліків	Освідченість	Відповідальність	Раціоналізм	Самоконтроль	Відвага у захиссті поглядів	Тверда воля	Терпимість	Широта поглядів	Чесність	Ефективність у справах	Чуйність
Напруження	Вч. поч класів	0,0	-0,1	0,3	-0,1	-0,2	0,1	-0,2	0,2	-0,5	0,5	-0,1	0,3	-0,2	-0,7	0,1	-0,4	0,7	0,4
	Вч. Ст. класів	0,1	-0,2	0,3	-0,5	0,2	-0,2	0,4	-0,1	-0,1	0,4	0,1	-0,1	0,0	-0,2	0,3	-0,3	0,2	0,0
	Контр. група	0,1	-0,8	0,6	-0,1	-0,2	0,3	-0,4	0,4	0,0	0,1	-0,6	0,4	-0,2	0,6	0,1	-0,7	0,2	0,4
Резистенція	Вч. поч класів	0,0	-0,2	0,5	-0,2	0,2	-0,7	0,0	0,2	-0,3	0,3	-0,2	0,4	-0,5	0,1	0,4	0,0	-0,3	0,0
	Вч. ст. класів	0,3	0,0	-0,1	0,3	0,0	-0,4	-0,3	-0,5	0,2	0,2	0,2	0,0	-0,1	0,4	-0,1	0,1	0,0	0,0
	Контр. група	0,4	0,3	-0,6	0,5	-0,6	0,3	-0,2	0,3	-0,1	-0,3	-0,4	-0,5	0,2	0,5	-0,2	0,1	0,3	0,5
Виснаження	Вч. поч класів	0,0	-0,1	0,3	-0,1	-0,2	0,1	-0,2	0,2	-0,5	0,5	-0,1	0,3	-0,2	-0,7	0,1	-0,4	0,7	0,4
	Вч. ст. класів	0,1	-0,2	0,3	-0,5	0,2	-0,2	0,4	-0,1	-0,1	0,4	0,1	-0,1	0,0	-0,2	0,3	-0,3	0,2	0,0
	Контр. група	0,1	-0,8	0,6	-0,1	-0,2	0,3	-0,4	0,4	0,0	0,1	-0,6	0,4	-0,2	0,6	0,1	-0,7	0,2	0,4

Приклад оформлення ілюстрації:

ПР – психічна регуляція

НПС – нервово – психічна стійкість

КП – комунікативний потенціал

Рисунок 1.1. Кореляційні зв'язки між показниками вигорання, адаптаційними здібностями і стратегіями поведінки.

Розділ II.

ПЛАНУВАНННЯ ТА РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ

ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

2.1. Загальна схема та етапи психологічного дослідження

Серед основних видів психологічного дослідження можна визначити теоретичне, емпіричне та прикладне. Прикладні дослідження спрямовані на вирішення певної проблеми організації, установи юридичної або фізичної особи і, як правило, проводяться на замовлення. Розділяти дослідження на теоретичні та емпіричні можна лише умовно. Якщо в дослідженні виділити процедурну сторону, то визначити його як емпіричне, або теоретичне легше по критерію наявності або відсутності такої складової як добір емпіричних даних в процесі взаємодії з об’єктом дослідження. Якщо така взаємодія в ході науково-дослідницької діяльності здійснювалось, то можна говорити про емпіричний характер роботи.

Напрямки дослідження – теоретичне, емпіричне, прикладне – не є взаємовиключними. Більш того, їх поєднання дозволяє дійти більш надійних висновків, що сприяє їх визнанню в більш широких колах вчених та практиків.

Основні етапи психологічного дослідження.

Найчастіше психологічне дослідження включає наступні кроки:

1. Вивчення стану проблеми. Постановка проблеми, вибір об’єкту та предмету дослідження. Огляд публікацій з обраної теми.

2. Розробка та уточнення вихідної дослідницької концепції. Побудова в узагальненому вигляді моделі явища, що нас цікавить. Висування гіпотез.

3. Планування дослідження. Визначення мети та завдань. Добір методів та методик.

4. Добір емпіричної інформації. В теоретичному дослідженні пошук та відбір фактів, їх систематизація, описування під новим кутом зору.

5. Обробка даних.

6. Оцінка результатів перевірки гіпотез, інтерпретація результатів в рамках вихідної дослідницької концепції.

7. Співвідношення результатів з існуючими концепціями та теоріями. Уточнення моделі досліджуваного явища. Формулювання загальних висновків. Оцінка перспектив подальшої розробки проблеми.

Послідовне проходження по перерахованим етапам досить умовне в реальному дослідженні, оскільки часто виникає необхідність корегувати рішення, що були прийняті на попередніх етапах з урахуванням можливостей та обмежень наступних етапів.

2.2. Вивчення стану проблеми, літературний огляд

При вивченні стану проблеми доцільна наступна послідовність роботи.

1) Ознайомитись з визначеннями основних понять, що стосуються розглянутої теми, використовуючи словники й енциклопедії. У них часто можна знайти посилання на найбільш відомі роботи в даній галузі та на вчених, які мають вагомий внесок у науковій розробці досліджуваного явища.

2) Скласти бібліографію по темі, що цікавить вас, за допомогою доступного для вас систематичного каталогу. У систематичному каталозі бібліографічні посилання згруповані по темах. Чим більша бібліотека, тим ефективніше буде ваша робота з каталогом.

3) Здійснити попереднє знайомство із предметом дослідження, ознайомившись із каталогами фахових періодичних видань. Роботу з журналами краще почати з останніх випусків. Більшість видань в останньому номері за рік публікують повний перелік статей за рік.

4) Ознайомитись з довідковими й бібліографічними виданнями по психології, суспільним наукам.

Після правильної бібліографічної підготовки, ви будете мати уявлення про кількість публікацій по темі, що цікавить вас, про часові рамки публікацій, про інтерес учених до даної проблеми, зможете виділити найбільш плідних авторів. Краще починати читання з найбільш відомих та найбільш цитованих авторів і тих, хто вніс найбільший вклад у початковий період вивчення проблеми - так легше буде розуміти зміст багатьох інших робіт.

Доцільно спочатку переглянути відібрані книги, а не читати першу від кірки до кірки. Якщо ви читаєте бібліотечну книгу, що заслуговує уваги, краще її конспектувати при читанні. У конспекті роботи, що описує експериментальне дослідження, треба відзначити такі його характеристики: перелік використаних методик, опис оригінальних (авторських) методик, опис процедури експерименту, обсяг вибірки випробуваних, соціально-демографічні й інші значимі параметри вибірки (завжди важливі дані про вік, стать, рівень освіти, професію, приналежність до певної соціальної групи, здоров'я, наявність психічних або соматичних розладів).Будь який конспект треба починати із запису повних вихідних даних друкованої праці. Навіть якщо прочитана робота не зробила на вас сприятливого враження, досить імовірно, що може придатися її бібліографічний опис і ваш короткий коментар до неї.

Зібрані матеріали можуть бути скомпоновані по хронологічному принципу, тобто ваш виклад буде описувати етапи дослідження проблеми вітчизняними й закордонними вченими. Однак логічна структура переважніша хоча б з тієї причини, що спроби відшукати внутрішню логіку викладу матеріалу можуть багато дати самому дослідникові для поглиблення розуміння природи досліджуваного явища. Структура може бути наступною.

1) Феноменологічний опис, тобто опис проявів. Сфера проявів, частота проявів, часові, просторові, інтенсивнісні, модальнісні (якщо вони є в досліджуваних явищах) характеристики.

2) Місце даного явища серед інших психічних явищ, тобто: його взаємозв'язки та взаємовпливи. Фактори, що його зумовлюють. Явища, на які воно впливає.

3) Розгляд з опорою на схему, що відповідає обраному вами підходу: системному, цілісному, комплексному, ситуаційному тощо. Цей вибір повинен бути зроблений у ході попереднього методологічного аналізу. При будь-якому підході необхідно приділити увагу компонентному складу досліджуваного явища, його структурі. Структура явища - це стійкі зв'язки між його компонентами, елементами. У психології під структурою, найчастіше, розуміється функціональна структура, тобто стійкі взаємозв'язки між окремими функціями. Часто окремі функції поєднують у функціональні блоки й розглядають взаємозв'язки між блоками.

4) Сутність, природа явища. Наявні визначення даного явища. Характеристика ступеня розмаїтості в його розумінні різними авторами.

5) Закономірності, яким підкоряється явище.

6) Прикладне, практичне використання психічного явища (властивості, функції) або врахування його характеристик.

Зрозуміло, побудова літературного огляду залежить від специфіки розглянутого психічного явища, його вивченості й багатьох інших факторів. Тому запропоновану схему не завжди можна й потрібно витримувати. У літературному огляді обов'язково повинні бути названі прізвища авторів, ідеї або експериментальні результати яких ви переказуєте або узагальнюєте. Посилатися треба на конкретні публікації авторів. Якщо вам не вдалося знайти публікації автора, ідеї якого вас зацікавили треба вказувати автора (і його публікацію), завдяки якому вам стала доступна потрібна інформація. Якщо ви використали цитату не з першоджерела, а наявну в роботі іншого автора, то наприкінці цитати в дужках треба вказати джерело, з яким працювали

Приклад: (цит. по Іванову І.І., 1996).