4 Акти органів прокуратури

Визначені Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" повноваження прокуратури, які містять вимоги прокурора, реалізуються у формі таких актів, як:

- протест;

- припис;

- повістка;

- подання;

- заява до суду тощо.

Основними вимогами до цих актів є:

- своєчасність, точність і достовірність фактів, що вказуються в них;

- юридична обґрунтованість та вичерпне вмотивування, правильність вибору адресата.

Крім того, у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'яз­ково зазначається, ким і яке положення закону порушено, у чому полягає порушення та що і в який термін посадова особа або орган мають вжити для його усунення.

За своїми юридичними властивостями акти органів прокуратури поділяються на загальнонаглядові акти і процесуальні акти.

До загальнонаглядових актів органів прокуратури відносять протести, приписи, подання і постанови. Ці акти приймаються й реалізуються у процесі здійснення прокурорами функцій нагляду за додержанням і застосуванням законів державними органами, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також посадовими особами і громадянами; реалізації функції нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Зазначені акти мають на меті запобігання порушенню законів, а у разі здійснення такого порушення — усу­нення як самого порушення закону, так і його негативних наслідків.

Протест прокурора вноситься на акти, що суперечать закону, до органу, який його видав, або до вищестоящого орга­ну. У такому самому порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом чи посадовою особою у десятиденний термін після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей самий термін повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача заяви зупиняє дію правового акта.

Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути справу протягом десяти днів, або до суду.

Подання прокурора з вимогами усунення порушень закону, причини цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше ніж у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

До процесуальних актів органів прокуратури належать постанови, протоколи, касаційні та окремі подання, вказівки і доручення слідчому та органам дізнання тощо. Ці акти приймаються й реалізуються прокурорами у процесі здійснення ними функцій нагляду за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями із застосуванням оперативно-розшукової діяльності, функції розслідування кримінальних справ та при розгляді цивільних і господарських спорів, а також адміністративних справ.

Одним із найважливіших процесуальних актів органів прокуратури є постанова прокурора. У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, вносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

Прокурор має право в необхідних випадках давати доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової служби, митної служби щодо проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок із метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

Прокурор також дає згоду або подає до суду подання про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, про виїмку документів, що становлять державну та/або банківську таємницю, про накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку; про огляд і виїмку кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, та в інших випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.При цьому рішення прокурора, які обмежують права громадян, можуть бути оскаржені в суді.Для кожного виду актів органів прокуратури існують спеціальні умови його застосування, тобто правовий режим акта прокуратури.

Нормативні акти

1 Конституція України, прийнята на П’ятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.

2 Закон України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53

Література

1. Конституційне право України: Підручник / За ред. В. Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – С. 596 - 608.

2. Конституційне право України: Підручник. За ред. / Ю. М. Тодики,

В. С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 461- 466.

3.Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – С. 244 – 258.

4.Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – С. 144 – 146.

5.Основи конституційного права України / За ред. В.В. Копєйчикова – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 163 - 175.

Тестові завдання до теми: Прокуратура в системі державного механізму України

Правильні відповіді визначте „+”, а неправильні „-”.

1 Загальний нагляд за додержанням законів в Україні здійснює:

а) Служба Безпеки;

б) Міністерство юстиції;

в) прокуратура;

г) міліція.

д) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

2 Строк повноважень Генерального Прокурора України:

а) 3 роки;

б) 5 років;

в) 7 років

г) 9 років;

д) 10 років

3 Генеральний прокурор звільняється з посади у разі:

а) закінчення строку, на який його призначено;

б) порушення ним присяги;

в) неможливості викону­вати свої повноваження за станом здоров'я;

г) оголошення його по­мерлим;

д) припинення його грома­дянства.

4 Систему органів проку­ратури становлять:

а) Генеральна прокурату­ра України;

б) прокуратури АРК, об­ластей, міст Києва і Севасто­поля;

в) міжміські прокуратури;

г) міжрайонні прокуратури;

д) військові трибунали.

5 У випадку, якщо орган чи посадова особа прийняли акт, що суперечить закону, прокурор:

а) приносить протест;

б) вносить припис;

в) вносить подання;

г) виносить постанову;

д) подає заяву до суду

6 У протесті прокурор може ставити питання про:

а) зупинення дії акта;

б) приведення дії акта у відповідність із законом;

в) скасування акта;

г) перереєстрацію акта;

д) поновлення порушеного права.

7 Протест прокурора підлягає обов'язковому роз­гляду :

а) протягом тижня;

б) в 10-денний термін;

в) в 15-денний термін;

г) в 20-денний термін;

д) не пізніше одного місяця з моменту його одержання.

8 Нагляд за додержан­ням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, має своїм завданням сприяти:

а) розкриттю адміністра­тивних проступків;

б) виконанню вимог за­конів про економію кримі­нальної репресії;

в) запобіганню незакон­ному притягненню особи до юридичної відповідальності;

г) охороні прав і законних інтересів громадян, які пере­бувають під слідством.

д) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин.

9 Формами представниц­тва прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді є:

а) звернення до суду з по­зовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи;

б) внесення подання;

в) внесення протесту;

г) участь у розгляді суда­ми справ;

д) внесення апеляційного, касаційного подання на су­дові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

10 Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор:

а) бере участь у вивченні доказів;

б) бере участь у прове­денні слідчих експериментів;

в) викладає суду свої, міркування щодо застосуван­ня кримінального закону;

г) викладає суду свої міркування щодо міри покарання підсудному