2 Конституційні принципи правосуддя та судочинства

Судова влада в Україні реалізується шляхом здійснення правосуддя на підставі принципів правосуддя і судочинства. Питанню здійснення правосуддя в Україні присвячений VIII розділ Конституції України та Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р.

Правосуддя є видом державної діяльності, пов'язаної з розглядом й вирішенням судом кримінальних справ, цивільних, господарських спорів та ін., що належать до його компетенції.

Принципи правосуддя - це закріплені в Конституції України і законах основоположні правові ідеї, які визначають організацію і діяльність судової влади. До них належать принципи:

а) здійснення правосуддя лише судом;

б) відкритий розгляд справ у всіх судах (винятки визначаються законом);

в) заочний розгляд кримінальних справ не допускається (винятки визначаються законом) та інші.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Народні засідателі під час здійснення правосуддя користуються усіма правами судді.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судоустрій України", і дали згоду бути народними засідателями.

Законом визначені такі вимоги до народних засідателів: Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 25-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають внесенню до списків народних засідателів громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;

3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі. Народні засідателі у здійсненні правосуддя спеціалізованими судами участі не беруть.

Інститут присяжних не був характерним для радянського судочинства. Він виникає в Україні, де участь присяжних у здійсненні правосуддя передбачена Конституцією України (ч. 4 ст. 124, ч. 1 ст. 127). Участь присяжних у здійсненні правосуддя регулюється Законом України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. (ст. 68—72).

Суд присяжних – суд, який розглядає і вирішує кримінальні справи за участі присяжних засідателів.

Присяжний - представник населення, який у встановленому законом порядку бере участь у здійсненні правосуддя шляхом розгляду кримінальних справ. Присяжним в Україні може бути громадянин, який досяг 30-річного віку. Одна і та сама особа не може бути одночасно внесена до списку народних засідателів і списку присяжних. Суд присяжних утворюється для розгляду по першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії повинні входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на території відповідної області тощо.

Не можуть бути присяжними особи:

- визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

- які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;

- щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;

- депутати усіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси.

Завдання присяжних - з максимальною повнотою сприйняти всі розглянуті у суді докази, обдумати їх зв'язок і значення і в кінцевому результаті вирішити, чи підтверджують факти звинувачення, що відстоює прокурор, у тій мірі, щоб у вині підсудного не залишилось ніяких сумнівів.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство - форма здійснення судової влади держави, основним змістом якої є встановлений законом порядок розгляду і вирішення судових справ. Судочинство здійснюється суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних

Конституція України встановила такі основні засади судочинства:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом;

9) обов'язковість рішень суду .

10) інші принципи (засади) судочинства та порядок провадження у судових справах визначаються законами, в Україні - Законом України „Про судоустрій України, Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Господарсько-процесуальним кодексами України та ін.