3. Метеорологічна станція «мрл – 2»

3.1. Призначення, склад та основні технічні характеристики МРЛ-2

3.1.1. Призначення:

— Виявлення і визначення місце розташування зон та висот радіо відлуння купчасто-дощових хмар.

— Визначення зон, зайнятих хмарами в радіусі їх визначення.

— Оцінка миттєвої максимальної інтенсивності випадаючих опадів.

— Виявлення верхньої межі радіо відлуння хмар всіх форм та нижньої межі радіовідлуння хмар.

3.1.2. Основні технічні характеристики МРЛ-2:

— Робоча частота 9595 МГц, що відповідає довжині хвилі 3,14 см;

— Максимальна імпульсна потужність передавача - 210 кВт;

— Тривалість зондуючого імпульсу- 1 або 2 мкс;

— Частота слідування імпульсів - 600 або 300 Гц відповідно тривалості;

— Ширина діаграми спрямованості 0,72° ;

— Діаметр дзеркала антени-3 м;

— Типи індикаторів: ІДА, ІКО, ІДВ;

— Загальна вага апаратури - не більше 10000 кг;

— Напруга живлення трифазна - ЗN~50 Гц; 380 В, ЗN-400 Гц 220 В;

— Потужність споживання - від мережі 400 Гц не більше 10 кВт, від мережі 50 Гц не більше 18 кВт.

3.1.3. Структурні схеми та умовні позначення блоків станції МРЛ-2

ПИ-001	Керування та контроль РЛС	Фоторегіструюча апаратура	Фоторегіструюча апаратура
БИ-005	БИ-003	Керування антеною	БИ-004
		Рівень "ИЗО-ЭХО"

Пульт метеоролога

Таблиця 1.1.

Шафа приймального та передаючого пристроїв

Таблиця 1.2.

ЩД-014 ЩД-015

БВ-029	БУ-013	БМ-012
	БР-008	БМ-011	БК-015
		БВ-01	БВ-030
	БУ-014	ЩП-01
	БП-170

Шафа запуску та контролю

Таблиця 1.3.

ШВ-03 ШЗ-01 ШК-03 ШП-03 ШП-02

БВ-04	БУ-006	БТ-011	БП-113	БП-110
БУ-04	БЗ-003	БО-015	БП-114	БП-112
		БЛ-003
БУ-04	БП-103	БП-169	БП-111	БП-111

Розподільчий щит

Таблиця 1.4.

ЩЛ-009

Умовне позначення та розташування блоків станції МРЛ-2

Таблиця 1.5.

Умовне позначення	Назва блоків	Місце розташування
ЩД-014	Шафа передавача	Зала приймача-передавача
БВ-029	Блок управління приймачем	ШД-014 зала приймача
БУ-013	Блок підсилювача високої частоти	ШР-02
БИ Р-008	Блок приймача	ШР-02
БУ-014	Блок підсилювача	ШР-02
БП-170	Блок живлення	ШР-02
ШД-015	Шафа передавача	Зала приймача-передавача
БМ-012	Блок модулятора	ШД-015
БМ-011	Блок підмодулятора	ШД-015
БК-015	Блок контролю	ШД-015
БВ-01М	Блок регулятора напруги	ШД-015
БВ-030	Блок управління передавачем	ШД-015
ШП-01	Блок високовольтного випрямляча	ШД-015
ПИ-001	Пульт метеоролога	Апаратна зала
БИ-005	Блок ІДА	ПИ-001
БИ-003	Блок ІКО	ПИ-001
БИ-004	Блок ІДВ	ПИ-001
ШВ-03	Шафа управління приводом	Апаратна зала
БВ-04	Блок управління приводом	ШВ-03
БУ-04	Магнітний підсилювач	ШВ-03
ШК-01	Шафа запуску	Апаратна зала
БИ 4-006	"ИЗО-ЭХО" і датчики розгортки	ШЗ-01

Продовження таблиці 1.5

БО-015	Блок програмного пристрою	ШК-3
БП-169	Блок живлення	ШК-03
ШП-03	Шафа живлення	Апаратна зала
БП-114	Блок живлення	ШП-03
БП-111	Блок живлення	ШП-03
ШП-02	Шафа живлення	Апаратна зала
БП-112	Блок живлення	ШП-02
БП-110	Блок живлення	ШП-02
ЩЛ-009 ПСЧ-15	Розподільний щит	Апаратна зала
ЩЛ-011	Щит дистанційного пуску ПСЧ-15	ШП-02
ВПЛ-ЗОМД ПДУ	Перетворюючий агрегат. Пульт дистанційного керування ВПЛ-ЗОМД	Апаратна зала

3.2МЕТЕОРОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА РОБОТИ

3.2.1. Проведення наземних метеорологічних спостережень під час випуску радіозонду

На аерологічних станціях під час випуску радіозонду проводять виміри наземних значень температури та вологості повітря, атмосферного тиску, швидкості та напрямку вітру. Визначають також кількість та форму хмар. Результати цих спостережень заносять до таблицы результатів зондування ТАЄ -3 та у аерологічну телеграму у групу про наземні дані.

3.2.2. Визначення температури та вологості повітря.

Температура та вологість повітря вимірюється за допомогою аспіраційного психрометра МВ4, який встановлюється у психрометричній будці, яка вентилюється, у вертикальному положенні на кронштейні.

Аспіраційний психрометр складається з двох термометрів: лівого сухого та правого змоченого. Резервуар змоченого термометра обвитий батистом у один шар. При зміні батисту необхідно слідкувати, щоб його краї надходили один на другий не більше ніж на одну четверту кола резервуару термометра. Кінець батисту обрізають на відстань 2-3 см нижче резервуару термометра. При додатковій температурі батист змочують дистильованою водою за допомогою піпетки за 4 хвилини до спостереження. При від’ємній температурі батист змочують за 30 хв. Психрометр треба брати у руки тільки за верхню частину його оправи під аспіратором. Під час спостереження визначають температуру сухого та змоченого термометрів, а потім за психрометричними таблицями визначають характеристики вологості повітря. В проміжки між строками аспіраційний психрометр треба зберігати у футлярі в приміщенні аерологічної станції.

При температурі повітря нижче мінус 25°С для виміру температури повітря використовують додатковий спиртовий низько - градусний термометр.

При температурі повітря нижче мінус 10°С для визначення відносної вологості повітря використовують волосяний гігрометр М-19 з відносною похибкою 10% у діапазоні зміни вологості від 30 до 100%.

3.2.3 Визначення атмосферного тиску

Наземний атмосферний тиск вимірюють за допомогою станціонного чашкового ртутного барометру, який має шкалу вимірювання у межах 680 – 1070 гПа, точність виміру 0,1 гПа.

Барометр повинен бути захищеним від прямої сонячної радіації та значних змін температури повітря, тому він знаходиться у приміщенні станції. Барометр міцно кріпиться на капітальній стінці у спеціальній скляній шафі так, щоб поділки відліку, які відповідають середньому значенню тиску на аерологічній станції , були на висоті 145 -150 см від полу.

До значення виміряного тиску вводять інструментальну поправку та поправку на приведення показника барометра до нормальної сили тяжіння. Для зручності ці поправки сумують у одну «постійну» поправку. Крім того вводять поправку на приведення показника барометру до температури 0°С, яка віднімається від показника барометра при температурі термометра при барометрі вище 0°С і прибавляється, якщо температура нижче 0°С. При визначенні атмосферного тиску звертають увагу на меніск ртуті, проводять відлік по термометру при барометрі.

3.2.4 Визначення швидкості та напрямку вітру

Наземне значення швидкості та напрямку вітру визначають за допомогою анеморумбометру М-63, який визначає швидкість вітру за 10 хв. інтервал. Межі визначення напрямку вітру – від 0 до 360°, швидкості вітру від 1,5 до 50 м/с. При відсутності анеморумбометру швидкість та напрямок вітру визначають за допомогою флюгеру з (легкою) важкою дошкою. Швидкість відраховують по положенню ребра дошки відносно штифтів сектора. Напрямок вітру визначають по показнику противовісу у напрямку відкіля дме вітер.

3.2.5 Спостереження за хмарністю

Спостереження за хмарами включають в себе визначення загальної кількості

хмар та хмар нижнього ярусу, а також форму хмар. Загальну та нижню кількість хмар визначають візуально за 10 б шкалою. 3а допомогою Атласу хмар визначають форму хмар і записуютъ її в рядок відповідного ярусу. Хмари вертикального розвитку записуютъ у нижній ярус тому, що їх нижня межа відповідна до межі хмар нижнъого ярусу. Для хмар нижнъого ярусу визначають висоту нижньої межі за допомогою ИВО-1М. У випадках, коли неможливо визначити висоту нижньої межі хмар інструментально її визначають візуалъно.

4. АЕРОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ «АВК - 1»