III. Зміст і порядок оформлення курсової роботи

Курсова робота оформлюється відповідно до наданих нижче вимог.

У випадку порушення правил оформлення робота повертається автору для

усунення допущених помилок.

Курсова робота складається з трьох частин:

1.Теоретичної (пояснювальна записка).

2. Графічної (презентаційна графіка, креслення).

3. Практичної (оригінал – макет виробу).

Пояснювальна записка виконується одним із трьох способів:

• рукописним креслярським шрифтом (підкладна сітка № 2) на 1 сторінці

ЗО рядків;

• друкується на машинці через 2 інтервали на 1 сторінці ЗО рядків, в 1 рядку

60-65 знаків;

• набирається на комп'ютері в редакторі Microsoft Word (шрифт для

набору тексту – Times New Roman, кегль №14, через 1,5 інтервали.

Об'єм пояснювальної записки без додатків має складати 25-30 сторінок

машинописного тексту для курсової роботи.

Пояснювальна записка оформлюється на окремих аркушах формату А4,

текст виконується з однієї сторони аркуша. При заповненні аркушу слід

залишати поля: зліва -30 мм, справа -10 мм, зверху і знизу по 20 мм, абзац

дорівнює 5 знакам.

Нумерація сторінок проводиться починаючи з титульної сторінки, але номери ставляться починаючи з четвертої сторінки посередині верхнього або нижнього поля.

Оскільки, в курсовоій роботі є обов'язковим зазначення джерел

отримання інформації, необхідно після закінчення речення або абзацу

робити посилання на авторів, вказувати, на основі яких літературних (або

електроних) джерел сформований зміст цієї роботи.

Бібліографічні посилання робляться “внутрішньо-текстові", що передбачає

посилання на джерело у формі застосування квадратних дужок, де

проставляють цифри, наприклад [6,38], де 6 - це номер літературного джерела

в списку використаної літератури, а 38 - це номер сторінки з якої взято дане

посилання. Список літературних джерел надається окремо в кінці роботи і

не входить до її загального нормативного обсягу.

Тема курсової роботи розкривається на основі дослідження наукової

літератури; 10-12 друкованих видань або статей у спеціалізованих виданнях

з теми курсової роботи з залученням періодичної й навчальної літератури,

чинних та альтернативних підручників).

Всі схеми, ескізи, рисунки, таблиці повинні мати нумерацію в межах розділу (наприклад: І.2 - друга таблиця першого розділу; ІІ.1 -перша таблиця другого розділу). Кожен рисунок, ескіз, схема повинні мати назву. Якщо в тексті подаються таблиці, то їх розташовують після першого згадування. Над правим верхнім кутом таблиці пишуть „Таблиця" з вказівкою на її порядковий номер. Назву таблиці подають безпосередньо під словом „Таблиця" посередині рядка. Примітки, що з нею пов'язані, розташовують під таблицею.

Пояснювальна записка має бути надана за наступною формою:

• авантитул;

• титульний аркуш;

• зміст із зазначенням сторінок;

• вступ (обґрунтування вибору теми та її актуальність, вихідні дані – завдання на проектування та проблеми, пов’язані із їх візуалізацією, а також загальні шляхи їх вирішення);

• ретроспектива (вивчення та узагальнення досвіду, пов’язаного із створенням аналогічних чи подібних об’єктів, як в теоретичних наукових положеннях і рекомендаціях, так і за результатами самостійно проведених досліджень і аналогій, помічених в практичних розробках);

• основна частина (формулювання творчої концепції, на фундації якої має відбуватися побудова образного вирішення проекту, а також методичних засад і етапів створення і опрацювання проектної розробки);

• технологічні частина (опис технологічних процесів і операцій, необхідних для промислового виготовлення проекту, а також матеріалів, використаних в процесі його створення, їх назв, характеристик і кількості);

• економічна частина;

• висновок;

• додатки (сюди можуть входити, як результати пошукової роботи і дослідження аналогічних об’єктів проектування, так і власні авторські ескізи, що репрезентують процес творчих пошуків і його послідовність);

• література (надається у вигляді нумерованого списка у алфавітному порядку)

ІІІ. 1. СТРУКТУРА ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Вступ

Обсяг вступу складає, 3-4 сторінки друкованого тексту або 5-8 сторінок

рукописного тексту. У вступі студент повинен:

обгрунтувати актуальність теми;

визначити об'єкт роботи, предмет, мету і завдання кваліфікаційної роботи;

зазначити проблеми, пов’язані із візуалізацією об’єкта проектування, а

також окреслити можливі напрямки їх вирішення.

Обгрунтування вибраної теми. має спиратися на перспективні напрямки

в практичній діяльності дизайнерів – графіків і відповідати актуальним

потребам розвитку засобів візуальних комунікацій.

Об'єкт роботи - це частина матеріального світу, котра привернула увагу

дослідника. Наприклад, якщо тема курсової роботи „Проектування елементів

корпоративного стилю" то об'єктом роботи буде - процес проектування

комплексу виробів, виконаних з дотриманням спільних стильоутворюючих ознак.

Предмет роботи - це розглянутий у кваліфікаційній роботі конкретний

бік об'єкта. Наприклад: добірка необхідних образно – асоціативних чинників

та способів поєднання різнохарактерних якостей графічних елементів, що будуть ідентифікуватися в свідомості споживачів саме з діяльністю обраної фірми –

замовника.

Мета роботи - це запланований результат, який має бути спрямованим

на виготовлення суспільно-корисного продукту. Наприклад: мета роботи за

вище означеною темою полягає: у розробці, теоретичному обгрунтуванні та

практичному виготовленні складових елементів корпоративного стилю та їх

розміщенню на різнохарактерних носіях.

Завдання роботи - це конкретні зазначення, які вирішуватимуться відповідно

до визначеної мети. Наприклад: проаналізувати літературні та інформаційні

джерела з теми курсової роботи: розробити ескізи знаку, корпоративної

документації, лінії системної рекламної продукції, пакувань, сувенірно –

презентаційних виробів, тощо; теоретично обгрунтувати; правильно підібрати

матеріали і технологічне обладнання та практично виготовити оригінал –

макети зазначених обєктів.

Вступ не поділяється на підрозділи, пункти і підпункти, в ньому не

виділяються окремими заголовками або підзаголовками висвітлюванні питання.

Ретроспектива .

Обсяг цієї частини кваліфікаційної роботи залежить від рівня підготовленості

до неї студента і визначається в межах від 8-10 сторінок (курсова робота ) до

18-20 (магістерська). Виконання цієї частини кваліфікаційної роботи уособлює

собою один з найважливіших етапів проектної діяльності, що свідчить про

готовність студента до самостійної пошуково – творчої роботи. Виконаня цієї

частини має передувати практичній творчій діяльності по створенню ескізів

та проектних пропозицій. Ретроспектива має містити посилання на теоретичні

методичні положення з проектування аналогічних або подібних об’єктів, які

автор знайшов в літературних або електронних джерелах (з обов’язковим

зазначенням джерела інформації), та результати самостійно проведеного

дослідження, зроблені па підставі вивчення сучасних аналогів за спорідненою

або наближеною тематикою.

Якщо ретроспективний огляд побудовано переважно на самостійних

дослідженнях студентів, то в процесі їх викладення є доречним розміщувати в

тексті ілюстративний матеріал, на базі якого проводились дослідження і

виявляти закономірності візуальної організації, запропоновані авторами цих

творів, і які автор дослідження розглядає, як фундацію свого творчого проекту.

В залежності від завдання на проектування в ретроспективному огляді

студент може зосередити увагу або на способах і різновидах побудови

модульних сіток для знаів і знакових систем, або на семантично –

кольорографічному кодуванніобєктів проектування, або на стилістичних

характеристиках графічних зображень, покладених в основу проектного образу,

або на сукупності ціх чинників. Зміст і спосіб виконання цього розділу

дослідження студентам варто узгоджувати з керівником проекту.

Зміст матеріалу, що викладений в ретроспективі може поділятися на пункти

та підпункти і бути структурованим автором, за умови узгодження з керівником

проекту.

На фундації висновків, зроблених студентом після виконання

ретроспективного огляду, варто приступати до виконання ескізної частини

проекту та написання основної частини пояснювальної записки.

Основна частина.

Виконання цієї частини проектної роботи спрямовано на розвиток

самостійного творчого мислення, що має бути закріплене в чітко сформованій і

зрозуміло сформульованій творчій концепції автора. В цій частині вже є

недоречним опис теоретичних положень, наведення прикладов аналогічних робіт

та огляд загальних вимог до об’єкту проектування. Зміст цієї частини має

бути спрямованим виключно на висвітлення способів втілення проектної мети

та розкриття проектного завдання, запропоновані автором. В ході викладення

змісту автор може надавати ілюстративний матеріал пошукових ескізів та їх

етапний аналіз, зазначати причини невідповідності запропонованих ескізів

проектній меті та на їх основі вибудовувати наступні варіанти графічних

пропозицій. Якщо зміст концептуального положення, запропонованого автором

носить більш світоглядний, філософський характер, то пошукові ескізи доречно

розташовувати в додатках, натомість надаючи в тексті посилання на них. Кожен

додаток і кожна ілюстрація в ньому нумеруються, а при посиланнях в тексті

чітко зазначається номер додатку і ілюстрації, про які веде мову автор.

Відсутність подібного теоретичного обґрунтування власної творчої роботи

і позиції, яку при її виконанні займає автор, свідчить про недостатній рівень

сформованості професійних якостей і навичок і є вагомою підставою для

незадовільного оцінення всієї кваліфікаційної роботи.

Зміст матеріалу, що викладений в основній частині також може поділятися

на пункти та підпункти в залежності від складності, багато вимірності та

взаємо обумовленості візуальних зв’язків між окремими частинами проектної

розробки.

Технологічна частина.

Означена частина кваліфікаційної роботи має свідчити про набутий студентом

рівень знань, щодо технологічних процессів та фізичних і естетичних

властивостей матеріалів. Зміст технологічної частини має переконливо

обґрунтовувати доречність застосування тих чи інших матеріалів, їх необхідну

кількість, а також особливі ( в разі необхідності) фізико – механічні якості.

Крім того, тут мають бути наведені дані, щодо основних технологічних процесів,

що використовуються в процесі виготовлення об’єкту проектування. Наприклад,

при розробці корпоративного стилю, якісне виконання його елементів на

носіях (пластикових пакетах) можливе лише за допомогою застосування

флексодруку, а якість в поєднанні з рентабельністю відтворення зображень

на паперових носіях забезпечить тільки цифровий друк. Про інші способи

і різновиди друку, що існують і використовуються в поліграфічних процесах,

але не рекомендовані автором для втілення його проекту, згадувати не варто.

Крім того, технологічна частина має надавати відомості про кількість

витратних матеріалів, що є необхідними для виготовлення кожної із

складових частин проекту, і їх співвідношення із стандартними (базовими)

розмірами рулонних і аркушних витратних матеріалів.

Економічна частина.

Економічна частина проекту є логічним продовженням його технологічної

складової. Тут автор має зазначити:

• собівартість матеріалів (при мінімальній і максимальній кількостях

їх виготовлення);

• вартість технологічних операцій, необхідних для забезпеченя бажаного

естетичного рівня продукції;

• вартість складальних (монтажних, транспортних) і т. ін. робіт, які необхідні

для презентаційного представлення проекта споживачу;

• оцінити та запропонувати вартість власної творчої проектної роботи, в

залежності від рівня її новизни, актуальності а технологічної рентабельності

при втіленні у матеріали.

Висновки.

Зміст цього розділу має підводити підсумок всій творчо – пошуковій роботі

автора, надавати оцінку тому рівню творчих пропозицій і знахідок, що були

репрезентовані в проекті, а також критичний огляд досягнень і недоліків, які,

на думку автора, можливо не вдалося узлагодити в процесі проектної розробки.

Тут коротко викладаються результати роботи з теоретичної, графічної і практичної

частин. Вказуються можливі перспективи і шляхи розвитку даного напрямку роботи.

Література.

Літературні джерела оформляються за алфавітом. Список літератури

містить бібліографічний опис всіх робіт, що були використані під час виконання

курсової роботи. Обов’язково вміщуються всі цитовані та позначені в тексті

роботи джерела. У бібліографіїї всі джерела нумеруються. Спочатку йдуть

офіціційні документи, закони, а потім решта творів в алфавітному порядку

за прізвищем авторів та назвами робіт. Назви творів, видавництв не беруться

в лапки.

Іноземні літературні джерсла на рідну мову не перекладаються.

Наприклад:

1. Douglas K. Stevenson American Life and Institutions. Washington. 1994. – 144p.

2. Кандинський В. К. О духовном в искусстве. СПб.: Азбука. 1999.– 116 с.

Відомості про видання записуються в такій послідовності:

• Прізвище та ініціали автора;

• Назва книги;

• Місце видання;

• Назва видавництва;

• Рік видання;

• Кількість сторінок у примірнику.

Наприклад:

1. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. М.: Рефл-бук Ваклер.2003. – 605 с.

При описуванні журнальних статей або статей в збірниках вказують:

• Прізвище та ініціали автора;

• Назву статті ;

• Підзаголовок;

• Назву журналу або збірника (без скорочень);

• Рік випуску;

• Номер;

• Номери сторінок, на яких розміщено статтю.

Бібліографічний опис ціх робіт повинен мати знак // - він означає: у книзі, в

журналі, за мови використання не всього збірника , а лише однієї статті.

Наприклад:

1. Петренко О.Б. Удосконалення професійної підготовки готовності вчителів

до виховної діяльності у системі вищої освіти // Оновлення змісту, форм та

методів навчання і виховання в закладах освіти. – 2001., -№14. – с.146 – 148.