- •2,34,40. Модель економічного зростання харрода-домара і солоу
- •3,7,54,50.Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •4,51.Метод розрахунку ввп за доходами(розподільчий метод)
- •5,43. Нерівновага платіжного балансу
- •6 Метод розрахунку ввп за витратами(кінцевого використання)
- •9,11,28 Пропозиція грошей. Мультиплікативне створення депозитів.
- •10,31.56,59 Політика держ видатків .Модель Лафера
- •12,29,32 Сукупний попит на гроші. Пастка ліквідності
- •13,24,38 Теорія Хекшера—Оліна. Парадокс Леонтьєва
- •14,47,57 Платіжний баланс. Структура платіжного балансу.
- •17,27,46 Валютні курси і котировки Режими валютного курсу і валютна політика
- •18 Нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •25,42 Макроекономічні аспекти технологічного процесу
6 Метод розрахунку ввп за витратами(кінцевого використання)
ВВП – це ринк.вартість кінц.продукції або додана вартість, ств.резидентами всередині країни. Кінц.продукцією є лише та частка ВВ, яка спрямив.на невиробн.споживання, інвестування та експорт. Це озн., що при обчислення ВВП із ВВ має відніматися проміжна продукція, тобто МВ, які використ.
методом доходів (розподільчим):
ВВП,обчислений цим методом, відображає основну тотожність національних рахунків і є основним предметом макроекономічного аналізу. Тому формулу ВВП за цим методом побудуємо на базі англійської абревіатури:Y = C + І + G +NX,
де Y — валовий внутрішній продукт, С — споживчі видатки, І — валові приватні інвестиції, G — державні закупівлі, NX — чистий експорт, який обчислюється як різниця між експортом (Х) та імпортом (М), тобто NX = X – M.
8 ,15. Сукупна пропозиція та її детермінанти. Сукупну пропозицію визначають як_кількістьхтворюваних матеріальних благ і послуг, які виробники при кожному можливому рівні цін пропонують на ринку. Піддприємці при цьому прагнуть досягти потенційного (а точніше — природного) рівня виробництва, адже такої мети прагне досягти будь-яка економічна система. Природний рівень виробництва ВВПпр — це обсяг виробництва за умов природного, або нормального безробіття. Природний рівень виробництва — це той його обсяг, до якого національна економіка прагне в довготерміновому часовому періоді. У короткотерміновій перспективі спостерігається розрив між природним і фактичним рівнями випуску продукту. Через це сукупна пропозиція тісно пов'язана з рівнем природного обсягу національного виробництва. Сукупну пропозицію визначають за розміром виробничих витрат, серед яких головними є праця і капітал, та рівнем продуктивності, яку ці витрати забезпечують (технологічний рівень суспільства). Високі ціни створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і пропозиції їх для продажу, а низькі ціни зумовлюють скорочення реальних обсягів виробництва. Саме тому залежність між рівнем цін і обсягом національного продукту, який виробники поставляють на загальний ринок, є прямою. Отже, обсяг виготовленої продукції, яка пропонується споживачам за інших однакових умов, тим вищий, чим вищий рівень цін, за якими підприємства можуть продавати вироблені ними товари і послуги
9,11,28 Пропозиція грошей. Мультиплікативне створення депозитів.
Пропозиція грошей — це сукупність грошових активів, які використовуються в національній економіці в кожний даний період часу.
Пропозиція грошей складається з грошових активів, які мають різну ліквідність. Під ліквідністю розуміють здатність активів перетворюватися в платіжний засіб без затримки і втрати своєї номінальної вартості. Готівкові гроші є найліквіднішим активом, порівняно з яким оцінюється ліквідність усіх інших активів. Залежно від рівня ліквідності всі грошові активи групуються зростаючим підсумком у грошові агрегати.
існує декілька можливих джерел створення нових депозитів у системі комерційних банків:
• вкладення небанківським сектором готівкових грошових коштів у комерційні банки;
• купівля комерційними банками або центральним банком державних цінних паперів у фірм та населення;
• купівля банківською системою іноземної валюти у небанківського сектора;
• надання комерційними банками позичок небанківському секторуекономіки.
Куплені цінні папери та іноземна валюта сплачуються банками шляхом збільшення депозитів продавця на суму угоди. Надання позичок також супроводжується зростанням депозитів.
Сума коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не видані як кредити, тобто приступні для забезпечення вимог вкладників у будь-який час, складає фактичні або загальні резерви комерційного банку (TR).