Види внутрішкільного контролю (залежно від мети):
Класно-узагальнюючий. Передбачає виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості та методів викладання, якості роботи класного керівника, виконання батьківських обов’язків у вихованні дітей;
Фронтальний. Спрямований на визначення стану викладання окремих предметів у всіх або окремих класах;
Тематичний. Його мета – перевірка роботи всього колективу над певною проблемою, рівня знань і вмінь учнів з якоїсь теми, або предмета, стану роботи класних керівників у певному напрямі та ін.;
Персональний. Його суть – перевірка продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня учителя загалом або окремого аспекту його діяльності;
Оглядовий. Предметом перевірки є стан шкільної документації, стан трудової дисципліни, стан навчального обладнання.
Вид перевірки визначається метою і станом об’єкта, який перевіряють.
Форми внутрішкільного контролю:
Колективна. До контролю залучають усі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків;
Взаємоконтроль. До контролю залучають керівників кафедр, досвідчених учителів і класних керівників через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів;
Самоконтроль. Делегується найдосвідченішим учителям і класним керівникам з обов’язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами;
Адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішкільного контролю;
Адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль. Здійснюють директор, його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем.
Методи контролю:
-
Спостереження. Передбачає відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням;
-
Перевірка документації. Охоплює роботу з класними журналами, щоденниками учнів, планами уроків, особовими справами учнів та ін.;
-
Опитування. Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою. Письмове опитування проводять за допомогою контрольної роботи (зріз): через перевірку варіантів відповідей на запрограмовані запитання та через закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені;
-
Тестування. Використання методу психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей;
-
Ретроспективний розбір. Використовується оцінка діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів та ін.
-
За логічною послідовністю внутрішкільний контроль поділяють на поточний, попередній, проміжний, підсумковий, а також епізодичний і періодичний.
-
навчальний процес, який передбачає вивчення стану виконання навчальних програм, рівня знань і навичок учнів, продуктивності праці вчителя, індивідуальної роботи з обдарованими дітьми, якості позаурочної предметної діяльності, наявності в учнів навичок самостійної роботи;
-
виховний процес, коли перевіряють рівень громадської активності, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість загально шкільних традиційних заходів, рівень здоров’я і фізичної підготовки учнів, якість профілактичної підготовки з педагогічно занедбаними дітьми;
-
методична робота, коли визначають методичний рівень кожного вчителя, кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів;
-
наукова і експериментальна діяльність, коли визначають відповідність цієї діяльності концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень, їх результативність, рівень наукової освіченості педагогів, науково-дослідницької роботи учнів;
-
психологічний стан, коли виявляють ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів, учителів, психологічну підготовленість колективу до вирішення проблеми, запровадження нової структури та ін.;
-
забезпечення необхідних умов навчально-виховного процесу (охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, навчально-технічним обладнанням)
(4) Правові документи щодо планування роботи школи діляться на дві групи:
- державні: Конституція, державні концепції, закони;
- шкільні: статут школи, перспективний план розвитку школи, навчальний план школи, правила внутрішнього трудового розпорядку, план роботи батьківського комітету, план роботи учнівських органів самоврядування, план роботи ради школи, план роботи педагогічної ради, план роботи бібліотекаря тощо.
(5 Мета, зміст та форми методичної роботи в школі. Підвищення кваліфікації та атестація вчителів.
З метою поліпшення фахової підготовки пед. кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу.
Напрямки методичної роботи:
-
підвищення науково - методичного рівня.
-
удосконалення педагогічної кваліфікації, педагогічної майстерністі.
-
підвищення загатьнокультурного рівня,
-
вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи.
Основна мета методичної роботи - поглиблення теоретичної підготовки і підвищення педагогічної майстерності.
Зміст. мата методичної роботи — поглиблення теоретичних за фахом, вивченнія програми підручника, метод. посібників щодо форм і методів проведення урочної і позаурочних заходів, вивчення і впровадження досягнень педагогів і методиків, оволодіння новими методами, формами навчання, розробка шляхів ефективності навчального процесу.
Форми:
1, індивідуальна (самоосвіта, стажування, індивідуальні консультації).
2. колективна (відкриті уроки, предметні методичні об'єднання вчителів, творчі звіти вчителів, різні методичні об'єднання: - шкільні, регіональні, районні, міжрайонні. Традиційні є районні, які проводяться в січні і в серпні. Конференції, семінари, педагогічні виставки і екскурсії, школи передового досвіду.
Найбільш ефективна - індивідуальна самоосвіта. Важливе значення має в школі методичний кабінет: в них маюті бути розробки уроків, виховних закладів, картотека, фотоальбом, папки. Керує роботою кабінету завуч.
Організовано періодично курси різного роду, не рідше 1 раз у 5 років. Найчастіше це відбувається в обласному інституті підвищення кваліфікації. Це є умовою до допущення атестації, результат атестації є надання кваліфікації і присвоєння певного звання.
Після закінчення інституту спеціаліст 2-го року роботи в школі може атестуватися на вчителя 2-ї категорії, вищою є 1 категорія, (вимоги: вища освіта, професійна компетентність, стаж 3 роки) і остання категорія - вища - для людей, які проявляють творчу ініціативу, стаж 8 років.
Якщо є вчене звання, то 1 категорія після 1 року, вища - після 3-х. Звання старший вчитель, вчитель-методист.
Позапланова атестація:
1.З ініціативи вчителя, якщо вчитель претендує на більш високу атестацію.
2. З ініціативи адміністрації, якщо вчитель після атестації знизив якість роботи. Якщо вчитель відмовився від атестації - йому знижують звання на 1 ступінь.
За результатом атестації ставки рівня заробітної плати. За звання - доплата.
Методичні органи:
-
методичні об’єднання вчителів з кожного предмета;
-
методичні об’єднання класних керівників;
-
різні семінари для вчителів;
-
конференції для вчителів;
-
педагогічні читання;
-
відкриті уроки;
-
взаємовідвідування вчителів;
-
предметні комісії;
-
кафедри з предметів;
-
самоосвіта вчителів;
-
інститути післядипломної підготовки вчителів.