Operativna_khirurgiya_ZAG_ChAST_Vlasenko_-BTs200345019148

гемолізу!Внутрішньовенно хлоралгідрат застосовують коням при операціях як у стоячому, так і лежачому положеннях.

Є дві різновидності наркозу: поверхневий (рауш-наркоз) наркоз і глибокий.

Поверхневий (рауш-наркоз) наркоз застосовують тваринам, яки* оперують у стоячому положенні. При цьому коню вливають 8-12 Г хлоралгідрату в 10 %-ній концентрації, але ця доза відносна, тому що в деяких коней можна викликати навіть глибокий наркоз.

Можна також застосовувати "самодозування"'. Перед ін'єктуванням розчину хлоралгідрату коня заводять у фіксаційний станок або підводять безпосередньо до місця повалу, накладають повал і перевіряють пристосування для фіксації. Під час введення розчину стежать за поведінкою тварини: невдовзі вона починає хитатися, помітно розслаблюються м'язи, підгинаються кінцівки. Ці ознаки є проявом "самодозування ", тобто критерієм настання наркозу. З цього моменту припиняють введення розчину, терміново приступають до повалу і фіксації тварини. Поверхневий наркоз обов'язково слід поєднувати з

місцевою анестезією!

Глибокий наркоз застосовують, якщо тварину оперують у лежачому положенні при складних і тривалих операціях. 10 %-ниЙ розчин хлоралгідрату вводять внутрішньовенно з розрахунку 0,1-0,12 ґ сухої речовини на 1 кг маси тіла тварини. Сильним тваринам, а також при тривалому оперуванні (понад 1 год) застосовують дозу 0,12 г/кґ маси тіла. Навіть глибокий наркоз слід поєднувати із місцевою

207

анестезією! Однак, практика показала, що при поєднанні наркозу з місцевою анестезією збільшувати дози хлоралгідрату немає потреби. Перед ін'єктуванням розчину коня підводять до місця повалу й надівають на нього повальний ремінь.

Тривалість дії хлоралгідрату 1-2 год, якщо операція продовжується довше, а наркоз починає проходити, розчин додатково вводять лежачій тварині.

Ряд авторів рекомендують такі прописи розчинів хлоралгідрату коню з масою тіла 500 кг:

Rp.: Chlorali hydrati 50,0 Aquae destillatae ad 500,0 M.f. solutio sterelisata

D.S. Внутрішньовенно

дають води. Хлоралгідрат з розрахунку 0,1 г на 1 кг маси тіла розчиняють у 2-3 л підсолодженої води або бовтанці з висівок. Якщо тварина відмовляється випити розчин, тоді його вливають у шлунок через носостравохідний зонд. Дія препарату настає через 10-20 хв. Після цього тварину фіксують у потрібному положенні й приступають до місцевої анестезії.

Ректальний хлоралгідратний наркоз. У коня звільняють пряму кишку від калових мас і вливають через кружку Есмарха хлоралгідрат, який попередньо розчиняють в обволікаючій рідині (відвар льону, крохмалю). 4-5 %-ний розчин хлоралгідрату вливають у пряму кишку в дозі 0,1 г сухої речовини на 1 кг маси тіла. Щоб запобігти зворотному виливанню розчину при повалі та операції, анальний отвір у коня гіри-

208

кривають ватним тампоном, а потім під час повалу притискують його коренем хвоста. Застосовують для поверхневого наркозу.

Після припинення наркозу пряму кишку ретельно промивають. Цей вид наркозу також поєднують з місцевою анестезією.

Спирт-хлоралгідратний наркоз (за методом П. П. Герцена).Премедикація. Внутрішньом'язово вводять 40 мл розчину гексеналу (два флакони, тобто 2 г сухої речовини), 10 мл 2,5 %-ного аміназину і 5 мл 1 %-ного димедролу.

Наркоз. Коню з масою тіла 400 кг готують розчин такого складу: хлоралгідрат - 30,0 г, 70 %-ний розчин спирту етилового - 1000,0 мл, 20 %-ний розчин глюкози - 500,0 мл.

Впродовж операції через кожні 30-40 хв слід ін'єктувати внутрішньовенно по 60-80 мл спирт-хлоралгідратного розчину.

Гексеналовий наркоз. Коню внутрішньовенно ін'єктують 5 %-ний розчин гексеналу в дозі 25-30 мл на 1 кг маси тіла.

Тіопентал-натрієвий (пентотал) наркоз. 5 %-ний розчин препарату ін'єктують внутрішньовенно в дозі 15-20 мг/кг маси тіла. Наркоз триває 30-45 хв. Попередньо тварину готують до повалу, тому що наркоз настає миттєво - "на кінчику голки ".

Кетасет у складі має 50 мг кетаміну в 1 мл. Викликає стан каталепсії з амнезією та аналгезією. М'язовий тонус, рефлекси глотки і гортані зберігаються. Препарат використовують тільки з премедикацією! У поєднанні з домоседаном і торбуджестіком дає добрий наркотичний ефект протягом 20-30 хв. Кетасет вводять внутрішньом'язово через 5 хв після премедикації в дозі 20 мл розчину коню масою тіла 500 кг. При цьому не відмічають побічних явищ і пригнічення дихання.

Інтравал у складі має 1 г тіобарбітурової кислоти. Використовують для основного і підтримуючого наркозу в коней та інших тварин. Вводять швидко тільки внутрішньовенно! Для коней використовують свіжоприготовлений 5 %-ний розчин, розчиняючи його в дистильованій воді. Середня доза становить 1 г/100 кг маси тіла коня. Через 20-30 с настає міорелаксація й тварина лягає. Хірургічна стадія наркозу триває 15 хв. Доза повторного введення складає 1/4 частину початкової. Вихід з наркозу триває 1 год.Під час

виходу з наркозу відмічається сильне збудження, тому необхідно проводити премедикацію ацепромазином або седіветом! При попаданні під шкіру визиває сильну запальну реакцію!

Протипоказання: шок, перикардит.

Наркоз великої рогатої худоби

При застосуванні наркозу виникають значні проблеми, зумовлені не лише особливостями наркотичних речовин, а й видовою різницею в будові тіла і фізіологічними особливостями організму тварин. Тому спеціалістові ветеринарної медицини доводиться враховувати в кожному конкретному випадку усі фактори при виборі наркотику. Крім того, при деяких операціях, наприклад, кесаревому розтині, не можна застосовувати глибокий наркоз речовинами, що впливають на життєдіяльність плода. Інколи великих тварин оперують у стоячому положенні в стані поверхневого наркозу. Передозування наркотичних речовин при цьому утруднює оперативне втручання.

209

Наркоз великої рогатої худоби супроводжується послабленням моторики рубця, припиненням відрижки, наповненням газами рубця і тимпанією. Це призводить до погіршення дихання й може спричинити асфіксію. Тимпанію рубця викликає тривала фіксація тварини в лежачому положенні на боку і міорелаксація гладеньких м'язів. Тому у великої рогатої худоби доцільно проводити хірургічні операції при помірній релаксації в поєднанні з місцевим знеболюванням.

Якщо необхідно проводити операції в боковому положенні і під наркозом, тварині дають протибродильні речовини. При загрозі тимпанії здійснюють руміноцентез.

Крім того, у великої рогатої худоби при наркозі відмічається посилення функції слинних і бронхіальних залоз, блювання. Щоб запобігти аспірації слини й блювоти в легені, тварині вводять речовини, які гальмують секрецію слини й залоз дихального тракту, голову опускають. Сукупність зазначених явищ створює загрозливий фон для наркозу. Тому наркоз рогатої худоби не доводять до глибокого ступеня, а поєднують з місцевою анестезією.

Премедикація. За 10-15 хв до початку наркозу великій рогатій худобі вводять підшкірно 5-10 мл 1 %-ного розчину атропіну сульфату. Це сприяє поліпшенню роботи серця (знімає вагусне гальмування), розширенню бронхів, полегшенню дихання та обмеженню секреції слинних і бронхіальних залоз.

Потім внутрішньовенно або внутрішньом'язово ін'єктують 2,5 %- ний розчин аміназину (2 мл/100 кг маси тіла тварини). Слід мати на увазі, що цей розчин не застосовують при барбітуратному наркозі!

Після внутрішньом'язової ін'єкції аміназину його дія настає через 30 хв, а після внутрішньовенної - через 5-7 хв. У результаті тварина заспокоюється й посилюється ефект знеболювання.

Універсальним засобом обмеження чутливості, транквілізації й м'язової релаксації великої рогатої худоби є ксилазин (ромиун, рометар). Для переднаркозної підготовки тварини цей препарат вводять внутрішньом'язово з розрахунку 0,1 мг на 1 кг маси тіла (0,5 мл на 100 кг).

Можна також застосовувати літичні суміші. При внутрішньовенному введенні до суміші додають 3-4-разову кількість 40 %-ного стерильного розчину глюкози, вводять корові масою тіла 500 кг:

D.S. Для внутрішньом 'язового або внут-або внутрішньом 'язово рішньовенного введення з розрахунку на 1 кгмаси тіла аміназину 0.5, димедролу 0,2 і метацину 0,01 мг/кг

М. Є. Корнєв (1975) рекомендує з метою запобігання тимпанії за 30 хв до наркозу давати всередину протибродильні речовини:

Тваринам також призначають нейролептики.

Наркоз. Для наркозу великій рогатій худобі застосовують хлоралгідрат, алкоголь, тіопентал натрію (пентотал), гексенал, кетамін (калі псовет) тощо.

Внутрішньовенний хлоралгідратний наркоз. В яремну вену корові (можна і в підшкірну вену живота) вводять, з тими ж пересторогами, як і в коня, повільно 10 %-ний розчин хлоралгідрату в дозі 0,1 г

сухої речовини на 1 кг маси тварини. Роблять це так, щоб рідина не потрапила під шкіру або

периваскулярно, що може стати причиною некрозу тканин, пара- і тромбофлебіту!

Додавання магнію сульфату до розчину хлоралгідрату значною мірою потенціює його аналгезивну дію:

211

Для рауш-наркозу (поверхневого) дозу можна зменшити наполовину.

Внутрішньовенний алкогольний наркоз. Після премедикації внутрішньовенно вводять 33 %-ний етиловий спирт з глюкозою й натрію хлоридом у дозі 3-4мл на 1 кг маси тіла. Вводять по 1040мл за Т хв!

Необхідно стежити за диханням! При його погіршенні тимчасово припинити ін'єкцію або вводити повільніше!

Можна також рекомендувати поверхневий спирт-хлоралгідрат- ний наркоз(П. П. Герцен). Розчин готують такого складу: хлоралгідрат - 30,0 г, 95 %-ний спирт етиловий - 100,0 мл, 20 %-ний розчин глюкози - 500,0 мл. Ін'єктувати дрібно, по 100-150-200 мл за одне внутрішньовенне введення.

Оральний алкогольний наркоз використовують лише для оглушення корів і невеликих бугаїв; великим, сильним і злим плідникам його застосовувати важко. Попередньо здійснюють премедикацію так, як описано вище, й залежно від обставин заливають з гумової пляшки в ротову порожнину або вводять безпосередньо в рубець за допомогою носостравохідного зонда розчин 40 %-ного етилового спирту в дозі 250-300 мл на 100 кг маси тварини.

Внутрішньовенний тіопентал-натрієвий (пентотал) наркоз. Премедикацію здійснюють, як описано вище. Потім внутрішньовенно повільно ін'єктують 5 %-ний розчин тіопенгал-натрію з розрахунку 15 мг/кг маси тварини. При цьому слід стежити за її поведінкою, оскільки наркоз настає так швидко, що під час ін'єкції тварина може впасти.

Виутрішньоперитонеальний гексеналовий наркоз. Гексенал вводять внутрішньоперитонеально, в

дозі 0,03 г сухої речовини на 1 кг маси тварини (М. В. Плахотін). Гексенал розбавляють стерильним фізіологічним розчином.

Кетаміновий наркоз. Для премедикації вводять підшкірно атропіну сульфат у дозі 0,05-0,1 мг/кг (5-10 мл/100 кг 0,1 %-ного розчину), після чого внутрішньом'язово ін'єктують нейролептик ксилазин (ромпун, рометар) у дозі 0,1 мг/кг (0,5 мл/100 кг). З появою ознак

212

транквілізації для здійснення наркозу внутрішньом'язово (внутрішньовенно) вводять кетамін у дозі 10 мг/кг (20 мл/100 кг). Для ветеринарного призначення кетамін надходить під назвою "каліпсовет". Глибокий наркоз триває протягом 20-30 хв. Щоб продовжити його, додатково вводять ще половинну дозу препарату.

Наркоз свиней

Свині добре переносять барбітуратний наркоз. Розчини вводять внутрішньовенно (в орбітальний венозний синус, велику вушну вену, підшкірну вену живота), внутрішньокістково або інтраперитонеально (а при кастрації старих кнурів - інтратестикулярно).

Премедикація. За 15 хв до наркозу для заспокоєння тварини бажано призначити азаперон з розрахунку 1 мл/10 кг маси тіла, 2,5 %- ний розчин аміназину в дозі 0,5 мг/1 кг маси тіла, комбелен - 0,2 мг/кг.

Тіопентал-патрієвий внутрішньовенний наркоз. У велику вушну, орбітальний венозний синус або краніальну порожнисту вену вводять свіжоприготовлений 5-10 %-ний водний розчин препарату в дозі 15 мг сухої речовини на 1 кг маси тіла тварини. Має значення швидкість введення: при форсованому введенні наркоз настає швидко і подразнюється n.vagus, що може спричинити падіння тварини, пригнічення центру дихання, а також гальмування судинорухового центру. Тому спочатку вводять половину необхідної дози препарату, а після заспокоєння тварини повільно вводять решту.

Тривалість наркозу 15-20 хв. Для збільшення його тривалості додатково ін'єктують третину дози. Післянаркозний сон триває 2-3 год, а іноді й довше.

Тіопентал-натрієвий внутрішньокістковий наркоз вперше широко застосував у свиней І. Ф. Попов.

Для наркозу готують свіжий розчин на дистильованій воді, фізіологічному розчині або 5 %-ному розчині глюкози. Ін'єктують 5 %-ний розчин тіопентал-натрію з розрахунку 15 мг сухої речовини на 1 кг маси тварини.

Наркоз настає одразу після ін'єкції і продовжується від 20 до 70 хв залежно від дози та індивідуальних особливостей тварини. Після наркозу сон у тварин триває від 1,5 до 6 год.

Інтрагіеритонеальний тіопентал-натрієвий наркоз. За ефективністю й тривалістю цей наркоз аналогічний внутрішньовенному. Доза пентотал натрію - 23 мг на 1 кг маси тіла тварини. Найбільша резорбційна здатність очеревини в краніальній частині живота (у ділянці

213

діафрагми), тому при наркозі передня частина тулуба тварини має бути опущена нижче задньої.

5-10 %-ний розчин тіопентал натрію ін'єктують внутрішньоперитонеально в дозі 25-35 мг на 1 кг маси тіла.

Цей розчин можна також ін'єктувати підшкірно в дозі 25-35 мг/кг і внутрішньом'язово - 35-50 мг/кг.

Тіопентал-натрісвий прямокишковий наркоз - простий та ефективний. Його виконують за допомогою шприца Жане з приєднаною до нього гумовою трубкою з наконечником. Останній вводять у пряму кишку й вливають розчин, підігрітий до температури тіла. Наркоз настає швидко, без стадії збудження.

25 %-ний розчин тіопентал натрію вводять ректально (на 1 кг маси тіла тварини 0,075-0,1 г сухої речовини).

Кетаміновий наркоз. ГІремедикацію здійснюють підшкірною ін'єкцією атропіну сульфату в дозі 0,01 мг/кг (Імл/100 кг 0,1 %-ного розчину). Потім застосовують нейролептик ксилазин (ромпун, рометар) у дозі 0,5 мг/кг (25 мл/100 кг), який може бути введений внутрішньовенно з одного шприца разом з наркотичною речовиною - каліпсоветом, або кетаміном. Дозу речовини визначають з розрахунку 10 мг/кг (20 мл/100 кг; О. В. Єлесін).

Внутрішньовенний хлоралгідратний наркоз. Застосовують свиням 10-20 %-ний розчин хлоралгідрату на 15 %-ному розчині глюкози. Можна застосовувати 30 %-ний розчин для того, щоб зменшити кількість рідини, яку необхідно ввести у вену. Доза становить 0,1 г хлоралгідрату на 1 кг маси тіла.

Свиням розчин хлоралгідрату повільно ін'єктують у велику вушну вену. Слід пам'ятати, що в тих

випадках, коли розчин потрапляє не в просвіт судини, а в прилеглі тканини, розвивається тромбо- або перифлебіт і некроз вени!

Наркоз, як правило, настає відразу. Якщо тварині наркоз виконували в стоячому положенні, то ще до закінчення введення необхідної кількості розчину вона починає хитатися і, якщо її не підтримати, може лягти, не отримавши при цьому необхідної для глибокого наркозу дози хлоралгідрату.

Інколи бувають випадки, коли від введеної загальноприйнятої середньої дози хлоралгідрату глибокий наркоз у свиней не настає! У таких випадках краще додатково застосовувати місцеве

знеболювання, але збільшувати дозу препарату не бажано! Збі-

8М29

225

214

льшення дози хлоралгідрату спричиняє інтоксикацію і смерть тварини! Смерть настає від паралічу дихального центру, різкого зниження кров'яного тиску або зупинки серця.

Внутрішньовенний спирт-хлоралгідратний наркоз застосовують за такою самою методикою, що й хлоралгідратний. Для наркозу вводять 20 %-ний розчин хлоралгідрату на 33 %-ному спирті. Доза становить 0,1 гхлоралгідрату на 1 кг маси тіла. Як правило, наркоз настає через 3-6 хв після закінчення ін'єкції і триває 15— 60 хв. У молодняку він перебігає більш короткочасно, ніж у старих тварин.

Внутрішньокістковий хлоралгідратний наркоз. Розчин хлоралгідрату вводять свиням, в основному, в грудну або плечову кістки.

Доза та концентрація розчину хлоралгідрату для внутрішньокісткового наркозу така сама, як і для внутрішньовенного, тому що внутрішньокістковий наркоз фактично є різновидністю внутрішньовенного. Розчин хлоралгідрату має бути свіжоприготовленим і мати температуру тіла. Наркоз, як правило, настає зразу ж або через 3-5 хв після ін'єкції розчину й триває 20-60 хв, залежно від індивідуальних особливостей організму.

З метою послаблення токсичної дії хлоралгідрату рекомендують використовувати

внутрішньокістковий спирт-хлоралгідратний наркоз у свиней. Як і для внутрішньовенного,

використовують 20 %- ний розчин хлоралгідрату на 33 %-ному спирті. Дозу визначають із розрахунку 0,1 г хлоралгідрату на 1 кг маси тіла тварини.

Гексеналовий наркоз. Препарат перед застосуванням розчиняють стерильним теплим ізотонічним розчином натрію хлориду. Розчин ін'єктують інтраперитонеально поросятам масою до 30 кг з розрахунку 0,05-0,1 г на 1 кг маси тіла, а свиням масою від 30 кг і більше - 0,05 г на 1 кг маси.

Наркоз настає через 4-6 хвилин без стадії збудження й продовжується від ЗО до 75 хвилин. У старих свиней наркоз більш тривалий, ніж у молодих! Больова чутливість зовсім відсутня, а рефлекторна збудливість повністю не зникає. Характерною особливістю цього наркозу є тривалий сон (30-90

хвилин) і тремтіння м'язів у післяопераційний період!

Після наркозу пробудження настає швидко й майже в усіх тварин супроводжується руховим збудженням. Симптоми рухового збудження можуть спостерігатися і перед настанням наркозу, коли гексенал вводять повільно і в слабких концентраціях.

Після внутрішньовенного введення наркоз настає швидко і триває 25-30 хв, але ослаблення больового відчуття продовжується більше однієї години.

При внутрішньоперитонеальному введенні гексеналу наркоз настає без стадії збудження через 4-6

хв і триває 30-75 хв. У період пробудження тварини стадія збудження також не виникає. 5-10 %- ний розчин гексеналу для наркозу готують на стерильному теплому ізотонічному розчині натрію хлориду або на дистильованій воді. Гексенал ін'єктують у дозі 35-50 мг/кг.

Можна використовувати і для внутрішньокісткового наркозу. Свиням також застосовують і прямокишковий гексеналовий наркоз. Для цього застосовують 5-10 %-ний розчин гексеналу в дозі 0,1 г/кг маси тіла тварини.

Для мононаркозу свиням ін'єктують ветбутал (10-30 мг/кг), кетамін (5-10 мг/кг), пропанідид (20-30 мг/кг).

Наркоз дрібних жуйних

215

Тіопентал-натрієвий наркоз. Встановлено, що поверхневий наркоз у овець настає від

внутрішньовенного введення 2,5 %-ного розчину тіопентал-натрію з розрахунку 15 мг на 1 кг маси тіла тварини. Половину необхідної дози слід вводити швидко протягом 1-1,5 хв, а в подальшому темп введення дещо уповільнюють. Усю дозу вводять протягом 4-5 хв. Наркоз настає відразу, тобто із закінченням ін'єкції розчину. Наркоз короткий і триває від 15 до 20 хв. Для проведення хірургічної операції його доповнюють одним з видів місцевої анестезії. Наркоз змінюється сонливим станом, який продовжується від 2-х до 4-х год. Якщо наркоз необхідно подовжити, додатково ін'єктують ще третину дози.

Для виконання глибокого наркозу вівці внутрішньовенно протягом 6-7 хв ін'єктують 2,5 %-ний розчин тіопентал натрію з розрахунку 30 мг на 1 кг маси тіла. Наркоз триває 15-20 хв, а потім він змінюється 3—4-годинним сонливим станом.

Обов'язковою умовою застосування тіопентал натрієвого наркозу в овець є 18-24-годинна голодна дієта, щоб профілактувати блювання.

Іншим ускладненням може бути короткочасна зупинка дихання. Вона виникає внаслідок дуже швидкого введення розчину тіопентал натрію.

Тіопентал-натрієвий внутрішньокістковий наркоз. Застосовують 3 %-ний розчин тіопентал натрію,

приготовлений на фізіологічному розчині, 5 %-ному розчині глюкози або на дистильованій воді. Вводять препарат з розрахунку 15 мг сухої речовини на 1 кг маси тіла в грудну або плечову кістки.

Наркоз настає зразу після ін'єкції і триває 20-70 хв. Після наркозу сон продовжується від 1,5 до 6 год. Підшкірно і внутрішньоперитонеально 5-10 %-ний розчин тіо- пентал-натрію ін'єктують в дозі 25-35

мг/1 кг маси тіла, а внутрішньом'язово - 35-50 мг/кг.

Внутрішньовенний хлоралгідратний наркоз. Застосовують 10 %-ний розчин хлоралгідрату в дозі

0,1-0,15 г/кг маси тіла тварини. РОЗЧИН хлоралгідрату вводять у підшкірну вену передпліччя, малу

приховану вену або в яремну вену. Загальне знеболювання поєднують з місцевим.

Внутрішньоперитонеальний гексеналовий наркоз настає без стадії збудження через 3-5 хв і триває

30-70 хв. Застосовують 5- 10 %-ний розчин гексеналу, який готують на ізотонічному розчині натрію хлориду або дистильованій воді.

Гексенал ін'єктують дрібній рогатій худобі в дозі 30-35 мг на 1 кг маси тіла.

Оральний алкогольний наркоз. Дрібній рогатій худобі для незначного оглушення орально призначають 300-400 мл 40 %-ного спирту етилового з подальшою місцевою анестезією.

Внутрішньовенний алкогольний наркоз. 33 %-ний етиловий спирт ін'єктують внутрішньовенно в дозі 100-150 мл.

Наркоз собак і кішок

Для глибокого наркозу собакам найчастіше застосовують інгаляційний наркоз із попередньою премедикацією.

Премедикація. За 15-20 хв до наркозу підшкірно або внутрішньо- м'язово ін'єктують 0,05-0,1 мг/кг (0,5-1 мл/10 кг) атропіну сульфату, а потім 2,5 %-ний розчин аміназину в дозі 2,5-5 мг/кг (1-2 мл/10 кг) або ксилазин (ромпун, рометар) у дозі 20-30 мг/кг (1-1,5 мл/10 кг):

216