
- •19. Види тропів.
- •20. Відмінність віршованої мови від прозаїчної. Вірш як найбільш адекватна форма вираження ліричних переживань, його специфічні особливості.
- •21. Основні системи віршування і засоби створення ритму в них.
- •22. Основні елементи силабо-тонічного віршування.
- •23. Зміна силабо-тонічного віршування тонічним: тактовик, дольник, акцентний вірш.
- •24. Свобідне віршуванння. Верлібр.
- •25. Звукова організація вірша: асонанс, алітерація, звуконаслідування, звукопис (горизонтальний і вертикальний).
- •26. Рими та її функції. Класифікація рим. Монорима, холоста рима, білі вірші.
- •27. Строфічна упорядкованість поетичної мови. Архітектонічні форми строфи. (моностих, дистих, терцети, терцини, катрени, секстини, октави, онегінська
21. Основні системи віршування і засоби створення ритму в них.
Силабічна система – первісна ритмічна одиниця – склад; вона будується на сумірності кількості складів у вірші з чітко вираженою константою. Константа – незмінний наголос на кінці віршового рядка, точка, до якої рахуються склади (силабічна поезія) або стопи (силабо-тонічна поезія). Квантитативна (метрична): закономірне чергування довгих і коротких складів; Тонічна система: за ритмічну одиницю служить наголос; будується на повторі слів і словосполучень зі своїм наголосом. Силабо-тонічна система (за Середньовіччя – ритмічна) містить у своїй основі повторюваність сполучень складів (чергування сильних – наголошених і слабких – ненаголошених). Для силабічної системи розмір визначається кількістю складів до останнього наголосу включно, кількістю цезур та їх розташуванням, а також кількістю складів до останнього наголосу в кожному піввірші; для тонічної системи – кількістю наголосів та розташуванням цезури; для силабо-тонічної системи – кількістю стоп певного метра, місцем цезури та її характером. Силабо-тонічна система під час свого історичного розвитку перебрала від метричної назви метрів (розмірів), але самі терміни набули іншого значення: комбінація довгих і коротких складів (метрична система) трансформувалася у наголошені і ненаголошені склади (силабо-тонічна система).
Ритм може грунтуватися:
На чергуванні довгих і коротких складів у вірші (метрична)
На кількісних вимірів складів у віршах (силабічна)
На чергування наголошених і ненаголошених (силабо-тонічне)
На кількості ударних складів (тонічна)
22. Основні елементи силабо-тонічного віршування.
Метр – ритмічна впорядкованість , міра ритміки, утворена поднанням наголошених і ненаголошених складів.
Стопа – мінімальна ритмічна одиниця, сполученням двох і більше складів розташованих у визначеному порядку.
Види стоп за кількістю складів і місцем розташування складів:
Двоскладові (ямб, хорей, пірихій, спондей)
Трискладові (дактиль, амфібрахій, анапест, тримакр, трибрахій,амфімакр)
Чотирискладові ( пеон 1,2,3,4)
П’ятискладові (пентон 1,2,3,5)
Анакруза – ритмічний початок вірша.
Клаузула – ритмічне закінчення. ( а 1 з кінця – чол, Б 2 з кінця – жін, А’ 3 – дактил.)
Вільний вірш – вірш зі значними і неврегульованими перепадами стопності ( верси, що римуються, мають різний розмір)
П’ятискладовик – розмір, що передбачає одну стопу з одним постійним акцентом на 3 складі та варіативними акцентами на 1 чи 5 (рідше 2 ) складах. Класичний п’ятискладовик неримований.
Логаед – метрична форма , в якій метрична схема 1-го вірша з точністю повторюється в усіх наступних.
Гекзаметр - вірш шестистопного дактиля (— ∪ ∪ ), де в кожній стопі, окрім п'ятої, два коротких склади зможуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова — хорей. (16 складів).
1,3,5,7,9 – хорей
2,4,6,8,10 – ямб
1,4,7,10 – дактиль
2,5,8,11 – амфібрахій
3,6,9,12 – анапест
23. Зміна силабо-тонічного віршування тонічним: тактовик, дольник, акцентний вірш.
Дольник (павзник) - тримірник, у якому на місці повної стопи бракує одного складу (лейма)
Лейма – особлива пауза у віршовому ряду, що зумовлена пропуском ненаолошених складів (одного чи двох) Позначається V . Найбільше поширена в дольниках.
Ікт – сильна опорна доля у стопі, незалежно від того, чи займає цю долю наголошений або ненаголошений склад.
Тактовик - віршовий розмір, у якому інтервал між наголошеними складами у вірші коливається в межах 1-3х складів. У тактовику можливе не лише стягнення, а й нарощення складів.
Тонічне віршування побудоване на однаковій кількості наголосів у версах. Чинниками ритму в тонічному вірші є наголоси та паузи. Поділ віршів на стопи відсутній.
Акцентний вірш (тонічний) – ритміка якого грунтується на відносному врівноваженні кількості наголосів, тобто на однаковій кількості акцентів (1-4) за різної кількості ненаголошених складів у межах віршових рядків.
0..2 – дольник
0..3 – тактовик
0..4 – акцентний вірш