Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
24
Добавлен:
10.04.2018
Размер:
2.66 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України «КПІ»

Фізико-математичний факультет Кафедра загальної фізики та фізики твердого тіла

Методичні вказівки

для самостійної підготовки та вивчення дисципліни фізика

розділ: «Оптика»

для студентів факультетів: біотехнології та хіміко-технологічного

Напрям підготовки: 6.051401 «Біотехнологія»

6.051301 «Хімічна технологія»

Київ – 2013

1

Відомості про авторів:

Кузь Олександр Павлович – старший викладач кафедри загальної фізики та фізики твердого тіла, фізико-математичний факультет НТУУ КПІ.

Дрозденко Олександра Володимирівна – старший викладач кафедри загальної фізики та фізики твердого тіла, фізикоматематичний факультет НТУУ КПІ.

Цвєткович Марія Радомирівна – студент групи БЕ-21, факультет біотехнології і біотехніки НТУУ КПІ.

Щербакова Валерія Олександрівна – студент групи БТ-21,

факультет біотехнології і біотехніки НТУУ КПІ.

2

Зміст

Частина 1. Хвильова оптика

Лекція 1. Світлова хвиля

1.Плоска електромагнітна хвиля. Енергія електромагнітних хвиль ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙5

2.Світлова хвиля. Хвильова оптика ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙7

3.Фотоелектричні поняття і одиниці ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙8

4.Закони лінійної оптики ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙10

Лекція 2. Інтерференція світла

1.Інтерференція світлових хвиль і умови її спостереження ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙16

2.Оптична різниця ходу. Умови інтерференційних максимумів і мінімумів ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙18

3.Способи спостереження інтерференції світла ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙20

4.Інтерференція світла в тонких плівках ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙22

5.Практичне використання інтерференції. Інтерферометри.

Інтерферометр Майкельсона ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙25

6.Додаток. Нерелятивістський ефект Доплера ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙28

Лекція 3. Дифракція світла

1.Явище дифракції ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙31

2.Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙31

3.Дифракція Френеля від колового отвору і колового диска ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙35

4.Дифракція Фраунгофера від щілини ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙38

Дифракція на двох щілинах

5.Дифракційні гратки ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙41

6.Дифракція рентгенівського випромінювання ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙43

7.Голографія ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙44

Лекція 4.Поляризація світла

1.Природне і поляризоване світло ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙46

2.Поляризація при відбиті та заломленні ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙48

3.Поляризація при подвійному променезаломленні ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙49

4.Поляризаційні пристрої ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙50

5.Кристалічна пластина між двома поляризаторами ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙53

6.Штучне подвійне променезаломлення ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙54

7.Обертання площини поляризації ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙55

Лекція 5. Взаємодія світла з речовиною

1.Нормальна і аномальна дисперсія. Групова швидкість ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙58

2.Електронна теорія дисперсії ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙60

3.Поглинання світла ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙63

4.Розсіювання світла ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙64

3

5. Ефект Вавілова-Черенкова ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙66

Частина 2. Квантова оптика

Лекція 1. Теплове випромінювання

1.Теплове випромінювання ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙69

2.Визначення поглинальної здатності ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙71

3.Закон Кірхгова ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙71

4.Закон Стефана-Больцмана ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙73

5.Закон зміщення Віна ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙73

6.Поняття рівноважного випромінювання ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙74

7.Формула Релея-Джинса ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙75

8.Формула Планка ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙77

Лекція 2. Фотони

1.Гальмівне рентгенівське випромінювання ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙81

2.Фотоефект ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙84

3.Фотони. Дослід Боте ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙87

4.Тиск світла ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙88

5.Ефект Комптона ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙89

6.Межі застосування класичної теорії ∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙∙91

4

Частина 1. Хвильова оптика Лекція1

Тема: "Світлова хвиля"

Питання лекції:

1.Плоска електромагнітна хвиля. Енергія електромагнітних хвиль.

2.Світлова хвиля. Хвильова оптика.

3.Фотоелектричні поняття і одиниці.

4.Закони лінійної оптики.

1. Плоска електромагнітна хвиля

Хвильовою поверхнею називається геометричне місце точок, що

коливаються в однаковій фазі.

 

ξ = a0(x) • cos (ɷt - kx + )

(1.1.1)

- рівняння плоскої хвилі, що поширюється уздовж осі X. а0 - амплітуда;

ɷ - кругова частота;

2 k ~ хвильове число, k = = V ;

- початкова фаза хвилі.

Розглянемо плоску електромагнітну хвилю, що поширюється уздовж осі х, перпендикулярну хвильовій поверхні хвилі. Скористаємося рівняннями рівнянням Максвела. Можна показати, що поле хвилі не має складових уздовж осі х. Ех, Нх - відсутні. Звідси випливає, що вектори Н і Е перпендикулярні до напрямку поширення хвилі, тобто електромагнітні хвилі - поперечні. При цьому можливі два випадки:

1) Еу 0; Нz 0;

2) Еz 0; Нy 0;

для першого з яких можна одержати наступні хвильові рівняння:

2 Ey

 

 

 

2 Ey

;

x

2

 

c

2

t

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 H

 

 

 

2 H

 

x

2 z

c

2

t

2 z .

 

 

 

 

 

 

 

рівняння плоскої хвилі.

Розв’язок системи цих рівнянь запишемо у вигляді:

Еу = Еm cos (ɷt - kx),

5

(1.1.2)

(1.1.3)

Hz = Hm cos (ɷt - kx).

Фази обох складових будуть однаковими. Еm і Hm - максимальні значення.

Помножимо на одиничні орти і j k і будемо мати позначення:

 

Е=Еy j, Н= Нz k,

 

Е = Еm cos (ɷt - kx),

(1.1.3a)

H = Hm cos (ɷt - kx)

 

Амплітуди цих векторів зв'язані співвідношенням:

 

 

 

 

 

 

 

0 Еm= 0 Hm

(1.1.4)

Користуючись рівняннями (1.1.3) зробимо схематичний малюнок:

Pис. 1.1.1

Енергія електромагнітних хвиль

Густина потоку енергії - величина чисельно рівна потоку енергії через одиничну площадку, поміщену в даній точці перпендикулярно напрямку, у

якому переноситься енергія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J - густина потоку енергії будь-якої хвилі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J = ɷv,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.1.5)

де ɷ - об'ємна густина енергії хвилі, v - фазова швидкість хвилі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо

електричну

хвилю у

вакуумі,

 

 

=

 

= ɷ = ɷЕ + ɷН =

0 E 2

 

 

0 H 2

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

0 E) ( E)

 

( 0 H )(

0 H )

 

(

 

0

E)(

0 H )

 

(

0 H )( 0 E)

2

 

2

2

2

2

2

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 0 EH)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.1.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ɷЕ = ɷН; ɷ = ЕН/с

 

 

 

 

 

 

(1.1.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оскільки

 

0 0 = 1/с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставимо рівняння (1.1.5) у (1.1.6), тоді одержимо густину потоку енергії:

j = S = Е Н

Запишемо густину потоку у векторному вигляді:

 

S = [Е Н]

(1.1.8)

- дійсне в будь-якому середовищі, S - вектор Умова-Пойнтінга, а (1.1.8) - рівняння Умова-Пойнтінга.

S - вектор показує нарпрямок поширення хвилі і енергії:

[S] = [j] = [1 (Дж/с)/м2 ] = [Вт/м2]

2.Світлова хвиля. Хвильова оптика

Світлова хвиля в більшості своїх проявів поводиться як електромагнітна хвиля, а іноді світло виявляє себе як потік окремих частинок.

Хвильова оптика - це та частина оптики, у якій світло розглядається, як електромагнітна хвиля.

Квантова оптика - оптика, у якій світло розглядається, як потік окремих частинок.

Запишемо рівняння світлової хвилі, що має вигляд:

Е = А cos (ɷt - k r + )

(1.1.9)

А = Еm

k =

2

 

 

 

 

 

 

 

де А - амплітуда хвилі, r - радіус-вектор, k

ǁ r співнапрпрямлені.

 

Відношення швидкості світлової хвилі у вакуумі с до фазової швидкості V в деякім середовищі називається абсолютним показником заломлення цього

середовища - n.

 

 

 

 

 

n = c/V

(1.1.10)

Врахуємо швидкість світла. Запишемо формулу у вигляді:

 

V =

 

 

c

(1.1.11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У більшості прозорих середовищ магнітна проникність

близька до

одиниці, тому формулу (1.1.11) представимо у вигляді:

 

 

 

 

 

n =

(1.1.12)

Чим більше показник заломлення n у середовищі, тим воно вважається оптично більш щільним.

Видиме світло у вакуумі має довжину хвилі λ =0,40.76 мкм.

7

У будь-якім середовищі довжина хвилі дорівнює: випромінювання. Використаємо формулу (1.1.10) і урахуванням якої отримаємо λ = c /(nv) = λ0/n.
λ = λ0/n

λ=V/v, де v — частота знайдемо: V=с/n, з

(1.1.13)

Довжина хвилі буде тим менше, чим більше абсолютний показник заломлення. Частоти будуть порядку v ~1015Гц. Модуль середнього за часом значення густини потоку енергії, що переноситься світловою хвилею, має назву

інтенсивність світла в даній точці простору - І.

I =

n

 

 

0

 

A

2

(1.1.14)

2

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто інтенсивність пропорційна квадрату амплітуди світлової хвилі:

I~ nА2.

3.Фотоелектричні поняття й одиниці

а) Світловий потік

Будемо вважати, що потік енергії світлових хвиль E з довжинами від λ до λ + d λ можно знайти за допомогою (λ):

(λ) = E/ d λ

(1.1.15)

формула розподілу енергії світлової хвилі.

 

1

 

ФЕ = ( )d

( 1.1.16)

2

 

потік енергії хвилі в діапазоні довжини хвиль від λ1 до λ2.

Людське око по різному розрізняє світлові хвилі. Відносна спектральна чутливість людського ока V(λ) наведена на Рис. 1.1.2. Ця крива мас максимум при λm=555нм.

Рис. 1.1.2

Якщо будемо розглядати різні покольору світлові хвилі, то однакові потоки енергії світлових хвиль різного кольору будуть оком сприйматися неоднаково, що відповідає залежності V(λ).

8

E 1) / dФE 2) = V(λ2) / V(λ1)

(1.1.17)

Світлові потоки енергій, відчуваються однаково людським

оком

оборотно пропорційні відносній спектральній чутливості ока.

 

Для характеристики інтенсивності світла, з урахуванням здатності

викликати зорові відчуття вводиться величина Ф - світловий потік.

 

dФ = V(λ) dФЕ (λ)

(1.1.18)

світловий потік в інтервалі довжин хвиль λ

λ + d λ.

 

Проінтегруємо рівняння (1.1.18) для усієї хвилі:

 

1

 

 

Ф = V ( ) ( )d

(1.1.19)

 

2

 

 

б) Сила світла

Джерело світла, розмірами якого можна знехтувати в порівнянні з відстанню від місця спостереження до джерела називається точковим джерелом. В однорідному ізотропному середовищі точкове джерело випромінює сферичну хвилю. Для його характеристики застосовується величина сила світла, що визначається як потік випромінювання джерела, що припадає на одиницю тілесного кута:

 

I =

(1.1.20)

 

 

 

 

d

У загальному

випадку сила світла залежить

від полярного кута

і

азимутального : І (

).

 

 

 

 

Для ізотропного джерела залежність буде: I Ф .

4

[I] = [кандела] = [1 кд], [Ф] = [люмен] = [1 лм].

E A V ( )

А - величина, яка дорівнює 1,4610-3 Вт/лм - механічний чи енергетичний еквівалент.

Одному люмену відповідає енергія 1,4610-3 Вт.

в) Світність

Під світністю М розуміють світловий потік, що випромінюється одиницею поверхні джерела світла назовні у всіх напрямках.

9

 

М =

Дж

(1.1.21)

 

 

 

 

dS

 

 

 

 

[М] = [1 лм/м2]

 

г)

Освітленість

 

 

 

 

Освітленість деякої площини створюється падаючим на неї

світлом

(Рис.1.1.3). Її характеризуют величиною:

 

Рис. 1.1.3

Е = пад

dS

Е =

I cos

r 2

 

- освітленість будь-якого точкового джерела.

[Е] = [1лм/м2 ]=[1лк], лк - люкс.

4.Закони лінійної оптики. Геометрична оптика

(1.1.22)

(1.1.23)

Розділ оптики, де світлова хвиля замінюється променями, називається геометричною чи променевою оптикою. (Рис. 1.1.4 а, б, в)

Основні закони лінійної оптики:

Закон прямолінійного поширення світла - в однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно.

Закон незалежності світлових променів - промені при перетинанні не збурюють один одного.

Промені 1 і 2 не збурюють один одного, тобто, якщо прийняти один

із променів, то малюнок на екрані не буде залежити від цього. Дійсно це у випадку, якщо інтенсивність світла не дуже висока.

(Рис. 1.1.4а)

10

Соседние файлы в папке ФБТ БИ 2курс