- •Принцип природовідповідності
- •Принцип гуманності
- •Принцип неперервності
- •Принцип індивідуальності та диференціальності
- •Принцип єдності виховання та життєдіяльності
- •Принцип етнічності
- •Принцип систематичності та послідовності
- •Принцип культуровідповідності
- •Принцип поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю вихованців
- •Принцип опори на позитивне в людині
- •Принцип оптимальності виховного процесу
- •Особливості
- •Види казок[ред. • ред. Код]
- •2. Трудові пісні
- •3. Пісні-игри
- •Зимові звичаї та обряди
- •Обереги людини
- •Сорочка
- •Намисто
- •Лялька-мотанка – берегиня та богиня
- •Писанка - оберіг, символ життя
- •Хатні обереги
- •Оберіг вірності й любові – рушник
- •Зелені обереги України
- •Птахи – символи та обереги
- •2. Народний одяг
- •3. Харчування
- •4. Побут і звичаї
Принцип етнічності
Принцип етнічності передбачає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування національної свідомості та гідності, створення умов для всіх громадян навчатися і спілкуватися рідною мовою, вивчати традиції, звичаї, обряди свого народу; забезпечувати умови для відчуття етнічної належності до свого народу, його культури, формування рис національної ментальності; виховання в молоді почуття соціальної відповідальності за збереження, примноження і продовження етнічної культури.
Принцип систематичності та послідовності
Принцип систематичності та послідовності має забезпечувати вплив на особистість людини з урахуванням її вікових можливостей і розвитку, поступово розширювати систему вимог до діяльності; забезпечувати доцільну єдність вимог до вихованця з боку вихователів (членів сім'ї, вчителів, вихователів у дошкільних та позашкільних дитячих закладах); створювати оптимальні умови для вияву самостійності вихованця при розв'язанні виховних завдань, дбати про розумне "дотикове" керівництво.
Послідовність має здійснюватися з дотриманням певних етапів: від близького до далекого; від простого до складного. Маленька дитина має засвоювати найпростіші правила і норми поведінки, що доступні їй з погляду фізичних і психічних можливостей. Маленькі діти — це своєрідні "філософи у підгузниках". Вони виявляють неймовірну активність у пізнанні деталей навколишнього світу. Тож не слід поспішати виводити їх із цього стану, не варто упереджувати їхні можливості, навантажувати додатковою інформацією. Нехай задовольняються тим, що їх оточує: членами родини, природним середовищем, іграшками, простими діями. І лише згодом поступово розширювати коло пізнання і діяльності, піднімаючи завісу над ще невідомим.
Вимога систематичності передбачає, що виховний вплив на особистість має здійснюватися щоденно і системно з урахуванням різних чинників.
Принцип культуровідповідності
Принцип культуровідповідності передбачає нерозривний зв'язок виховання з культурними надбаннями людства і свого народу, зокрема із знаннями про загальнолюдські багатства в царині духовної та матеріальної культури, про особливості розвитку і становлення національної культури та її взаємозв'язки із загальнолюдською; знаннями історії свого народу, його культури; забезпеченням духовної єдності і спадкоємності поколінь.
Вимоги принципу культуровідповідності мають пронизувати всі сфери життя людини, а особливо молодого покоління — побут, взаємини, виробничу діяльність, радіо, кіно, телебачення, театр, книги. І передусім — сферу освіти та виховання.
Принцип поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю вихованців
Дитина за своєю природою, пізнаючи навколишній світ, шукає, по-перше, відповіді на запитання "Чому?", "Як?" і, по-друге, прагне до самостійності у своїх діях ("Я сам", "Я сама"). Тому педагоги-вихователі мають на кожному кроці враховувати природу дитини. З одного боку, визначати напрями діяльності особистості, створювати оптимальні умови для такої діяльності, допомагати оволодівати раціональними й ефективними методами пізнання, а з іншого — давати можливість виявляти самостійність. Педагогічні кроки у цій сфері досить прості: підготуйте поле для діяльності, ретельно поясніть, як діяти, якими методами користуватися і відступіть на крок назад, спостерігаючи за цими діями, тактовно вносячи необхідні корективи. У цьому має виявлятися педагогічна мудрість вихователя. Практика свідчить, що коли в процесі виховання намагаються все зробити за дитину (одягнути, прибрати постіль, виконати домашні завдання тощо), гальмується процес соціального розвитку особистості.