44. Патогенетичні аспекти алкоголізму, наркоманії, токсикоманії.

Хронічний алкоголізмм, наркоманія, і токсикоманія відносяться до хвороб патологічної залежності (ХПЗ). Вона виникає при довготривалому зловживанні нейротропними отрутами - психоактивними речовинами (ПАР).

Психоактивні речовини - речовини які впливають на психіку людини. Зміна толерантності до ПАР означає, що для потрібного ефекту ПАР необхідно постійно збільшувати дозу.

Патологічна залежність від ПАР – це хронічна хвороба мозку, яка являється результатом взаємодії визначених генетичних, біологічних, особистих, соціальних особливостей пацієнта , фактор навколишнього середовища.

Алкоголізм, пат аспекти

Алкоголізм – захворювання, різновид токсикоманії , характеризується залежністю до алкоголю ( етиловому спирту) , з психічною і фізичною залежністю від нього.

В патогенезі виділяють по Стрельчуку три стадії:

ü Компенсуюча – головний симптом – необмежена тяга до вживання алкоголя, втрата « відчуття міри» по відношенню до випитого, формування толерантності до алкоголю, і легкої форми обстинентного синдрома.

ü Наркоманна – хвороблива залежність до алкоголю збільшується. Зростання психічних змін : концентрація всіх інтересів на алкоголь, егоцентризм – кінцева форма індивідуалізма, і егоїзма, притуплення відчуття долгу, і інших вищих емоцій. Кінцева форма обстинтного синдрома.

ü Термінальна - ознаки психічного не врівноваження , падіння толерантності до алкоголю.

Ефекти дії на ЦНС:

Ø Фаза збудження – характеризується ейфорією , відчуттям бодрості, і приплива сил. Під час цієї фази порушується метаболізм нейронів кори головного мозку, зменшується кількість серотоніну, збільшується виділення адреналіну, норадреналіну,

Ø Фаза угнетання – дисфория , зменшується виділення адреналіна, норадреналіна, депресія.

Порушення роботи печінки:

Цироз печінки – тяжке захворювання печінки, супроводжуючу незворотнім заміщенням, паренхіматозної тканини, печінки фіброзною, сполучною тканиною або стромою. Циротична печінка збільшена, бугриста, шерхувата. Частіше всього цироз розвивається при довготривалій інтоксикації алкоголем. Важливий фактор – некроз гепатоцитів, обосновлений прямою токсичною дієюалкоголя, а також аутоімунними процесами.

Пат аспекти наркоманії

Наркотики – природні речовини, які можуть визвати наркоманію.

Характеристика наркотиків: діють на нервову систему; мають негативні соціальні наслідки;

Види наркоманії:

V Каннабізм – приймання препаратів канна біса( висушені жіночі квіти) – гашиша, марихуани;

Визиває відчуття релаксації, порушення концентрації уваги,

v Кокаинизм - вживанні кокаїну, використовується у вигляді білого порошка.

v Опійна наркоманія – використанні опіатів – морфіна, кодеіна, промедол,

Ефекти: зниження гостроти больових відчуттів, седативний ефект, ейфорія, угнетення дихання, тошнота, рвота, порушення моторики ЖКТ, зниження секреторної її функції.

Токсикоманія, пат аспекти

Токсикоманія – сукупність хворобливих відчуттів, характеризуючих впливом и залежністю до прийому лікарських речовин, не віднесених до наркотичних.

Симптоми токсикоманії: залежність від снодійних, зловживання холінолітичними речовинами, зловживання летучими речовинами.

45. Побічні ефекти при застосуванні ліків.

Типи побічних реакцій і ускладнень медикаментозної терапії

І. Побічні реакції повязані з фармакологічними властивостями лікарських засобів.

ІІ. Токсичні ускладнення обумовлені абсолютним або відносним передозуванням лікарських засобів.

ІІІ. Вторинні ефекти обумовлені порушенням імунобіологічних властивостей організму (ослаблення імунних реакцій, дисбактеріоз, кандідомікоз).

IV. Алергічні (імунологічні) реакції негайного і уповільненого типів.

V. Ідіосинкразія – реакції повязані з різними дефектами ферментів. Під терміном „ідіосинкразія” розуміють генетично обумовлену патологічну реакцію на певний лікарський засіб. В її основі лежить реація, обумовлена спадковим дефектом ферментних систем. Вони зустрічаються рідше, ніж алергічні реакції.

VI. Синдром відміни, який спостерігається після різкого припинення тривалого лікування деякими ЛЗ.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ПОБІЧНОЇ ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

1. Ураження шкіри та її придатків.

2. Ураження сполучної та мязевої тканин

3. Гематологічні порушення

4. Шлунково-кишкові розлади

5. Медикаментозне ураження печінки

6. Медикаментозні нефропатії

7. Медикаментозне ушкодження легень

8. Ушкодження нервової системи

46. Причини і види пошкодження клітин.

Ушкодження клітини — це типовий патологічний процес, основу якого становлять зміни внутрішньоклітинного гомеостазу, що призводять до порушення структурної цілісності клітини і її функціональних властивостей.

Залежно від швидкості розвитку й вираженості основних проявів ушкодження клітини може бути гострим і хронічним, залежно від ступеня змін внутрішньоклітинного гомеостазу — оборотним і необоротним, залежно від періоду життєвого циклу, на який припадає дія ушкоджувального агента, - мітотичним та інтєрфазним, залежно від патогенетичних механізмів ініціювання ушкодження - насильницьким і цитопатичним.

чинники, які можуть викликати ушкодження клітини:

Безпосереднє (первинне) ушкодження клітини виникає в результаті прямої дії факторів: