
- •Заняття №1
- •Зміст теми:
- •1. Вакуоля рослинної клітини виконує функцію:
- •Заняття №2
- •Зміст теми:
- •Заняття №3
- •Зміст теми:
- •Заняття №4
- •Зміст теми:
- •Заняття № 5
- •Зміст теми:
- •Заняття № 6
- •Зміст теми:
- •Заняття №7
- •Зміст теми:
- •Заняття № 8
- •Зміст теми:
- •Заняття № 9
- •Контрольні питання
- •Модуль 2 Змістовий модуль 2 Заняття № 10
- •Зміст теми:
- •Розглянути і розв’язати наступні задачі
- •Заняття № 11
- •Заняття № 12
- •Зміст теми:
- •Заняття № 13
- •Зміст теми:
- •Зміствий модуль 3 заняття № 14
- •Хід заняття:
- •Д) механізм утворення геномних мутацій. Розглянути і зарисувати в альбом
- •Заняття № 15
- •Зміст теми:
- •I. Аномалії аутосом:
- •II. Аномалії статевих хромосом:
- •Заняття № 16
- •Зміст теми:
- •В. Автосомно-рецесивний
- •Заняття № 17
- •Зміст теми:
- •Дерматогліфіка Популяційно-статистичний
- •Заняття № 18
- •Контрольні питання
- •Зміст теми:
- •Зміст теми:
- •Заняття № 21
- •Зміст теми:
- •Заняття № 22
- •Контрольні питання
- •Зміст теми:
- •Заняття № 24
- •Зміст теми:
- •Заняття №25
- •Заняття №26
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Граф логічної структури до заняття № 26
- •Заняття № 27
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Граф логічної структури до заняття № 27
- •Заняття № 28
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Заняття № 30
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Заняття № 31
- •Заняття № 3 2
- •Хід заняття. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 7 Заняття № 33
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Москіт Phlebotomus papatasii Вид заняття: лабораторно-практичне.
- •Зміст теми:
- •Хід заняття:
- •Б) Комар малярійний – переносник збудників малярії
- •Вивчити під мікроскопом мікропрепарат лялечки. Звернути увагу на дихальну трубку у вигляді конуса. В) Москіт – переносник збудників лейшманіозів, пропасниці, папатачі
- •Заняття № 35
- •Зміст теми:
- •Заняття № 36
- •Зміст теми:
- •Заняття № 37
- •Зміст теми:
- •2.1.2 Еволюція сечостатевих проток
- •Заняття № 38
- •Зміст теми:
- •Заняття № 39
- •Зміст теми:
- •Заняття № 40
- •Література
Змістовий модуль 7 Заняття № 33
Тема. Тип Членистоногі Arthropoda
Клас Павукоподібні Arachnoidea
Ряд Кліщі Acarina
Види :Кліщ собачий Ixodes ricinus
Кліщ тайговий Ixodes persulсatus
Свербун коростяний Acarus siro s. Sarcoptes scabiei
Залозиця вугриста Demodex folliculorum
Кліщ селищний Ornithadorus papillipes
Вид заняття:лабораторно-практичне.
Актуальність теми: вивчення будови, життєвих циклів розвитку, ареалів розповсюдження кліщів, що переносять збудників важких інфекційних захворювань є актуальним в плані розробки комплексу профілактичних заходів і методів боротьби з інфекціями.
Мета заняття:вивчити особливості будови кліщів, звернути увагу на їх медичне значення.
Зміст теми:
1.Загальні ознаки типу Членистоногі.
2. Клас Павукоподібні. Загальні риси організації.
3. Особливості будови ряду Кліщі.
4. Морфологія, життєвий цикл, епідеміологічне значення собачого, тайгового кліщів, коростяного свербуна, залозиці вугристої.
5. Основні методи боротьби з кліщами, засоби профілактики.
Обладнання для проведення заняття:мікроскопи, лупи, фіксовані кліщі, мікропрепарати кліщів, навчальні таблиці, методична література.
Інтегративні зв’язки теми: матеріал даної теми використовується при вивченні окремих курсів на кафедрах інфекційних хвороб та медико-профілактичного профілю.
Хід заняття:
Контроль вихідного рівня знань студентів з даної теми (на основі теоретичних питань змісту теми).
2. Практична частина
2.1 Характеристика етапів роботи
2.1.1 Вивчення представників ряду кліщі
а) Кліщ собачий – переносник збудників туляремії, енцефаліту західних районів, шотландського енцефаліту.
Фіксованого кліща покласти на предметне скло і розглянути під лупою особливості зовнішньої будови.
У собачого кліща тіло несегментоване, овальної форми, на спині є щиток. У самців щиток повністю вкриває спину, а у самок, личинок і німф він є лише у передній частині спини, решта частин тіла мають м’які покриви, що забезпечує можливість розтягування і збільшення об’єму тіла. Очі відсутні, хітиновий покрив пронизаний чисельними порами з волосками, які виконують функцію органів чуття. Колір брунатний, довжина тіла 2,5-4 мм, а ситої самки до 11 мм. Хеліцери та педипальпи видозмінені у хоботок, колючо-сисний ротовий апарат, розміщений на звуженому головному кінці. Основа хоботка прямокутна. До країв тіла нерухомими коксами приєднані чотири пари ніжок, що мають перетинчастий придаток. Кожна ніжка складається з основного членика (кокса), вертлуга, стегна, гомілки, передньолапки, лапки з двома кігтиками, між якими є присосок у вигляді подушечки. Позаду кокса четвертої пари ніжок з кожного боку знаходиться ущільнений хітиновий щиток – перитрема, що оточує дихальну стигму з черевного боку, а на рівні 3-ої пари ніжок – витягнутий в поперечну щілину статевий отвір (в самки дугоподібний). Ближче до заднього кінця тіла знаходиться анальний отвір, що має вигляд короткої повздовжньої щілини. Дугоподібна анальна борозна огинає анальний отвір спереду і своїми кінцями доходить до заднього краю тіла.
Процес кусання кліща безболісний, оскільки він виділяє особливі анестезуючі речовини, завдяки чому присмоктування їх залишається не поміченим. Збудник захворювання потрапляє зі слиною кліща або переноситься ротовими органами.
Для кліщів характерна наявність об’ємного шлунку із сліпими виростами, що відіграють роль резервуару при кровосмоктанні.
Життєвий цикл кліщів пов’язаний з метаморфозом: яйце-личинка (3 пари кінцівок)-німфа (4 пари кінцівок)-імаго (після 1-3 линянь).
б) Кліщ тайговий – переносник збудника тайгового енцефаліту
Подібний за формою до кліща собачого. Личинки та німфи нападають на малих ссавців, статевозрілі форми – на людину або великих ссавців. Але у самця на коксах першої пари ніг відсутній перетинчастий придаток і внутрішній зубець кокс короткий, а кокси другої і третьої пари ніжок однакові. У самок на рівні другої пари ніжок на черевній стороні розміщена пряма або хвиляста статева щілина, що прикрита хітиновим щитком. Розповсюджений за межами України, в Сибіру, на Далекому Сході.
в) Свербун коростяний – збудник корости
Розглянути під мікроскопом мікропрепарати свербуна коростяного. Звернути увагу на місце паразитування кліща – роговий шар епідермісу, а також дуже дрібні розміри : самка – близько 0,4 мм; самець – близько 0,3 мм завдовжки. Має округлу форму тіла, на поверхні якого помітні чисельні лусочки, тупі шпички і спрямовані назад щетинки. Намічається поперечна борозна, яка розмежовує тіло на головогруди і черевце. Очі відсутні. В передній частині тіла знаходиться ротовий апарат, по боках від нього, з кожної сторони по дві пари коротких ніжок. Задні дві пари кінцівок видно лише з черевного боку. Всі кінцівки короткі і мають щетинки, що пов’язано з пристосуванням до життя у ходах всередині шкіри. На черевному боці помітні хітинові утворення – епімери, які тягнуться від основи ніг до середини тіла. Дихання у кліща здійснюється через усю поверхню тіла.
Довжина ходу, який самка пробуравлює за день, досягає 2-3 мм (самці ходів не роблять). Живляться кліщі клітинами епідермісу хазяїна. У ходах самки відкладають яйця (20 і більше за життя), і тут здійснюється метаморфоз, який триває 1-2 тижні:яйце – личинка - німфи I, II порядку-імаго. Тривалість життя дорослих кліщів 40-45 днів.
Захворювання проявляється сильним свербінням. Діагноз ставиться при виявленні кліщів у ходах, які вони прокладають.
г) Залозиця вугриста - збудник демодекозу Розглянути під мікроскопом мікропрепарати залозиці вугристої, звернути увагу на дрібні розміри (0,2-0,5 мм), овальну форму тіла, яке нагадує черв’ячка, короткі кінцівки. Ротові органи пристосовані до смоктання. Відкладають яйця. Личинки, німфи, імагінальна стадія подібні. Паразитує в шкірі, сальних залозах і волосяних цибулинах шиї, обличчя, тулуба, зовнішньому слуховому проході. Діагностують шляхом мікроскопічних досліджень виділень з гнійних запальних волосяних фолікул.
д) Селищний кліщ – переносник кліщового поворотного тифу.
Розглянути під мікроскопом мікропрепарат селищного кліща. Відмітити його продовгувато-овальну форму тіла. Задня частина тіла заокруглена, передня загострена. Тіло вкрито суцільним дрібно-горбкуватим шаром хітину сірого кольору. Очі відсутні. Ротовий апарат розміщений в заглибині, на черевному боці. Чотири пари кінцівок за довжиною неоднакові, друга пара найкоротша, а четверта найдовша. Позаду від першої пари кокс міститься статевий отвір, а трохи далі до кінця тіла – анальний отвір.
2.2. Оформлення результатів практичної роботи
Замалювати в альбом вивчені види кліщів. Використовуючи граф логічної структури, описати представників і вказати на їх епідеміологічне значення.
3.Вироблення практичних навиків
На основі морфологічних особливостей кліщів вміти визначати їх видову належність.
4.Питання для контролю засвоєння теми
1. Характеристика типу Членистоногі.
2. Морфо – анатомічна характеристика ряду Кліщі.
3. Особливості будови, розвиток і епідеміологічне значення кліща собачого.
4. Кліщ тайговий, його роль в розповсюдженні віруса весняно – літнього енцефаліту.
5. Трансоваріальна передача інфекції.
6. Особливості будови, розвиток і епідеміологічне значення селищного кліща.
7. Характеристика селищного кліща і його роль в розповсюдженні збудника кліщового поворотного тифу.
8. Особливості будови і патогенна дія коростяного свербуна.
9. Морфологічні особливості, епідеміологічне значення залозиці вугристої.
5. Тестовий контроль до практичного заняття № 33
1. Яка тривалість життя коростяного кліща:
A. 1-2 тижні
B. 2-3 тижні
C. 2 місяця
D. 1-1,5 місяця
E. 6 місяців
2. На яких частинах тіла найчастіше поселяється коростяний свербун:
A. На ногах
B. На волосяній частині голови
C. На спині
D. Між пальцями рук та ліктьовому згині
E. На шиї
3. Які представники кліщів є збудниками захворювань людини:
A. Собачий кліщ
B. Тайговий кліщ
C. Коростяний свербун
D. Дермацентор
E. Селищний кліщ
4. Які види кліщів є переносником збудника кліщового поворотного тифу:
A. Тайгові кліщі
B. Гамазові кліщі
C. Селищні кліщі
D. Собачі кліщі
E. Кліщі дермацентори
5. Переносниками весняно-літнього енцефаліту є:
A. Воші
B. Блохи
C. Клопи
D. Кліщі
E. Комарі
6. Збудник бруцельозу переноситься кліщами:
A. Селищним
B. Тайговим
C. Собачим
D. Гамазовим
E. Степовим
7. Які з прелічених кліщів здатні переносити збудників туляремії:
A. Тайговий кліщ
B. Собачий кліщ
C. Селищний кліщ
D. Коростяний кліщ
E. Кліщ дермацентор
8. Який з нижче зазначених видів може передавати збудників захворювань трансоваріально?
А. Culex pipiens
В. Ixodex persulcatus
С.Stomoxys calcitrans
D. Demodex folliculorum
Е. Phlebotomus pappatasii
9. Вкажіть членистоногих, які можуть бути проміжними господарями деяких видів гельмінтів:
А. Павуки
В. Кліщі
С. Краби
D. Мухи
Е. Москіти
10. Які види кліщів є переносниками збудників висипного тифу:
А. Тайгові кліщі
В. Гамазові кліщі
С. Селищні кліщі
Д. Собачі кліщі
Е. Кліщі дермацентори
Граф логічної структури до заняття № 33
Тип Членистоногі
Клас Павукоподібні
Ряд Кліщі
Види |
Ixodes ricinus |
Ixodes persulcatus |
Acarus siro s. Sarcoptes scabiei |
Demodex folliculorum |
Місце перебуван-ня |
відкрита місцевість лісової та лісостепової зон |
відкрита місцевість лісової та лісостепової зон |
епідерма шкіри людини |
шкіра, сальні залози і волосяні цибулини лиця, шиї, тулуба і проходи |
Відмінні ознаки |
розміри 2,5мм. Ротові органи колючо-сисного типу, 4 пари ходильних кінцівок, коричневого кольору |
розміри 2,5мм. Ротові органи колючо-сисного типу, 4 пари ходильних кінцівок, коричневого кольору |
розміри 0,3-0,4мм. Ротові органи клешнеподібні, гризучого типу. 4 пари коротких, конічних, 6-членикових кінцівок. Тіло вкрите трикутними лусочками сірого кольору |
розміри 0,2-0,5мм, видовжена форма, тіло червоподібне, кінцівки короткі, ротовий апарат сисного типу |
Розвиток |
непрямий з повним метаморфозомяйце-личинка-німфа-імаго |
непрямий з повним метаморфозом: яйце-личинка-німфа-імаго |
непрямий з повним метаморфозом: яйце-личинка-німфаІ-німфаІІ -імаго |
непрямий з повним метаморфозом: яйце-личинка-німфа-імаго |
Епідеміоло-гічне значення |
переносник збудників кліщового енцефаліту, кліщового висипного тифу |
переносник збудників тайгового енцефаліту |
збудник корости |
збудник демодекозу |
Заходи боротьби та профілак-тики |
знищення кліщів у природі на всіх стадіях розвитку, своєчасне виявлення і зняття кліщів з тіла людини, застосування репелентів |
виявлення хворих, періодичні перевірки в місцях скупчень людей, дезинфекція постільної білизни та одягу |
дотримання правил особистої гігієни, не видавлювати вугрів брудними руками, виявлення та лікування хворих |
Заняття № 34
Тема. Тип Членистоногі Arthropoda
Клас Комахи Insecta
Ряд Двокрилі Diptera
Родина Мухи Muscidae
Види: Осіння жигалка Stomoxуs calcitrans
Муха Вольфартова Wohlfartia magnifica
Ряд Двокрилі Diptera
Родина комарі Culicidae
Види: Комар звичайний Culex pipiens
Комар малярійний Anopheles maculipennis