Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Самостійна 12 ТО

.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
22.10.2017
Размер:
16.26 Кб
Скачать

Бегерського В І

Самостійна

Тема 7. Самоорганізація

Завдання 1. Написати есе на тему «Самоорганізація особистості: поняття, характеристика і структура».

Особистість слід розглядати як складну систему, в якій диференціюються та інтегруються психічні властивості, що розвиваються в індивіді під впливом соціальних факторів в умовах здійснення ним діяльності та спілкування з іншими людьми. Тому особистість можна вважати "системою систем", на що вказував Г. С. Костюк У сучасних вітчизняних дослідженнях організованість виділяється як одна з базових властивостей особи. Не дивлячись на таке виділення, феномен організованості є до теперішнього часу мало вивченим, частково внаслідок того, що в сучасній психологічній науці немає єдиної думки відносно її природи і даної властивості. Так само можна пояснити феномен самоорганізації.Як параметри виміру організованості найчастіше виступають такі зовнішні поведінкові (формально-динамічні) ознаки, як дотримання зовнішнього порядку на робочому місці і в процесі діяльності, раціональне витрачання часу з врахуванням обстановки, планерування своїх дій і розумне їх чергування, уміння вносити до діяльності певну організацію при зміні обставин. Важливим чинником, що визначає динамічні прояви організованості, виступає міра сформованості вольових звичок особи: доведення початого до кінця, систематичність і послідовність дій, уміння долати труднощі, виконувати намічене в строк і ін. Отже, в основі самоорганізованості як якості особи лежать не лише характеристики знань і діяльності особи, але і вольові і багато інших.

Таким чином, відповідно до позначених понять була визначена структура самоорганізації особи, яка в процесі професійної підготовки трансформуються в параметри майбутньої професійної діяльності (проектувальні, виконавські, контрольно-оцінні).

Завдання 2. Дати визначення типам сталості організації: внутрішня, зовнішня й спадкова сталості; кількісна й структурна сталості.

Внутрішня сталість організації визначається її своєчасним і економічним реагуванням на зміни зовнішнього середовища. Теоретично внутрішня стійка рівновага організації заснована на оцінці фінансової стійкості, яка визначається в першу чергу збалансованістю грошових потоків.

Зовнішня- досягається за рахунок зовнішнього управління, тобто впливу держави на фактори зовнішнього середовища - ринкові, географічні та ін.

Спадкова стійкость досягається за рахунок «успадкованого управління», тобто формування, збереження і розвитку внутрішнього потенціалу організації.

Кількісна- комплекс, що охоплює більш значну суму елементів, тим самим характеризується як більш стійкий по відношенню до середовища, але, очевидно, тільки в прямому кількісному сенсі, т, е. як володіє більшою сумою активностей-опорів, що протистоять цьому середовищі

Структурна- дійсна, практична стійкість комплексу залежить аж ніяк не тільки від кількості сконцентрованих в ньому активностей-опорів, а ще й від способу їх поєднання, від характеру їх організаційної зв'язку