10. Право на зайняття підприємницькою діяльністю.

Діти, які досягли 16-річного віку, мають право займатися підприємницькою діяльністю, можуть бути членами колективного сільськогосподарського підприємства та членами селянського (фермерського) господарства в порядку, встановленому законом.

11. Право на об’єднання в дитячі та молодіжні організації.

Діти мають право на об’єднання в самостійні дитячі та молодіжні громадські організації за умови, що їх діяльність не суперечить Конституції України та законам України, не порушує громадський порядок і безпеку держави, права і свободи інших осіб, не шкодить моралі та здоров’ю дітей та інших громадян.

Дитячі громадські організації можуть створювати свої об’єднання, встановлювати контакти з дитячими громадськими організаціями інших країн, вступати до міжнародних дитячих об’єднань.

Створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється.

Починаючи з 1996 року готується щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні, яка презентується громадськості та міжнародній спільноті.

Українські діти потребують захисту. Найменші громадяни мають права, які держава у своїй Конституції зобов’язалася виконувати.

У 1995 р. Прийнято Закон України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”.

Здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на:

• центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім’ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім’ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад;

• уповноважені підрозділи органів Національної поліції;

• приймальники-розподільники для дітей органів Національної поліції;

• школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації органів освіти;

• центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я;

• спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої служби України;

• притулки для дітей;

• центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

• соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка).

Проблемою залишаються процедурні механізми захисту прав дитини. Існуюча система державних інституцій, які працюють в інтересах дітей є дуже розгалуженою, але не скоординованою.

Для захисту прав дітей в Україні у 2011 р. з’явився інститут дитячого омбудсмена при адміністрації Президенті України. Уповноважений Президента України з прав дитини Адміністрації Президента України з 18.12.2014 р. Цю посаду обіймає Кулеба М. М.

3. Соціальні гарантії сім’ям.

Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 в нашій країні призначаються такі п’ять видів державної допомоги сім’ям з дітьми:

1. допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

2. допомога при народженні дитини;

3. допомога при усиновленні дитини;

4. допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

5. допомога на дітей одиноким матерям

Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, а також Державної спеціальної служби транспорту та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби України (інші бюджети), призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Розглянемо детальніше види допомог.